Сторінка
1

Теоретичні основи виховної роботи майстра виробничого навчання

В умовах творення Української держави особливої актуальності набуває проблема виховання та самовиховання творчої особистості. Демократизація освіти, надання їй державно-національної спрямованості вимагають від викладачів, майстрів виробничого навчання, соціальних педагогів, психологів, створення такої моделі виховання людини, яка б дозволяла їй оптимально вирішувати складні питання життя, досягати вирішення поставленої мети. На сучасному етапі класний керівник, майстер виробничого навчання, використовують методи виховання не тільки як засіб подолання негативних тенденцій у розвитку особистості, але і як засіб формування позитивних властивостей і якостей. Використання для виховання і розвитку особистості ідеї особистісно зорієнтованого виховання, яке втілює демократичні, гуманістичні положення, є потребою часу.

Для успішного здійснення виховного процесу слід використовувати внутрішні умови навчального закладу, а саме:

максимальну реалізацію виховного потенціалу кожного навчального предмету;

здійснення виховання відповідно до мети та завдання;

раціональне планування виховної діяльності всіх підрозділів;

цілеспрямована робота щодо підготовки класного керівника, майстра виробничого навчання, соціального педагога та психолога для проведення виховної діяльності з учнями;

розвиток учнівського самоврядування.

Педагогічне керівництво виховною роботою має бути спрямованим на розвиток у вихованця свідомості, яка відповідає загальнолюдській моралі, формування та розвиток стійких моральних звичок, виховання волі та позитивних якостей характеру.

Основою виховного процесу є система стосунків, яка визначає взаємодію між майстром виробничого навчання і вихованцем. Виховання є вплив, дія з боку педагога на учня з метою організації життя дитини , але цю дію слід розуміти не як механічну або словесну, а як глибинну внутрішню роботу вихователя і вихованця, яка спричиняє активність обох сторін. Будуючи стосунки між вихователем і вихованцем на основі поваги, підтримки гідності учня, зацікавленості його особистістю, ми і намагаємося реалізовувати гуманізацію відносин, гуманізацію та демократизацію виховання в цілому.

До найбільш вагомих принципів виховної роботи в відносимо:

- принцип гуманізації та демократизації виховного процесу, який передбачає рівноправність, але різнозобов'язаність учасників педагогічної взаємодії, їх взаємоповагу, що викликає у вихованців позитивну налаштованість, відкритість до сприймання громадянських цінностей: щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, співчутливості, милосердя тощо;

принцип самоактивності й саморегуляції, який сприяє розвитку у вихованця об'єктивних характеристик, формує здатність до самокритичності, до прийняття самостійних рішень, і формує громадянську позицію особистості, почуття відповідальності;

принцип комплексної і міждисциплінарної інтегрованості передбачає встановлення в національному вихованні тісної взаємодії та поєднання навчального та виховного процесів, зусиль сім'ї, дитячих та молодіжних об'єднань, організацій;

принцип культуровідповідності передбачає органічну єдність з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, що забезпечують наступність і спадкоємність поколінь;

принцип інтеркультурності передбачає інтегрованість національної культури в контексті загальнодержавних. Європейських і світових цінностей, у загальнолюдську культуру;

принцип гармонізації родинного і суспільного виховання полягає в об'єднанні і координації виховних зусиль усіх суспільних інституцій, організації педагогічного всеобучу батьків;

принцип безперервності і наступності сприяє підготовці свідомої інтелігенції, оновленню і збагаченню інтелектуального геноциду нації, створенню необхідних умов для розвитку особистості, її мислення, загальної культури, пропагування здорового способу життя.

Основні напрями здійснення виховного процесу визначені Концепцією виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Державною національною програмою “Освіта” ( Україна ХХІ століття ), Національною програмою патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства.

Виховні завдання майстра виробничого навчання доцільно визначити, виходячи з "Положення про майстра виробничого навчання" та Закону "Про професійну технічну освіту". Метою освіти, як зазначено в законі є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток талантів, розумових та фізичних здібностей виховання високих моральних якостей.

Майстер виробничого навчання як інші педагогічні працівники училища повинні враховувати, що виховний процес базується на принципах учнівського самоврядування, передбачає відносини взаємної довіри і поваги викладача майстра та учнів.

Виховна робота майстра має спрямовуватись до навчання підвищення рівня своїх знань, удосконалення навичок, оволодіння передовими методами праці. У ньому завжди є можливість показати учням значення їх загальноосвітньої підготовки. Необхідно залучати учнів не тільки до виробничого, а й до активного громадянського життя. Важливе виховне значення має їхня участь на заключній стадії навчання.

Необхідною умовою ефективності виховних зусиль майстра є його особистий приклад, ділова кваліфікація, глибоке знання справи, моральні якості, сувора вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до учнів, тактовність, невимушеність поведінки.

Майстер повинен бути в очах учнів зразком витримки принциповості й справедливості. Його особистий приклад допомагає і в формуванні в учнів дбайливого ставлення до суспільної власності. Завдання полягає в тому, щоб зробити бережливість потрібного учня, невід'ємним компонентом його виробничої діяльності. Провідне місце в системі виховної роботи (здійснюваної майстром виробничого навчання), посідає індивідуального підходу до учнів. Сутність цього підходу в тому, що майстер визначає позитивні та негативні впливи під час навчально-виховної роботи зазначає кожен учень. Встановлюється шляхи усунення негативних впливів, допомагає учневі усвідомити допущені помилки і вказує як їх виправити, створює кожному учневі умови, що сприяють досягненню успіхів у навчанні і праці, виховує громадську колективу, домагається щоб вона позитивно впливає на кожного вихованця і проводить індивідуальну роботу з батьками учнів.

Щоб досягти успіху в навчально-виховній роботі слід враховувати вікові і індивідуальні особливості учнів, знайти їх інтереси, нахили і прагнення, здібності та звички, рівень знань і навичок, набутих раніше.

Основними напрямами виховної роботи в ліцеї є:

• патріотичне і громадянське виховання яке здійснюється з метою формування в учнівської молоді рис громадянина України, вироблення національного патріотизму, глибокого розуміння громадянського обов'язку, пошани до Конституції України, державних символів;

• правове виховання спрямоване не тільки на поінформованість учнів про міжнародні та державні акти, що гарантують і забезпечують права і свободи людини, але й на вироблення стійких навичок застосування цих законодавчих положень. З розповсюдженням таких злочинів проти особи, як торгівля дітьми, жінками, втягнення їх до сексбізнесу, набуті навички захисту власних прав можуть стати дієвим знаряддям у попередженні протиправних дій. Разом з тим, правове виховання має сприяти також попередженню протиправної поведінки молоді;