Сторінка
1

Адаптація студентів у ВНЗ

Людину як індивіда, як соціально активну особистість створюють, формують освіта та виховання. Освіта є найважливішою основою та відображенням рівня захисту економіки, політики, духовності, культури, моральності як найбільш загальний, інтегральний показник будь-якого суспільства. І саме студенти займають важливе місце у цій системі.

Важливою соціальною потребою є не тільки надання студентам певної кількості професійних знань, вмінь і навичок, а й розвиток його як особистості, його успішної соціалізації в суспільстві та активної адаптації до навчання у вищому навчальному закладі.

Ми розглядаємо адаптацію як процес активного і творчого пристосування індивіда до умов соціального середовища, зокрема до умов навчання і виховання у навчальному закладі. У процесі розвитку особи майбутнього фахівця особливе значення має початковий етап навчання у ВНЗ. Складність його полягає в тому, що в студента відбувається перебудова всієї системи ціннісно-пізнавальних орієнтацій особи, освоюються нові способи пізнавальної діяльності і формуються певні типи та форми між особових зв’язків і відносин. І чим ефективніше адаптуються студенти до вузівського навчання, тим вище буде їхній психологічний комфорт, навчальна мотивація, спрямованість і характер навчальної діяльності на старших курсах. Тому особливо важливим є вивчення такого етапу, як адаптація та розробка способів і методів покращення процесу адаптації до навчання у ВНЗ; це підтверджує актуальність вибраної теми курсової роботи: “Адаптація студентів до ВНЗ”.

Мета дослідження – вивчення особливостей адаптації студентів на різних етапах навчання у ВНЗ.

Об’єктом дослідження є процес адаптації студентів до навчання у вузі в сучасних умовах.

Предметом дослідження є фактори та прояви процесу адаптації студентів у КНУТД.

Гіпотеза: якщо, для студентів створити правильні умови навчання у ВНЗ, то процес адаптації відбудеться швидше.

Основними завданнями даної курсової роботи є:

Вивчити особливості явища адаптації та проаналізувати види соціально-психологічної адаптації і фактори, які на неї впливають.

Провести аналіз аспектів адаптації студентів у ВНЗ та вивчити проблеми адаптації студентів-першокурсників до навчання.

Провести дослідження та порівняльний аналіз процесу адаптації студентів у КНУТД.

Методи дослідження:

Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс взаємопов’язаних методів: теоретичний аналіз та узагальнення даних літературних джерел, анкетування для визначення результативності адаптації, методи кількісної та якісної обробки отриманих результатів.

Явище адаптації у психолого-педагогічній теорії

Чутливість аналізаторів, що визначається величиною абсолютних порогів, непостійна і змінюється під впливом фізіологічних і психологічних умов, серед яких особливе місце займає явище адаптації.

Адаптація, або пристосування, — це зміна чутливості під впливом постійно діючого подразника, що проявляється у зниженні або підвищенні порогів. У житті явище адаптації добре відоме кожному. Коли людина заходить у річку, вода спочатку здається їй холодною. Але потім відчуття холоду зникає. Подібне можна спостерігати в усіх видах чутливості, крім больового.

Ступінь адаптації різних аналізаторних систем неоднаковий: висока адаптованість властива нюховим відчуттям, тактильним (ми не помічаємо тиску одягу на тіло), менша вона в слухових, холодових. Загальновідоме явище адаптації в нюхових відчуттях: людина швидко звикає до пахучого подразника і зовсім перестає відчувати його. Адаптація до різних пахучих речовин настає з різною швидкістю.

Незначна адаптація властива больовим відчуттям. Біль сигналізує про руйнування організму, тож адаптація до болю може призвести до загибелі організму.

У зоровому аналізаторі розрізняють адаптацію до світла, темряви. Потрапляючи в темну кімнату, людина спочатку нічого не бачить, через три — чотири хвилини починає добре розрізняти світло, яке проникає туди. Перебування в абсолютній темряві підвищує чутливість до світла за 40 хвилин приблизно у 200 тисяч разів. Якщо адаптація до темряви пов’язана з підвищеною чутливістю, то світлова адаптація — зі зниженням світлової чутливості.

Явище адаптації не можна пояснити лише змінами, що відбуваються в функціонуванні рецептора під час тривалої дії на нього подразника (наприклад, поновлення і розкладання зорової речовини в паличках і колбочках сітківки ока тощо). Тут мають значення також зміни у співвідношенні процесів збудження і гальмування в центральних частинах аналізаторів: після збудження їх настає гальмування і навпаки. Йдеться про явище послідовної взаємної індукції.

Адаптація може виникати і умовно-рефлекторним шляхом. Якщо, наприклад, поєднувати дію світла після перебування в темряві протягом півгодини з ударами метронома, то після 5 таких поєднань удари метронома викликають у обстежуваних зниження чутливості очей без будь-якого впливу світлового подразника.

Під адаптацією розуміють пристосування організму до різних умов середовища (як соціальних, так і фізичних) без відчуття внутрішнього дискомфорту та конфлікту з середовищем.

Процеси адаптації направленні на збереження гомеостазу і реалізуються на трьох функціональних рівнях: фізіологічному, психологічному і соціальному. Важливим аспектом соціальної адаптації є ухвалення індивідом соціальної ролі. Соціально-психологічну адаптацію людини визначають як пристосування особи до існування в суспільстві відповідно до соціальних вимог цього суспільства і з огляду на власні потреби, мотиви та інтереси.

Соціальна адаптація - це постійний процес пристосування індивіда до умов соціального середовища, а також результат цього процесу. Співвідношення цих компонентів, що визначають характер поведінки, залежить від цілей ї ціннісних організацій індивіда, можливостей реалізації їх у соціальному середовищі. Незважаючи на безперервний характер, соціальну адаптацію більшість авторів пов’язує з періодами кардинальної зміни діяльності індивіда і його соціального оточення. Основні типи адаптаційного процесу – тип, що характеризується пасивним, комфортним прийняттям цілей і ціннісних орієнтацій групи, - формуються в залежності від структури потреб і мотивів індивіда.

Важливим аспектом соціальної адаптації є прийняття індивідом соціальної ролі. Цим обумовлене віднесення соціальної адаптації до одного з основних соціально-психологічних механізмів соціалізації особистості. Ефективність соціальної адаптації в значній мірі залежить від того, наскільки адекватно індивід сприймає себе і свої соціальні зв’язки.

Отже, протягом навчання у ВНЗ, молода людина проходить через кілька етапів соціалізації. Визначальним серед них є етап адаптації до нової соціальної ситуації розвитку. Від того, які механізми пристосування та життєдіяльності в нових умовах будуть обрані і закріплені особистістю, залежить стиль і результативність майбутньої професійної самореалізації людини.

Види соціально-психологічної адаптації та її фактори

Складовими видів соціально-психологічної адаптації є: