Сторінка
4

Адаптація студентів у ВНЗ

Домінування інтелектуальної сфери над емоційною. Домінування інтелекту у психіці сучасної людини є загальною бідою нашої цивілізації. У науковому середовищі стихійно відбувається селекція людей з непомірно розвиненим інтелектом за рахунок інших функцій психіки. Людина добровільно перетворює себе в інструмент обробки інформації та вирішення ситуативних завдань. У результаті такого однобічного розвитку у людини створюється «психічна псевдоцілісність», ілюзія інтегрованості психіки.

Отже, основні симптоми психологічної дезадаптації проявляються у підвищенні показника емоційного збудження, тривожності, нейротизму; зниженні комунікабельності, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості; появі почуття неповноцінності у стосунках із товаришами, вчителями, батьками, а в поведінці в цілому - надмірної сором’язливості; зниженні успішності, недостатній увазі й зосередженості на уроках; скаргах на погане самопочуття, сон; втраті інтересу до навчання, школи. Внаслідок цих проявів розвиваються: адаптаційний стрес, непродуктивні форми реагування; симптоми порушення поведінки; емоційні розлади різного ступеня.

Дослідження адаптації студентів У КНУТД

Навчання у вищому навчальному закладі є одним з тих видів діяльності, який передбачає велике розумове та нервово-емоційне навантаження. В особливо складне становище потрапляють студенти-першокурсники, які після важких вступних випробувань у навчальний заклад опиняються у незвичних для них умовах. Змінюється ритм життя, відпочинку, сну; з’являються нові переживання та емоції. У деяких студентів цей стан зникає швидше, а у деяких залишається протягом всього періоду навчання у ВНЗ.

Для того щоб детальніше вивчити та знайти шляхи вирішення цієї проблеми, нами проведене діагностичне дослідження (додаток А) серед студентів першого, другого та третього курсів Київського національного університету технологій та дизайну у 60 осіб: 20 студентів першого курсу (додаток Б); 20 студентів другого курсу (додаток В); 20 студентів третього курсу (додаток Г). Метою дослідження було з’ясувати наскільки легко студенти змогли адаптуватися до студентського життя та що саме вплинуло на пришвидшення чи гальмування цього процесу.

У ході дослідження було отримано такі результати. Так основними мотивами вступу до ВНЗ студентами першого курсу були названі: на першому місці – мріяли навчатися саме тут (55%), на другому місці – свій варіант (направлення з ПТУ тощо) (20%), на третьому – в цей ВНЗ було найлегше поступити (15%) та на четвертому місці – наполягали батьки (15%). На відміну від студентів-першокурсників, лише 25% студентів другого та 35% студентів третього курсів мріяли навчатися саме в цьому навчальному закладі. А цікавим фактом є те, що для 35% студентів другого курсу і 30 % студентів третього курсу основним мотивом вступу було те, що в цей ВНЗ було найлегше вступити. (діаграма 1)

Діаграма 1

На запитання «Чи подобається навчатися у Вашому ВНЗ?» переважна частина студентів-першокурсників (40%) дала відповідь «так». 30% студентам не подобається навчатися і 30 % ще не вирішили. При опитуванні студентів другого курсу 30 % студентів відповіли «так», 25 % - ні і 45% студентів ще не вирішили(діаграма 2). Невпевненість студентів у тому чи подобається їм навчатися в своєму ВНЗ свідчить про те, що під час вибору навчального закладу вони були не зовсім зорієнтовані у професійному виборі. Адже під час дослідження було виявлено таку закономірність: студентам, які мріяли навчатися саме тут, подобається навчання, вони ціле направленні і впевненні в собі.

Діаграма 2

Незважаючи на той факт, що переважній більшості студентів подобається навчання, на початковому етапі навчання найбільше турбувало навчання: 65 % студентів першого курсу, 75 % - другого та 60 % третього курсів. (діаграма 3)

Діаграма 3

На запитання «Що викликало найбільші труднощі в навчанні?» студенти першого курсу дали такі відповіді: перше місце – модульно-рейтингова система (70%); друге місце – виконання самостійних завдань (15%); третє місце – свій варіант (контрольні, графічні роботи тощо) (10%) та лише 5% - пошук навчальної літератури. Найскладнішим для студентів другого та третього курсу була також модульно-рейтингова система (по 55%). (діаграма 4)

Діаграма 4

Це свідчить про те, що студентам не досить зрозуміло розповідають про методи навчання та систему оцінювання знань. Оскільки велика кількість викладачів не дотримується правил модульно-рейтингової системи і вносить в неї свої корективи, чим сильно заплутує студентів. Дотримання всіх вимог до модульно-рейтингової системи пришвидшило б адаптаційний процес студентів.

Проте студентське життя – це не лише навчання, це спілкування з одногрупниками, громадське життя, проведення вільного часу. Так, на питання «Як Ви оцінюєте свою пристосованість у студентському колективі? » майже однакова кількість студентів дала як позитивну так і негативну відповіді. 50% студентів першокурсників вважають свою пристосованість повною і 50% - частковою. Такий же показник виявився і у студентів третього курсу. Повністю пристосованими вважає себе лише 40% студентів-другокурсників і нажаль 60% з частковою пристосованістю. (діаграма 5)

Діаграма 5

На пристосованість до студентського колективу впливають такі чинник як: ставлення групи, наявність друзів, відношення викладачів та інші. Так на запитання «Чи з усіма своїми одногрупниками Ви встигли налагодити товариські стосунки? » 60% студентів першого курсу відповіли «так», 20% - «ні» та 20% дали відповідь «частково». Студенти другого курсу відповіли так: 50% -«так»; 15% -«ні», 35% -«частково». Досить цікавими виявилися відповіді студентів третього курсу, лише 25% студентів встигли налагодити товариські відносини з усіма одногрупниками, 60% - частково налагодили відносини і 15% - зовсім не налагодили відносини з одногрупниками. Це свідчить про те, що на третьому курсі студенти вже вирішили з ким їм краще товаришувати і спілкуються лише з певними студентами, що часто призводить до напруженої атмосфери в групі. (діаграма 6)

Діаграма 6

Тому ми вирішили перевірити як студенти оцінюють атмосферу у своїй групі. В результаті чого ми отримали наступні показники: 5% студентів першого курсу вважають атмосферу в групі напруженою, 70% - доброзичливою і 20% - байдужою; лише 10% студентів другокурсників вважають атмосферу в групі напруженою, 65% - доброзичливою і 25% - байдужою. Студенти третього курсу зовсім не вважають атмосферу в групі напруженою (0%), 35% вважають доброзичливою і нажаль 65% студентів вважають атмосферу в їх групі байдужою.(діаграма 7) Виходячи з цих результатів можна сказати, що студенти на третьому курсі надіються лише на себе і схильні до агресії стосовно своїх одногрупників. На відмінну від студентів першого курсу вони не намагаються діяти в інтересах групи, а діють самостійно, чим і спричинюють байдуже ставлення один до одного, що погіршує адаптаційний процес.