Сторінка
1

Українська народна вишивка та її ціннісний світ як засіб розвитку національної свідомості

Сучасний стан формування національної свідомості у загальноосвітніх закладах знаходиться на достатньому рівні, що повністю відповідає програмно-тематично вимогам. Адже коли Україна здобула незалежність, стало надто очевидним, що освіта потребує докорінної переорієнтації. Майбутнє повинне бути освячене відродженням і розвитком нації, держави, науки й культури, освітніх і виховних систем, плідним міжнародним співробітництвом, високою духовністю й мораллю, свободою особистості і розмахом творчих сил людини.

Сьогодні розгорнулася широка робота з дослідження шляхів реалізації у змісті освіти закономірностей етнічної історії та етногенезу українців. Набуває першочергового значення реформування змісту виховання, наповнення його культурно-історичними надбаннями українського народу, формування поваги до історії рідного народу. Починається із самого найменшого, із шкільних предметів, які діти вивчають із малечку у школах.

Однак освіта в Україні ще далеко не розв'язала цих проблем. На мою думку, вимагає глибокого вивчення такий аспект як взаємовплив і єдність народного, національного та загальнолюдського, виявлення їх співвідношень і втілення у здобутках світової педагогічної думки.

Назріла потреба піднесення ролі української національної школи в житті суспільства, що сприятиме формуванню у сучасному суспільстві національної свідомості і самосвідомості, світогляду, патріотизму, глибокої поваги до споконвічних традицій свого народу. Реалізація формування національної свідомості у початковій школі відбувається на уроках різних предметів таких як: я і Україна, художня праця,читання, українська мова, музика та інші. Діти вивчають літературу, фольклор, музичне, образотворче, декоративно-прикладне мистецтво, вишивку, писанкарство України.

Реформування освітньо-виховної галузі в нашій державі спрямоване на підняття на вищий щабель гуманістичного виховання, освоєння фундаментальних цінностей людства, серед яких чільне місце посідають гуманістичні цінності, національні пріоритети.

Особистісний розвиток людини несе на собі віддзеркалення особливостей свого народу, нації, які необхідно враховувати в процесі навчання та виховання. З народом пов'язані характер діяльності людини, особливості її мислення, коло її запитів, інтересів, а також соціальні прояви. Традиції, звичаї і обряди об'єднують минуле і майбутнє народу, старші і молодші покоління, інтегрують етнічну спільність людей у високорозвинену сучасну націю. Практично прилучаючись до традицій, звичаїв і обрядів народу, молодь вбирає в себе їхній філософський, ідейно-моральний, психологічний і етнічний зміст, поступово стаючи невід'ємною частиною рідного народу, нації.

Багато педагогів звертали увагу на необхідність глибокого вивчення і правильного застосування принципу народності в процесі виховання і навчання. Значний внесок у розробку питань теорії і практики реалізації принципу народності здійснили класики педагогіки Я. Коменський, И. Песталоцці, А. Дістервег, Г. Сковорода, а пізніше К. Ушинський, В. Сухомлинський та інші. Важливе місце принципу народності в роботі школи відводили українські педагоги О. Духнович, С. Русова, Г. Ващенко, Б. Грінченко, М. Драгоманов.

Актуальність теми моєї курсової роботи "Українська народна вишивка та її ціннісний світ як засіб розвитку національної свідомості" полягає у сучасні проблемі патріотизму молоді та у формуванні національного духу при навчанні у школі.

Мета: теоретично обґрунтувати механізм формування національної свідомості молодших школярів засобами української народної вишивки в навчально-виховному процесі на уроках художньої праці у школі.

Для досягнення поставленої мети перед собою, я поставила такі завдання дослідження:

1. Вивчити історичні, теоретичні та методичні основи народної педагогіки у вирішені проблеми розвитку національної свідомості.

2. Обґрунтувати теоретичні засади використання української народної вишивки щодо вирішення завдань сучасної освіти.

3. З'ясувати реальний стан формування національної свідомості засобами народної педагогіки, а саме української народної вишивки, визначити основні чинники орієнтації на відродження національної гідності, патріотизму, громадської особистості.

4. Узагальнити методику реалізації системи навчально-виховних завдань щодо формування національної свідомості за допомогою української народної вишивки вчителями у навчально-виховному процесі.

Методи дослідження:

• теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження;

• аналіз педагогічного досвіду на основі спостережень за процесом навчання та виховання;

• бесіди, анкетування;

• аналіз програм і підручників;

• педагогічне дослідження;

• узагальнення і систематизація результатів педагогічного дослідження.

Формування національної свідомості на уроках трудового навчання

Національне виховання розглядається на державному рівні як головний пріоритет та органічна складова освіти (Закон України "Про освіту"; "Про загальну середню освіту", Національна доктрина розвитку освіти, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти). У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що "національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета − виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної художньо-естетичної, трудової, екологічної культури".

Сьогодення несе новий напрямок у розвитку в системі освіти та виховання, який відроджує внутрішній світ людини, утверджує духовні, морально-естетичні надбання національного характеру. Ідеалом виховання є національно свідома людина, з високими духовними якостями, патріотичними почуттями, яка є носієм кращих надбань національної та світової культур. Виховання та освіта мають сприяти розвитку творчо активної особистості, здатної сприймати прекрасне, гармонійне, досконале у житті, природі, мистецтві.

Особливе значення у процесі формування національної свідомості, засвоєння учнями особистісних цінностей і створення на основі цього конкретних переконань і поглядів має предмет трудового навчання, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.

Уроки трудового навчання мають різну спрямованість, але головна мета – розвиток особистості школяра, підготовка його до творчої діяльності в умовах ринкових відносин, тому що суспільству потрібна не просто індивідуальність, а творча особистість, здатна ставити і вирішувати соціально-важливі завдання. Досягнення цієї мети залежить від навчання, обсягу знань, їх виховного і розвивального потенціалу, а також умінь і навичок засвоєння та практичного застосування цих знань.

Діяльність молодших школярів на заняттях трудового навчання, яка пов’язана з народними ремеслами є художньо-творчою, і саме в ній формуються здібності особистості. Творчі здібності проявляються в здатності переймати досвід і навички, накопичені попередниками та збагачувати його новим і цінним у процесі власної діяльності, а не в копіюванні.