Сторінка
9
Оріген був дійсно вченим-біблеїстом, крім епохальної роботи з текстологічного вивчення Старого Завіту (Гекзапли), відомо, що він склав коментар на всі біблійні книги, причому коментар складався із трьох частин. По-перше, він написав короткі анотації (схолії), по-друге, склав ґрунтовний і глибокий за змістом коментар, і по-третє, проповідував на зібраннях. До нас дійшла тільки мала частина його праць, але і це цілі томи. Дуже важлива і особлива частина його насліддя пов’язана саме з Новим Завітом. Подорожуючи, він отримав колосальну можливість спостерігати церковні звичаї і традиції не лише в Єгипті і Палестині, але і в Аравії, Малій Азії, Греції і Римі. Його літературна діяльність була більшою мірою присвячена вивченню Біблії. Повний перелік його праць, разом із листами, включав шість тисяч назв. Із великого числа Орігеновських богословських трактатів до наших днів дійшли всього два, правда, самих відомих: «Про початки» (230) і «Проти Цельса» (249). Сучасники найбільше зауважували Орігена як перекладача і коментатора Священного Писання. Схоже, що і сам він вважав цю частину свого насліддя самою важливішою. Євсевій Кесарійський пише: «Старанно досліджувати слово Боже було для Орігена настільки важливим, що він навіть вивчив єврейську мову. Він був одним з перших християнських мислителів, який створив закінчену теологічну систему. І до нього декілька раз робились спроби філософською мовою пояснити окремі положення християнського вчення, але вони носили лише особистий характер. Орігену вперше вдалося здійснити повний синтез біблійного передання з древньогрецькою філософією і тим самим закласти міцну основу християнському богослів’ю. Яка ж у системі Орігена роль Втіленого Логоса – роль Христа? Вона дуже важлива. Справа в тому, що Бог не залишається пасивним глядачем споконвічного кругообігу істот. Бог Син не хоче і не може пити вино небесної радості без нас, без всіх, впавших через свої помилки в гріх. Його радість не повна, якщо є ще грішники і ті, які страждають, якщо мертві ще не стали живими. Тому Він ніколи не залишає спроб направити людство до добра і постійно посилає на допомогу людям вибранні душі, які зодягаються плоттю; це – пророки. Так, як ці посередники являються недостатніми, Логос в кінці кінців приходить Сам, з’єднавшись з тілом, Він являється людям у вигляді Христа. Згідно слів Орігена, Логос, управитель і будівник світу, в останні часи, коли всьому світу загрожувала кінцева загибель, применшив Себе Самого і … зробився послушним до смерті».
В коментарі на Матфея, створеному незадовго до смерті (після 244 р.), він стверджував, що тільки Євангелія, які написані Матфеєм, Марком, Лукою та Іоаном, «безперечні в Церкві Божій під небесами». Але з іншої сторони, і серед інших Євангелій він називає Євангеліє від Євреїв, Євангеліє від Фоми, Матфея, Дванадцяти апостолів та Євангеліє від єгиптян. Він визнає, що читав ці Євангелія для того, щоби «ми не виглядали як ті, що чого-небудь не знають, або заради тих, хто думає, що володіє деяким знанням, тому що ми не знайомі з ними». Більше того він цитує і посилається на ці апокрифічні Євангелія в своїх творах. Він використовує їх у зв’язку з тим, що брати Ісуса для нього – це сини Йосифа від першої жінки (Комент на Матфея 10: 17). Неодноразово він звертається до Євангелія Євреїв, інколи без коментарів (Комент. На Іоана 2: 12; Комент. На Матфея 16: 12), а інколи дає оцінку із зауваженням: «Якщо хто може прийняти» (Тлумачення на Ієремію 15: 4; Ком мент. На Матфея 15: 14). Важливо і те, що Оріген, як і Климент Олександрійський, нерідко користується незаписаними словами Ісуса, такими, як, наприклад, добре відомий і, можливо, дійсно достовірний вислів, «нехай будуть виправдані міняйла», називаючи його «заповіддю» (Комент. На Іоана 19: 2; і Комент. на Матфея 17: 31 він говорить׃ «згідно Писання»). Є і інший вислів (аграфа): «просіть про більше», до якого Оріген добавляє декілька слів від себе. Спаситель сказав: «Просіть про більше, і Бог додасть вам менше» (тут він співпадає зі своїм попередником, Климентом Олександрійським, а потім добавляє) «і просіть про небесне, і Бог дасть вам земне». Як зауважує дослідник аграф Ієреміас (Jeremias), «у цього продовження – присмак Павла і Іоана, воно однозначно не синоптичне» (Тлумач. на псалми 4: 4). Цитує він і заповідь блаженства: «Блажен той, хто навіть поститься, щоб нагодувати бідного» (Тлумачення на кн. Левит 10: 2), а також стих логії 82-ї із Євангелія від Фоми: «Хто біля Мене, той поблизу вогню» (Тлумачення на Ієремію 20: 3). В коментарі на Євангеліє від Матфея Оріген вказує на те, що Ісус же говорить: «З хворими Я був хворий, і з голодними Я голодував, і зі спраглими Я відчував спрагу». Ідея, яка міститься в цих словах, і навіть сама їхня конструкція свідчить про достовірність даного вислову. Слідом за цим і ап. Павло наважується сказати: «Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких» (1 Кор. 9: 22). Оріген і Дідим Сліпець приводять наступний вислів Спасителя: «Хто біля Мене, той поблизу вогню, а хто далеко від мене, той далеко від Царства» (1 Кор., с.302). ця аграфа вповні відповідає тим Євангельським висловам Ісуса Христа, в яких виражається можливість двоякого наслідку зіткнення з Ним, як, наприклад, в Євхаристії: на спасіння, або на осудження. При іншому тлумаченні слово вогонь виражає силу очищаючу, але ні в якому разі руйнівну: «Вогонь приніс Я на землю і як хотів би, щоби він розгорівся». І ще один чудовий вислів приписує Ісусу Христу Оріген: «Турбуйтесь про віру і надію, через які народжується любов до Бога і людей, яка дає життя вічне». В Новому Завіті тільки ап. Павло в першому Посланні до Коринфян детально вчить про ці три християнські чесноти: «А тепер перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них – любов» (13: 13).
Завантажити реферат