Сторінка
9

Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області

д) умови додержання природоохоронних вимог або виконання ви­значених робіт; умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикоро­слих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в у установ­леному порядку;

є) інших зобов’язань, обмежень або умов.

Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом або догово­ром.

Охоронні зони створюються:

а) навколо особливо цінних природних об’єктів, культурної спад­щини, гідрометеорологічних станцій з метою охорони і захистуїх від несприятливих антропогенних впливів;

б) уздовж ліній зв’язку, електропередач, земель транспорту, на­вколо промислових об’єктів для забезпечення нормальних умов їх екс­плуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Зони санітарної охорони створюються навколо об’єктів, де є підзе­мні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні спо­руди, водопроводи, об’єкти оздоровчого призначення та інші, для їх са­нітарно-епідеміологічної захищеності. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підзе­мним та відкритим джерелам водопостачання, водоочисним спорудам, об’єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.

Санітарно-захисні зони створюються навколо об’єктів, які є джере­лами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації і ультразвукових і електромагнітних хвиль, іонізуючих випро­мінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від територій жи­тлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житло­вих об’єктів, об’єктів соціальної інфраструктури та інших об’єктів, пов’язаних з постійним пересуванням людей.

Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається зако­нодавством України.

Зони особливого режиму використання земель створюються на­вколо військових об’єктів збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забез­печення функціонування цих об’єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об’єктів, довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об’єктах.

Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

У сучасній соціально-орієнтованій ринковій економіці мають місце обмеження прав власності на землю з двох причин. По-перше, держава має великий обсяг завдань створити такий економічний і соціальний лад, щоб забезпечити гідне людини життя та процвітаючу економіку.

Другою причиною обмеження прав власності це принцип соціальної держави. Ідея соціальної держави як вимога основного закону здобула визнання в Німеччині.

До сфери впливу соціальних факторівдержави передусім належать:

· економічне життя;

· трудова діяльність;

· довкілля.

Для цих трьох сфер повинні бути розроблені правила, згідно з яки­ми власність на землю (особливо приватна) підпорядковується соціаль­ній державі.

3.2.2. Визначення меж кадастрових зон та кварталів

Створення умов для ефективної обробки матеріалів та управління інформацією, для підтримки зв’язку з земельними та іншими галузевими кадастрами, інформаційними системи вимагає створення єдиної системи ділянок.

Кадастровий номер надається земельній ділянці в процесі її кадас­трового обліку і зберігається на весь час існування земельної ділянки.

Кадастрова зона - це сукупність (об’єднання) земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території сільської ради або об’єднання кадастрових кварта­лів у населених пунктах. Номер кадастрової зони складається з двох чи­сел.

Процес рентоутворення в межах населеного пункту відбувається, як правило, на достатньо великій та внутрішньо неоднорідній території.

Головним в земельно-оціночній структуризації є встановлення від­носної однорідності території за рентоутворюючими факторами, які впливають на потенційну прибутковість та інші соціально-економічні переваги від використання земель населеного пункту. Дотримання цього принципу гарантує врахування рентоутворюючої природи окремих елементів території на різних ієрархічних рівнях (від населено­го пункту в цілому до окремої земельної ділянки).

Процедура економіко-планувального зонування передбачає:

· аналіз природно-планувальних особливостей території населено­го пункту як просторової бази;

· виділення земельно-оціночних одиниць, що характеризуються відносно однорідними споживчими властивостями;

· по факторну та інтегральну оцінку ступеня цінності території на­селеного пункту в розрізі земельно-оціночних одиниць;

· об’єднання земельно-оціночних одиниць в економіко-планувальні зони за ступенем цінності території та її функціональним призначенням.

Грошова оцінка села Городниця передбачає визначення ступеня те­риторіальної неоднорідності функціонально-планувальних, соціально-економічних, екологічних, транспортних, інженерних та інших умов фу­нкціонування сільської території, що в кінцевому результаті, визначає якість території.

Після аналізу існуючої ситуації в селі на основі вивчення карто­графічних і ґрунтових матеріалів, а також натурного обстеження терито­рії було виділено16 оціночних районів.

Територія населеного пункту, яка використовується для ведення особистих селянських фермерських господарств, сінокосіння та випасання худоби оці­нюється окремо, як сільськогосподарські угіддя.

Як правило, кожна загально оціночна одиниця характеризується за такими факторами:

· Доступність. Ця характеристика включає аналіз і оцінку доступ­ності до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльно­сті, центрів громадського обслуговування, місць масового відпочинку.

· Рівень інженерно-транспортного забезпечення та благоустрою території. Ця характеристика включає аналіз і оцінку мереж інженерних і транспортних комунікацій, їх довжину та щільність, а також аналіз їх головних споруд, які оцінюються з позиції місткості та зон впливу, оці­нку зелених насаджень загального користування та спеціального при­значення.

· Рівень розвитку сфери обслуговування населення. Ця характери­стика включає аналіз та оцінку забезпеченості населення підприємст­вами громадського обслуговування, комплексності та різноманітності її функцій.

· Екологічна якість території. Ця характеристика описується схе­мами поширення різних видів забруднення повітря, води, ґрунтів, рівнем цього забруднення, а також витратами, пов’язаними з їх усуненням.

· Привабливість середовища. Основними складовими цієї характе­ристики є різноманітність місць прикладання праці, наявність історико-культурних, архітектурних та природних пам’яток, завершеність архі­тектурно-просторової забудови, її цінність та ступінь розвинутості пла­нувальної структури.