Сторінка
4

Земельний кадастр і використання земель Городницької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області

- продовження розгортання автоматизованої системи ведення зе­мельного кадастру.

Створення в Україні цивілізованого простого і зрозумілого Держа­вного земельного кадастру є об'єктивною необхідною умовою розвитку ринкової економіки. Стратегічної мети вдосконалення земельних відносин може бути досягнуто при створенні простої і чіткої організаційної структури Державного земельного кадастру.

Оцінка земельного фонду країни - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що ха­рактеризують продуктивність землі, ефективність їх використання та доходність з одиниці площі. Оцінка землі в Україні розрізняється як: порі­вняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостя­ми бонітування ґрунтів; економічна оцінка; грошова оцінка.

Державний облік кількості земель включає відомості про природ­ній і господарський стан їх. Він характеризує кожне землеволодіння і землекористування за складом угідь та їх підвидами відповідно до прийня­тої класифікації.

Облік якості земель доповнює характеристику природного і господарського стану земель, він базується на всесторонній класифікації земельного фонду з виділенням загальних типів земель, категорій придатності земель, класів, видів земель і характеризує земельні угіддя за ґрунтовим покривом, гранулометричним складом, фізико-хімічними властивостями ґрунтів, геоботанічним і меліоративним станом земель.

Логічним завершенням комплексу ґрунтових обстежень, узагаль­нюючим етапом порівняльної оцінки земель за їх родючістю на основі природних та набутих ознак є бонітування ґрунтів.

Найбільший інтерес у складі земельного кадастру представляють собою дані економічної оцінки земель, як завершальної його складової частини, що характеризують землю як природний ресурс і головний засіб виробництва щодо їх продуктивності, ефективності використання і доходності.

Кількісний облік земель також потребує удосконалення в сучасних умовах, зокрема методи одержання картографічних матеріалів крупних масштабів для забезпечення необхідної точності обчислення площ земельних ділянок. В зв'язку з тим, що Україна перейшла на міжнародну систему обліку і статистики, запроваджену у 1993 році необхідно пере­глянути статистичну звітність щодо земельних ресурсів та доповнити її показниками, які застосовуються у міжнародній практиці.

Згідно з діючим Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру облік земель за якістю ведеться за всіма категорія­ми земель і містить класифікацію всіх земель сільськогосподарсько­го призначення за придатністю з виділенням особливо цінних зе­мель; характеристику за вмістом гумусу та поживних речовин, механіч­ним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, заболоченістю, засоленістю, кислотністю, забрудненням продуктами хімії сільського господарства, включаючи радіонуклідне; характеристи­ку кормових угідь, класифікацію населених пунктів за функціональним призначенням та їх земель за інженерно-геологічними умовами, рів­нем забезпеченості соціальною, інженерно-транспортною та при­родоохоронною інфраструктурою і інше. Це дуже обширна інформація, збір якої на даний час в Україні не забезпечується навіть на землях сіль­ськогосподарського призначення і на землях населених пунктів.

Дані якісного обліку земель служать базою для проведення боніту­вання ґрунтів, дані якого набирають актуальності при переході до нових форм господарювання на селі. Критеріями бонітування ґрунтів є їх при­родні діагностичні ознаки: глибина гумусового горизонту, вміст гумусу в орному шарі, вміст фізичної глини. При цьому враховують ознаки, що негативно впливають на родючість ґрунтів. Останній раз бонітування ґрунтів в Україні проводилось у 1993р. в двох аспектах: як земельне - за основними природними властивостями, які характеризують ґрунти як природно історичне тіло, що задовольняє середні потреби всіх сільсько­господарських культур у поживних речовинах і волозі в конкретних умовах повітряного, теплового і водного режимів; та як часткове. Част­кове бонітування ґрунтів проведене за природними властивостями, які найбільш тісно корелюють з урожайністю озимої пшениці, озимого жи­та, вівса, кукурудзи на зерно, соняшника, цукрових буряків, картоплі та льону. Ці дані бонітування мають різне застосування, так, наприклад, дані загального бонітування застосовуються при визначенні грошової оцінки, а часткового бонітування - при розміщенні сільськогосподарсь­ких культур на відповідних ґрунтах, при плануванні урожайності, орен­дної плати тощо.

Економічна оцінка земель, в залежності від мети і завдань, також поділяється на загальну і часткову. Загальна оцінка проводиться за результатами господарської діяльності, а часткова - за ефективністю вирощування сільськогосподарських культур зокрема.

Загальна оцінка проводиться за трьома показниками: вартістю ва­лової продукції, окупністю затрат та диференціальним доходом; час­ткова економічна оцінка - за урожайністю, окупністю затрат та диферен­ціальним доходом.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУ

Городницька сільська рада розташована в північній частині Городенківського району Івано-Франківської області, на віддалі 16 км від районного центру м.Городенка, та на віддалі 88 км від обласного центру. Для території сіль­ської ради характерний тип рельєфу зі схилами від 0-1° до 3°. Залежно від генетичних ознак, механічного складу та інших профілактичних вла­стивостей на території сільської ради виділено 7 агровиробничих груп ґрунтів. Переважають темно-сірі опідзолені глеюваті середньосуглинкові та чор­ноземи опідзолені важкосуглинкові (шифр 45е та 41е). На тери­торії сільської ради розташовані два населені пункти с. Городниця та с.Передівання. В селі Городниця проживає 1115 жителів, є 354 дворів, в селі Передівання проживає 272 жителів, є 82 двори. За кліматичними умовами територія сільської ради відноситься до південно-східного агрокліматичного району. Вона характеризується такими показниками: сума температур понад 100 становить 2500-26000 , кількість опадів за цей період - 400-500 мм, а протягом року 550-720 мм. Середня тривалість безморозного періоду становить 160-165 днів, вегетаційного - 210-220 днів. Початок весни припадає на початок другої декади березня, а початок зими на третю декаду листопада. Тривалість зимового періоду 109 днів. Промерзання ґрунту за зимовий період коливається від 10 до 83 см і в середньому становить 38 см. На території сільської ради переважають північно-західні, південно-східні вітри. Весною і осінню переважають східні вітри, літом і зимою - північно-західні.