Сторінка
3
1) фіксувати визнання державного факту виникнення, існування або припинення існування земельних ділянок як об'єктів права власності та права користування і їх кадастрову оцінку;
2) враховувати всі зміни (правові, кількісні, якісні, просторові і оціночні), що стосуються конкретних земельних ділянок, власників і орендарів;
3) забезпечувати оперативний доступ до матеріалів земельного кадастру на всіх рівнях управління;
4) мати аналітичну базу (програмне забезпечення) для безпосереднього ряду оцінок з окремих проблем використання земельних ресурсів;
5) забезпечувати у взаємозв'язку з моніторингом земель одержання інформації, пов'язаної з деградацією ґрунтів і забезпеченням земель;
6) бути інтеграційною ланкою між усіма видами кадастрів, які існують в Україні;
7) забезпечувати необхідною інформацією майнові відносини, пов'язані з володінням і користуванням землею, включаючи судові і фінансові органи, заходи з охорони довкілля.
Таким чином, державний земельний кадастр в Україні - це єдина державна багаторівнева система земельно-кадастрових робіт та процедура визнання факту виникнення або припинення існування земельних ділянок як об'єктів права власності та права користування і їх оцінки, що містить сукупність необхідних даних і документів про правовий режим земельних ділянок, їх вартість і розподіл серед власників землі, землекористувачів, категорії земель, а також кількісні, якісні й оціночні характеристики земельних ділянок.
Основними призначеннями державного земельного кадастру повинно бути визнання факту виникнення або припинення існування земельної ділянки як об'єкта права власності та права користування і забезпечення інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів та ресурсного потенціалу агропромислового комплексу, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування проектів землеустрою.
Державний земельний кадастр є основою для інших відомчих і галузевих кадастрів та інформаційних систем.
Основними принципами ведення державного земельного кадастру є:
- забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки в межах України;
- запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок;
- запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та забезпечення її достовірності.
Державний земельний кадастр включає такі складові частини:
- кадастрове зонування; кадастрові зйомки; бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель; грошову оцінку земельних ділянок; державну реєстрацію земельних ділянок; облік кількості та якості земель.
Кадастрові зйомки включають:
- кадастрову зйомку земельної ділянки;
- погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі та землекористувачами;
- відновлення або встановлення меж земельної ділянки на місцевості;
- встановлення меж зон обтяжень і обмежень щодо використання земельної ділянки;
- виготовлення кадастрового плану.
Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер і суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природо-кліматичних умовах.
Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою для відповідних сільськогосподарських культур. Вищим балом оцінюються ґрунти, які мають найбільшу природну продуктивність.
Економічна оцінка земель - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва у сільському і лісовому господарстві та просторового базису у суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання за доходністю з одиниці площі.
Економічна оцінка земель різного цільового призначення проводиться для порівняльного аналізу їх ефективного використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення. Економічна оцінка земель визначається за методикою затвердженою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Облік кількості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.
Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.
Державний земельний кадастр України ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів:
- базовий (на рівні району в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, крім районів у містах, міст обласного значення);
- регіональний (на рівні Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя);
- національний (по Україні в цілому).
Структурним блоком Державного земельного кадастру є державний кадастровий облік земельних ділянок. Процедура державного кадастрового обліку земельної ділянки включає:
- перевірка повноти і правильності формування кадастрової справи земельної ділянки;
- присвоєння земельній ділянці ідентифікаційного (кадастрового) номера, занесення даних про земельну ділянку в державну кадастрову книгу;
- заповнення реєстраційної карти земельної ділянки, яка передається в державний реєстр земель разом з кадастровою справою.
Державний реєстр земель - це правова сторона земельного кадастру (процес, необхідний для виникнення, зміни, переходу, обмеження і припинення прав власності або інших прав). Він забезпечує дотримання принципів недоторканості земельного фонду країни й охорону прав власників та землекористувачів на надані їм в установленому порядку землі.
Основними напрямами ведення Державного земельного кадастру на 2000-2005 роки є:
- проведення кадастрового зонування всієї території України і спеціальна ідентифікація земельних ділянок;
- завершення інвентаризації земельних ділянок на всіх категоріях земель та занесення даних про земельні ділянки в Поземельну книгу;
- проведення бонітування сільськогосподарських угідь землеволодінь, землекористувань;
- завершення (повторне проведення на землях сільськогосподарського призначення) грошової оцінки земель;
- створення Державного реєстру земель;