Сторінка
7
На основі зібраних і проаналізованих матеріалів складається-технічне завдання на виконання робіт, в якому вказують:
- черговість виконання обстежень та кадастрових зйомок земельних ділянок;
- способи виконання зйомок;
- необхідність встановлення обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок;
- вимоги до оформлення документації.
На основі наявних планово-картографічних матеріалів створюються робочі кадастрові плани (схеми) та готується договір на проведення робіт.
За наявності необхідних матеріалів роботи проводяться в такому порядку:
- на планово-картографічний матеріал наносяться межі земельних ділянок і кадастрових зон та їх номери (у населених пунктах);
- наносяться межі кварталів та їх номери;
- наносяться межі зон обмежень і обтяжень щодо використання земельних ділянок.
Виробничий етап виконується підрядчиками і передбачає:
- складання списку власників земельних ділянок та землекористувачів;
- польове обстеження земельних ділянок з уточненням їх меж;
- геодезичне встановлення (відновлення) меж земельних ділянок;
- погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками та землекористувачами;
- встановлення меж зон обмежень і обтяжень щодо використання земельних ділянок.
Виробничий етап починається зі складання списків всіх власників землі та землекористувачів. Від кожного власника (землекористувача) отримуються копії правовстановлюючих документів (держактів або рішень органів державної влади про надання, передачу земельних ділянок у власність). Відомості про власників землі і землекористувачів групуються в переліки, окремо щодо юридичних і окремо щодо фізичних осіб.
Польове обстеження включає пошук та уточнення розташування поворотних точок меж земельних ділянок. У процесі польового обстеження виконується зйомка способом промірів і засічок мірною стрічкою. Ведеться абрис встановлення і відновлення меж, обмежень і обтяжень).
Встановлення меж - це процес закріплення в натурі межовими знаками і в правовому документі меж власності з узгодженою і зареєстрованою точною лінією.
Межі земельних ділянок, що надаються або передаються у власність чи у користування, встановлюються або відновлюються в натурі за наявними планово-картографічними матеріалами і закріплюються довгостроковими межовими знаками установленого зразка.
Встановлення в натурі або відновлення усіх поворотних точок меж земельних ділянок здійснюється геодезичними методами з прив'язкою їх до пунктів державної геодезичної мережі і закріпленням довгостроковими межовими знаками. Здійснюється зйомка з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж і площі ділянки.
Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості супроводжується погодженням меж земельної ділянки з власниками землі та землекористувачами суміжних із нею земельних ділянок. Результат погодження меж оформляється протоколом, до якого додається кадастровий план земельної ділянки з нанесеними погодженими межами. Закріплення на місцевості меж здійснюється за наявності протоколу погодження меж.
Спори відносно меж земельної ділянки регулюються місцевими органами Держкомзему України.
Камеральні роботи передбачають обробку результатів польових робіт та складання кадастрового плану, який є складовою частиною технічної документації.
Кадастровий план земельної ділянки складається в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів. На план наносяться:
- межі земельної ділянки з описом суміжних власників і землекористувачів;
- поворотні точки меж земельних ділянок;
- лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки;
- всі лінії, які є суходільними межами;
- річки, озера, канали, шляхи, лісосмуги, інші елементи рельєфу, що збігаються з межами земельної ділянки;
- межі вкраплених земельних ділянок сторонніх власників і землекористувачів;
- межі зон обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки.
Межі викреслюються суцільною або пунктирною лінією чорною тушшю відповідно до умовних позначень.
Кадастрові зйомки земель, які нині застосовуються в системі державної землевпорядної служби, зародилися ще наприкінці XVII століття у Північній Америці як засіб створення та організації нових поселень. Насамперед, мова йшла про створення мережі опорних точок, до яких потім прив'язувались межі землеволодінь. Лінія між двома опорними точками називається контрольною. Часто в якості таких ліній використовують межі адміністративно-територіальних утворень (рад базового рівня, населених пунктів), які відносяться до державної геодезичної мережі.
Зйомка меж земельних ділянок для цілей земельного кадастру декілька століть велася традиційним наземним способом з допомогою теодоліта і мірної стрічки. В останні роки для проведення кадастрових зйомок застосовують нові прилади і технології. Традиційний у минулому теодоліт нині поступово витісняється електронним далекоміром, який дозволяє вимірювати лінії за допомогою світла. Створюються так звані "тотальні станції", що об'єднують функції багатьох інструментів у одному блоці, який дозволяє одержувати, накопичувати і зберігати необхідну інформацію.
На початку 90-х років XX ст. нову сторінку у проведенні земельно-кадастрових зйомок започатковано здійснення глобальних позиційних систем (ГПС), за допомогою яких одержується набагато точніша земельно-кадастрова інформація, ніж традиційними способами. Система включає два приймачі: один - пересувний, а другий виступає як базова станція на певну територію, після зйомок якої пересувається на іншу базову територію.
Завантажити реферат