Сторінка
1

Знімальні мережі

Загальні відомості про топографічні знімання і знімальні мережі

Одним з основних завдань геодезичної галузі в Україні є забезпечення народного господарства топографо-геодезичною і картографічною продукцією. На сьогоднішній день на всю територію України складені топографічні карти масштабів 1:100000–1:10000. Сучасний етап картографування території України полягає в створенні топографічних планів великих масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500, які знаходять широке застосування в різних галузях народного господарства.

Топографічні плани створюються шляхом топографічних знімань місцевості, які виконуються такими методами:

а) аеротопографічними, до яких відноситься:

- стереографічне знімання;

- комбіноване знімання;

б) наземними, які поділяються на:

- мензульне знімання;

- тахеометричне знімання;

- фототеодолітне знімання.

Висоти перерізу рельєфу на топографічних планах встановлюються у відповідності до табл.6.1.[1]

Таблиця 6.1

Висоти перерізу рельєфу топографічних планів

Плановою і висотною основою топографічних знімань є планові знімальні мережі і висотні знімальні мережі.

Щільність та розміщення пунктів знімальної основи встановлюють рекогностуванням в залежності від технології робіт, що визначена з дотриманням інструкції [1].

Мензульне і тахеометричне знімання

При мензуальному або тахеометричному зніманні пункти планової знімальної мережі є одночасно пунктами висотної знімальної мережі і служать безпосередньо для встановлення на них мензули з кіпрегелем або теодоліта, якими здійснюється набір пікетів для створення контурної частини плану і рельєфу місцевості.

Отже, щільність пунктів знімальної мережі має бути такою, щоб з них можна було повністю проглянути місцевість і виконати необхідне знімання, дотримуючись вимог інструкції [1] щодо густоти контурних і висотних пікетів та віддалей до них. В цьому випадку пункти знімальної основи закріплюють на місцевості центрами тривалого збереження з таким розрахунком, щоб на кожному планшеті було не менше трьох точок при зніманні в масштабі 1:2000, включаючи пункти державної геодезичної мережі та мережі згущення (якщо замовник у технічних умовах не вимагає більшої щільності закріплення).

Стереотопографічне знімання

При стереотопографічному методі знімання технологічна схема виробничого процесу суттєво відрізняється від мензульного і тахеометричного методів, а саме: і контурна частина плану і рельєф місцевості створюється в камеральних умовах на універсальних фотограмметричних приладах з використанням матеріалів аерофотознімання та польового дешифрування.

В цьому методі планово-висотна знімальна основа на місцевості розвивається у вигляді розпізнавальних точок, які ідентифікуються на аерознімках і служать для рисування контурної частини і рельєфу місцевості на них або для створення фотоплану, на якому також здійснюється рисування контурної частини і рельєфу місцевості.

В цьому випадку щільність планово-висотних розпізнавальних точок і схема їх розміщення залежить від масштабу і висоти перерізу рельєфу створюваного плану, масштабу аерофотознімання і інших умов, про що додатково вивчається у курсі “Фотограмметрія”.

Комбіноване знімання

При комбінованому зніманні технологічна схема виробничого процесу поєднує в собі елементи стереотопографічного і мензульного методів. Контурна частина плану місцевості тут створюється в камеральних умовах з використанням матеріалів аерофотознімання на універсальних фотограмметричних приладах. Рельєф знімається безпосередньо на місцевості з допомогою кіпрегеля і мензули, на якій закріплений фотоплан чи графічний план з контурною частиною; при цьому здійснюється дешифрування і дознімання контурів, що не відобразилися на фотоплані чи графічному плані.

У цьому методі планова знімальна основа на місцевості спочатку створюється у вигляді необхідної кількості планових розпізнавальних точок, які служать для створення аерознімків та фотопланів (більш детально про це вивчається в курсі “Фотограмметрія”).

Пізніше на місцевості створюється планово-висотна знімальна основа для знімання рельєфу і дознімання контурів. До неї включають як точки створеної раніше планової знімальної основи, так і додаткові пункти планово-висотної знімальної мережі. Кількість додаткових пунктів має бути такою, щоб на кожному планшеті масштабу 1:5000 і 1:2000 стало не менше трьох і двох точок відповідно геодезичної основи, включаючи пункти державної геодезичної мережі, мережі згущення та мережі знімальної основи.

Закріплення пунктів знімальних мереж центрами

Для закріплення пунктів знімальних мереж на місцевості застосовуються центри тривалого збереження та центри тимчасові.