Сторінка
8

Знімальні мережі

Виконаємо перетворення рівності (6.43)

,

звідки

тобто з рівності (6.42) отримали рівність (6.41).

Запишемо для DАQB:

за теоремою синусів

а отже, за аналогією до (6.41) і (6.42) запишемо:

Перетворимо (6.45)

тобто доведено друге рівняння системи (6.40)

Аналогічно знаходять невідомі кути j2 та ψ1 з DАРB.

Запишемо для цього трикутника таку систему з двох рівнянь:

Після знаходження кутів j1 та ψ2, j2 та ψ1 обчислюють довжину сторони АВ=l′ в умовних одиницях двічі:

Дійсна сторона АВ=l відома

Одержують коефіцієнт переходу від умовних одиниць до дійсних

Обчислюють дійсну довжину PQ

З допомогою формули (6.49) знаходять дійсні сторони S1, S2, S3, S4.

За дирекційним кутом сторони АВ і кутами j1, j2, ψ1, ψ2 знаходять дирекційні кути всіх сторін фігури АВQР, а за виміряними кутами b1, b2, b3, b4 — дирекційні кути сторін РQ і QP.

За сторонами S1, S2, S3, S4 і їх дирекційними кутами знаходять приростки координат і двічі знаходять координати точок Р і Q.

Контролем обчислень може служити визначення за отриманими координатами точок Р і Q довжини і дирекційного кута сторони РQ.

Найбільш вигідним для визначення координат точок Р і Q є варіант, коли фігура АВQР є ромбом.

Побудова планових знімальних мереж методом тріангуляції

Метод тріангуляції при створенні планових знімальних мереж застосовують у відкритій місцевості. Тріангуляційні знімальні мережі повинні опиратися не менше, ніж на дві вихідні сторони, якими можуть служити сторони тріангуляції, трилатерації або полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів (рис.6.12) а також спеціально поміряні базисні сторони з відносною помилкою не більшою 1:5000. Розвиток мереж, що опираються на одну вихідну сторону, не допускається.

Рис.6.12 Згущення мережі полігонометрії знімальною мережею у вигляді ряду тріангуляції

Між вихідними сторонами допускається побудова не більше [1]:

20 трикутників для знімання в масштабі 1:5000,

17 трикутників для знімання в масштабі 1:2000,

15 трикутників для знімання в масштабі 1:1000,

10 трикутників для знімання в масштабі 1:500.

Кути в трикутниках повинні бути не меншими 20о, а сторони не коротші за 150 м. Вимірювання кутів проводять теодолітами не менш 30-секундної точності двома круговими заходами з перестановкою лімба між ними на величину .

Різниці в однойменних напрямках із різних заходів, що приведені до спільного нуля, не повинні перевищувати 45″.

У виміряні на точці кути слід вводити поправку за центрування і редукцію, якщо лінійні елементи центрування і редукції більші за 1:10 000 довжин сторін. Нев’язки в трикутниках не повинні перевищувати 1′,5.

Висотні знімальні геодезичні мережі

В розділі 5 описана методика створення висотних ДГМ, у підрозділі 2.5 методика тригонометричного нівелювання для визначення висот пунктів планової ДГМ, не включених в нівелірні ходи ІV класу.

Подальше згущення висотних геодезичних мереж здійснюється створенням висотних знімальних мереж, якими охоплюють усі пункти планових мереж згущення 4 кл., 1 і 2 розряду і пункти планових знімальних мереж. Виняток становлять лише вузлові пункти полігонометрії 4 класу, якщо їх включили в ходи нівелювання ІV класу.

Таким чином, в закладанні нових пунктів для закріплення висотних знімальних мереж нема необхідності.

Створюють висотні знімальні геодезичні мережі технічним або тригонометричним нівелюванням.

Створення висотних знімальних мереж технічним нівелюванням

Висотні знімальні геодезичні мережі створюють технічним нівелюванням у вигляді окремих ходів або системи ходів з однією або декількома вузловими точками, при цьому довжини ходів не повинні перевищувати величин, поданих “Інструкцією” [1].

Таблиця 6.5

Допустимі довжини ходів технічного нівелювання