Сторінка
2

Знімальні мережі

Застосовуються такі типи центрів тривалого збереження: бетонний паралелепіпед (рис.6.1), металева труба, штир, залізний костиль, які забетоновуються або вбиваються в тверде покриття (рис.6.2), пень із забитим цвяхом або штирем (рис.6.3)

Рис. 6.1 Бетонний паралелепіпед

Рис. 6.2 Металева труба, штир, залізний костиль

Для тимчасового закріплення центрів знімальної основи у ґрунті використовують кілок із забитим цвяхом (рис. 6.4), металева труба, штир, кутова сталь (рис. 6.5). Їх довжина 30-40 см.

Рис. 6.3 Пень із забитим цвяхом, штирем

Рис. 6.4 Кілок із забитим цвяхом

Рис. 6.5 Металева труба, штир, кутова сталь

Планові знімальні мережі

Методи побудови планових знімальних мереж і їх точність

Планові знімальні мережі розвивають від пунктів державних геодезичних мереж і мереж згущення.

Пункти планових знімальних мереж визначають прокладанням теодолітних і мензульних ходів, прямими, зворотніми, комбінованими засічками, побудовою знімальних мікротріангуляційних мереж, а також, в разі необхідності, з допомогою GPS-спостережень.

Граничні похибки положення пунктів планової знімальної мережі відносно пунктів державної геодезичної мережі та геодезичних мереж згущення не повинні перевищувати 0.2 мм у масштабі плану на відкритій місцевості та на забудованій території і 0.3 мм у масштабі плану — на місцевості, що закрита деревами і чагарниками.

Побудова планових знімальних мереж теодолітними ходами

Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 може виконуватись:

- з використанням теодолітів, мірних стрічок і рулеток;

- з використанням оптичних теодолітів;

- світловіддалемірів та електронних тахеометрів.

Теодолітні ходи прокладають на місцевості, зручній для лінійних вимірювань. Поворотні точки вибирають так, щоб забезпечити зручність установки приладу та добрий огляд для виконання знімання. Теодолітні ходи не повинні перетинати лінії полігонометрії.

Для визначення поправки за приведення довжин ліній до горизонту при кутах нахилу 1.5º і більше одночасно із вимірюванням горизонтальних кутів одним заходом вимірюють вертикальні кути. Якщо на лінії, що вимірюється, декілька точок перегину, то при вимірюванні її рулеткою вертикальні кути вимірюють на кожному відрізку, що обмежений точками перегину.

Теодолітні ходи з використанням теодолітів, мірних стрічок та рулеток прокладають з граничними відносними помилками 1:3000, 1:2000, 1:1000 відповідно до табл. 6.2.

Таблиця 6.2

Технічні характеристики теодолітних ходів з використанням теодолітів, мірних стрічок і рулеток

Довжини сторін у теодолітних ходах при застосуванні теодолітів, мірних стрічок та рулеток:

- на забудованих територіях не більше 350 м і не менше 20 м;

- на незабудованих територіях не більше 350 м і не менше 40 м.

Сторони теодолітних ходів вимірюють мірними стрічками і рулетками в прямому і зворотньому напрямках. Відносну помилку лінії, що виміряна рулеткою в прямому і зворотньому напрямках, обчислюють за формулою:

1/N=(Sпр-Sзв)/S,

де S — виміряна відстань. Помилка не повинна перевищувати 1/2000.

Кутові нев’язки в теодолітних ходах не повинні перевищувати величину , де n+1 — кількість кутів у ході.