Сторінка
1

Аналіз фінансового стану Основ’янської ди станції колії Південної залізниці

Зміст

Вступ

1 Основні шляхи зниження собівартості

1.1 Склад, планування та облік витрат на ремонт та утримання колії

1.2 Структура і значення собівартості

1.3 Планування собівартості продукції

2 Аналіз техніко-економічних показників Основ’янської дистанції колії

2.1 Характеристика Основ’янської дистанції колії

2.2 Аналіз об’ємних показників

2.3 Аналіз якісних показникі роботи

2.4 Аналіз виконання плану по праці та заробітній платі

2.5 Аналіз експлуатаційних витрат

2.6 Аналіз фондовіддачі

2.7 Аналіз фінансових показників

2.8 Аналіз і розрахунок собівартості

2.9 Аналіз підсобно-допоміжної діяльності

3 Шляхи зниження собівартості в колійному господарстві

3.1 Загальна характеристика собівартості на залізничному транспорті

3.2 Зниження собівартості 1 км колії шляхом модернізації ВПО-3000

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Протягом багаторічної історії завдяки своєму призначенню - бути сполучною ланкою між виробником і споживачем - залізничний транспорт сприяв виникненню, розширенню і поглибленню господарських зв'язків.

Негативна спадщина раннєдержавного устрою, що існував, і його планово - розподільної системи, приведення до структурної і територіальної незбалансованості економіки і технологічної відсталості, нерозвиненості ринкових інфраструктур і високого ступеня монополізації господарського життя, буде ще довго визначати загальноекономічний базис нової держави.

У зв'язку з падінням обсягу виробництва продукції в промисловості на залізничному транспорті також відбувся значний спад обсягів перевезень вантажів. В умовах, що створилися, від залізничників потрібен був перегляд традиційних і пошук більш ефективних форм господарської діяльності, спрямованої на стабілізацію економіки галузі.

Одним з напрямків є система організацій і керуванню діяльністю доріг і транспортних підприємств на основі комплексного вивчення ринку та попиту споживачів, що забезпечує повне задоволення нестатків користувачів послугами залізничного транспорту. Необхідність швидкого пристосовування залізниць до сучасних вимог динамічного транспортного ринку і забезпечення власних високих економічних показників вимагає, в першу чергу, надання дорогам права установлення вільних тарифів спочатку на послуги, що додатково робляться, по перевезенню вантажів і пасажирів, а потім і на самі перевезення. Необхідною умовою ефективного функціонування ринкової економіки є різке прискорення оборотності товарно - матеріальних ресурсів. підпорядкування сфери звертання вимогам виробництва.

Головні задачі органів залізничного транспорту - орієнтація експлуатаційної роботи з задоволення існуючої на ринку потреби в перевезеннях вантажів і пасажирів, а також розширення ступеня охоплення ринку послугами залізниць і збільшення валового доходу.

Найважливішою умовою ефективної роботи залізничного транспорту є здійснення перевезень вантажів і пасажирів з мінімальними витратами трудових, матеріальних і грошових ресурсів. Забезпечення цього досягається за рахунок корінної реконструкції матеріально технічної бази, упровадження сучасної технології й організації експлуатаційної роботи, що сприяє поліпшенню економічних показників.

У плануванні економічної роботи залізничного транспорту крім показників обсягу перевізних робіт рухливого складу використовуються вартісні показники, найважливішими з який є фондовіддача і собівартість одиниці перевезень.

Підвищення фондовіддачі й економічної ефективності функціонування залізничного транспорту можна забезпечити за рахунок технологічних, організаційних і економічних заходів, тобто подальшого впровадження більш могутнього типу рухливого складу, прогресивної технології роботи.

При цьому важливе значення має зниження собівартості перевезень (усієї суми витрат на перевезення вантажів і пасажирів у грошовій формі).

Рентабельність є одним з найважливіших узагальнюючих показників, що характеризують економічні результати залізничного транспорту і його підприємств.

Метою дипломного проекту є підведення підсумків роботи Основ’янської дистанції колії за відповідний період на основі аналізу виконання плану виробничо-фінансової діяльності дистанції за 2005 рік, у зіставленні з 2003 роком,розробка заходів щодо подальшого підвищення ефективності роботи.

1 Основні шляхи зниження собівартості

1.1 Склад, планування та облік витрат на ремонт та утримання колії

Собівартість – це сукупність вират виражена в грошовій формі, яка йде на виробництво і збут продукції.

До собівартості входять такі витрати :

- вартість спожитих у процесі виробництва предметів праці;

- перенесена вартість засобів праці;

- витрати на оплату праці;

- видатки на реалізацію продукції.

Акумулюючи поточні витрати , собівартість продукції підприємства є одним з найважливіших показників ефективності виробництва.У процесі її зниження вия -вляються майже всі складові підвищення ефективності виробництва: зростання продуктивності праці, економія матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ресерсів, поліпшення використання основних фондів. Водночас цей показник не є кінцевим у характеристиці ефективності діяльності підприємства, оскільки в ньому не відбивається результативність невиробничої , а також позавиробничої діяльності.

Значення собівартості велечезне. По-перше, зниження витрат на одиницю продукції дає змогу збільшити обсяг виробництва на підприємстві при наявних ресурсах, забезпечити тим самим прискорення оборотності оборотних засобів.

По-друге,зниження собівартості є істотним джерелом зростання прибутковості виробництва, а отже, підвищення конкурентноспроможності підприємства. По-третє, зменшення видатків матеріальних ресерсів в оборотних галузях сприяє економії капітальних вкладень у галузях добувної промисловості. По-четверте, зниження собівартості продукції – реальна основа зниження цін, а отже, підвищення життєвого рівня населення.

Залежно від обсягу витрат на підприємстві розрізняють цехову,виробничу і повну собівартість.Цехова собівартість включає витрати , пов’язані з виготовленням продукції. Такий вид собівартості існує тільки в цехах, де виробляється продукція. Виробнича собівартість охоплює виробничі видатки підприємства в цілому, її нараховують, додаючи до цехової собівартості загальнозаводські та інші цільові видатки. Повна собівартість містить витрати підприємства на випуск і реалізацію продукції. Для її обчислення до виробничої собівартості додають позавиробничі видатки.