Сторінка
1

Державне контрольно-ревізійне управління — головна ланка фінансового контролю

Управління складається з трьох взаємозв'язаних елементів: прогнозування або планування, регулювання і контролю. Розглядаючи їх порізно, бачимо, що кожний з них разом з тим є їх синтез. Таким чином, всяка діяльність, виконувана в процесі управління, утримує в собі так чи інакше всі три елементи.

Систему прогнозування та планування бюджету всіма гілками влади й управління ми вже розглянули, але потребує висвітлення специфічний вид цієї діяльності — фінансовий контроль.

У фінансовому контролі, ревізіях і перевірках можна бачити всю сукупність елементів управління: на основі аналізу отриманої інформації провадяться заходи по усуненню порушень, а при необхідності вносяться зміни в основні параметри функціонування об'єктів перевірки.

Фінансовий контроль можна розглядати у двох напрямах.

По-перше, контроль, що забезпечує зворотний зв'язок.

По-друге, контроль у широкому плані із врахуванням усіх елементів.

Наприклад, в плануванні контрольний елемент — це створення умов, при яких контроль стає реальним і змістовним, а також виявлення необхідності розробки обгрунтованих нормативних документів. При здійсненні комплексу регулюючих заходів треба передбачити, що їх виконання потребує постійного контролю.

Не можна забувати і такий важливий момент контролю, як його ефективність, що залежить від того, наскільки достовірна надана інформація про становище об'єкта контролю і можливості проведення регулюючих заходів.

При проведенні контролю трапляються випадки, коли перевірки чи ревізії виявляють порушення, але поліпшення в роботі від цього не настає. Це свідчить про те, що немає належної реалізації матеріалів перевірки, а тому й реальних результатів контролю. Запобіганню порушень сприяють такі методи діяльності, як обнародування порушень через газету, радіо, як консультації щодо складних питань і т. п., тобто заходи, які не стосуються контролю.

Нинішні перетворення в організації контрольно-ревізійної роботи говорять про те, що на практиці відбувається відхід від єдиної, встановленої впродовж років, системи контролю. Уже зараз нема періодичності перевірок, максимальної її реалізації, тобто відчувається, що необхідно перейти до ревізій і перевірок як форми управлінської діяльності.

Перехід до ринкової економіки змінив структуру, форми й методи контролю, тобто всю систему фінансового контролю. До переходу на ринкову економіку фінансовий контроль провадився з метою перевірки виробництва й розподілу суспільного продукту, використання матеріальних і грошових засобів відповідно до плану. Нині завданням фінансового, контролю є перевірка:

— складання і виконання бюджету всіх рівнів і в першу чергу державного;

— надходження податків і зборів у всі ланки бюджетної системи;

— додержання положень фінансової дисципліни при виконанні видаткової частини бюджетів;

— заходів по виявленню резервів скорочення видатків бюджетів усіх рівнів.

Поряд з цим фінансовий контроль сприяв і сприяє збільшенню нагромаджень коштів і зростанню рентабельності виробництва, боротьбі за впровадження жорсткого режиму економії й за ефективне використання матеріальних та фінансових ресурсів. Забезпечує збереження як державної, так і інших форм власності та використання коштів. Головною функцією фінансового контролю є боротьба за виконання Державного бюджету як по доходах, так і по видатках.

Фінансовий контроль підрозділяється на попередній, петбчний і наступний.

Основним є попередній контроль, який покликаний запобігати порушенням законів, нераціональному використанню бюджетних та інших коштів, перекрити шляхи інших порушень і крадіжок.

Поточний контроль провадиться всіма фінансовими й господарськими органами у процесі використання підприємствами, організаціями, установами й т. п. коштів, провадиться через аналіз, перевірку та обстеження їхньої діяльності.

Наступний контроль, як говорить сама назва, виконується після надходження доходів чи проведених видатків. У процесі наступного контролю перевіряються:

виконання бюджету по доходах і видатках; повнота своєчасного надходження доходів; законність проведення видатків; виявлення порушень фінансової дисципліни, перекручення звітності, зловживання, а в результаті вживаються заходи щодо усунення порушень й притягнення винних до відповідальності.

Для проведення фінансового контролю в усіх міністерствах і відомствах були створені структурні підрозділи — ревізійні управління (відділи), а загальне керівництво покладалось на КРУ Міністерства фінансів.

Законодавче закріплення Верховною Радою України статусу Державної контрольно-ревізійної служби в Україні поліпшило становище фінансового контролю, адже на нього покладається:

— перевірка виконання Закону про бюджетні права як державними, так і місцевими органами влади й управління;

— контроль за додержанням фінансової дисципліни підприємствами, установами та організаціями і контроль за ефективним використанням ними бюджетних і власних коштів;

— контроль за виконанням державного бюджету органами державного управління всіх рівнів, бюджетними установами, господарськими підприємствами й організаціями у частині виконання зобов'язань перед бюджетом;

— перевірка роботи фінорганів по виконанню бюджетів усіх рівнів;

— перевірка роботи системи банків по взаємовідношеннях з бюджетом.

Головним завданням державної контрольноревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку й звітності у міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та уникнення їх у подальшому.