Сторінка
1
Зміст.
Вступ 3
1. Грошово-кредитна система в Україні 4
2. Типи грошово-кредитної політики 8
2.1. Політика обов'язкових резервів . 9
2.2. Рефінансування комерційних банків 10
2.3. Операції на відкритому ринку 12
2.4. Деякі адміністративні методи регулювання грошово-кредитної сфери. 14
3. Основні проблеми грошово-кредитної системи та шляхи вирішення 20
Висновок 26
Список використаної літератури . 29
Вступ
Стратегічні цілі (зростання добробуту населення, висока зайнятість, економічне зростання, стабільність цін, стабільність банківської процентної' ставки, стабільність фінансових ринків). Протиріччя стратегічних цілей для короткотермінового періоду: зменшення інфляції та безробіття; стабілізація цін та процентних ставок тощо). Вибір тактичних цілей.
Центральний банк є функціональним органом уряду країни з регулювання грошового обігу. Тому він прагне досягнення цілей, які ставить перед собою уряд. Закономірності розвитку світової валютної системи визначаються виробничим критерієм, відображають основні етапи розвитку національного і світового господарства. Саме тому ця тема стає дуже важливою та актуальною в наш час.
Становлення світової валютної системи було обумовлено розвитком міжнародних економічних відносин і в першу чергу торгівлі. При експорті й імпорті різноманітних товарів і послуг ставало необхідним визначати валютний курс, тобто курс національних грошових одиниць друг до друга. Подібна необхідність запустила процес формування світової валютної системи. В умовах, коли національні грошові одиниці мали золотий зміст, природно що й у міжнародній практиці установився золотомонетний стандарт.
Метою курсової роботи є вивчення грошово-кредитної системи України, виявлення проблем її розвитку та пропонування шляхів до вирішення основних проблем.
1. Грошово-кредитна система в Україні.
Головною ланкою кредитної системи є банки. Сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозв¢язку становлять банківську систему – складову частину кредитної системи.
В Україні склалася дворівнева банківська система. Першим її рівнем є Національний Банк України (НБУ), другим – банки та банківські установи.
Національний Банк України – державний банк країни, який разом із своїми філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи. Національний Банк України утворений згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність” від 30 березня 1991 року.
Як на Центральний банк, на нього згідно з законом, було покладено такі основні функції:
ü емісія грошей та організація їх обігу;
ü кредитор останньої надії для комерційних банків;
ü організація розрахунків між банками;
ü обслуговування державного боргу країни;
ü проведення операцій на ринку державних цінних паперів та валютному ринку;
ü видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою;
ü контроль за діяльністю комерційних банків.
Національний банк підзвітний Верховній Раді України. Йому належить виключне право випуску готівкових грошей в обіг та їх вилучення з обігу, тобто виконання функцій резервної системи. В зв¢язку з цим НБУ:
ü визначає порядок ведення касових операцій у народному господарстві;
ü організовує виготовлення банкнот і металевих грошей;
ü встановлює правила перевезення, зберігання та інкасації готівкових грошей;
ü забезпечує створення резервних фондів банкнот та металевих грошей;
ü визначає прикмети та порядок плати грошових знаків, також порядок обліку пошкоджених банкнот і монет та їх знищення.
На Центральний банк покладається регулювання грошового обігу в країні, в зв¢язку з чим він з певною періодичністю готує для уряду аналіз стану та свої пропозиції з цього питання.
Для регулювання діяльності комерційних банків Національний Банк України визначає для них такі економічні нормативи:
ü мінімальний розмір статутного фонду;
ü граничне співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою його активів;
ü показники ліквідності балансу. Визначаються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов¢язаннями банку з урахуванням терміну їх погашення, а також можливості реалізації активів.
ü розмір обов¢язкових резервів, що розміщуються в Національному банку;
ü максимальний розмір ризику на одного позичальника. Визначається в процентному відношенні до загальної суми власних коштів банку. В розрахунок ризику включається вся сума вкладень і кредитів даному позичальнику, а також видані за його дорученням гарантії, доручення та інші зобов¢язання.
ü Максимальні розміри валютного, процентного та курсового ризиків. Являють собою максимальну суму незбалансованості різних видів активів і пасивів за їх валютною і процентною структурою.
Центральний банк здійснює контроль за дотриманням комерційними банками банківського законодавства. У разі систематичного недотримання комерційними банками цього законодавства Центральний банк може:
ü ставити перед засновниками комерційного банку питання про здійснення заходів з фінансового оздоровлення банку (збільшенню власних коштів, зміні структури активів тощо), про організацію чи ліквідацію банку;
ü застосовувати санкцію у вигляді стягнення грошового штрафу в розмірі додаткового доходу, одержаного внаслідок неправомірних дій банку;
ü підвищувати норми обов¢язкових резервів;
ü призначати тимчасову адміністрацію для управління банком на термін, необхідний для його фінансового оздоровлення;
ü відкликати ліцензію на здійснення банківських операцій.
Центральний банк створює і організовує діяльність Державної скарбниці, забезпечує зберігання резервних фондів грошових знаків, дорогоцінних металів і золотих запасів; представляю інтереси України у зносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міжнародне співробітництво передбачене на рівні центральних банків.