Сторінка
1

Виробничий процес. Прибутковість і дохідність, ефективність використання фінансових ресурсів

План

1. Виробничий процес і принципи його організації.

2. Організаційні типи в-ва і їх техніко-економічна характеристика.

3. Методи організації виробничого процесу.

4. Організація виробничого процесу в часі.

5. Прибуток і дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства.

6. Прибутковість і дохідність: їх сутність і різниця між ними. Види прибутку.

7. Джерело формування загальної величини прибутку (доходу) підприємства.

8. Ринкова схема використання прибутку (доходу) підприємства.

9. Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів (виробничі фонди та ефективність їх використання).

1. Виробничий процес – це сукупність організованих в певній послідовності процесів праці і природних процесів, в результаті яких сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію. Це сукупність взаємозв’язаних дій працюючих людей, засобів праці та природи – складових виготовлення продукції.

Головною складовою частиною виробничого процесу є технологічний процес – це сукупність дій, під впливом яких змінюється стан предмета праці.

Виробничий процес у комплексі можна поділити на наступні частини:

1. Основне в-во – це процеси, при яких відбувається обробка предметів праці, включаючи переміщення їх від одного робочого місця до іншого з метою виготовлення відповідної продукції. До основного в-ва на п-ві відносять ті підрозділи, які пов’язані з переробкою сировини і матеріалів та виготовленням продукції: заготівельний, механічної обробки, зварних конструкцій, складальний, фарбувальний.

2. Технічне обслуговування – це процеси, спрямовані на забезпечення роботи обладнання і підтримку його в придатному стані для експлуатації в процесі в-ва. Сюди належать: в-во всіх видів енергії, технічний нагляд, ремонтні служби, виготовлення запасних частин та інструментів.

3. Матеріальне обслуговування – це процеси, спрямовані на забезпечення основного в-ва і технічне обслуговування предметами праці. Матеріальне обслуговування включає постачання п-ва матеріальними ресурсами, їх транспортування і зберігання.

4. Загальне обслуговування в-ва – це управління п-вом, його охорона та інші функції, що належать до всіх 3-ох попередніх частин виробничого процесу, при якому відбувається повний кругообіг капіталу.

Крім того, на п-ві виробничий процес поділяється на часткові процеси, які охоплюють уособлену частину загального процесу і виконуються різними підрозділами п-ва. З метою систематизації часткові процеси класифікуються за ознаками:

1. за роллю виробничого процесу в загальному процесі виготовлення продукції часткові процеси поділяються на основні, допоміжні і обслуговуючі.

2. за формою впливу на предмет праці часткові процеси бувають технологічні (із участю людини) і природні.

3. за характером виконуваних робіт: аналітичні, синтетичні і прямі. Аналітичні процеси передбачають розщеплення окремого виду сировини на окремі продукти, які надходять в наступну обробку. Синтетичні передбачають об’єднання напівфабрикатів, що надійшли з різних процесів, в єдиний продукт. Прямі процеси передбачають отримання одного виду продукції з одного виду сировини.

4. за ступенем безперервності протікання: неперервні і дискретні.

Основне в-во може складатись з одного або декількох видів в-ва. Кожне в-во ділиться на відокремлені одна від одної частини – фази або стадії. Такими стадіями є: розкрій матеріалів і в-во заготовок, машинна обробка заготовок, складання виробів, оздоблювання, фарбування і т.д

Стадії, в свою чергу, складаються з операцій. Під операцією мається на увазі процес (закінчена частина виробничого процесу), що виконується над однаковими предметами праці при незмінних засобах праці.

Залежно від змісту та участі у формуванні готової продукції операції поділяються на технологічні, транспортні, контрольно-обліково-сортувальні і операції зберігання. Технологічні операції називаються основними, транспортні, контрольно-обліково-сортувальні і операції зберігання називаються допоміжними.

Принципами організації в-ва є:

1. принцип спеціалізації

2. пропорційності

3. паралельності

4. ритмічності

5. прямоточності.

2. Ефективність організації в-ва визначається організаційним типом в-ва. Під організаційним типом в-ва розуміють сукупність ознак, які враховують кількість продукції, яка випускається, повторюваність в-ва, стійкість номенклатури продукції, кваліфікацію робітників і використання обладнання.

Є такі типи в-ва:

1. одиничний: він характеризується дуже малою кількістю продукції, що випускається. В-во продукції повторюється через невизначений проміжок часу або взагалі не повторюється. Робочі місця групуються за технологічно однорідними операціями, відсутнє закріплення виконання певних операцій за певними робочими місцями. Кваліфікація робітників висока, обладнання універсальне, номенклатура виробів широка.

2. серійний: характеризується виготовленням виробів періодично, змінними серіями. Робочі місця групуються як за технологічним, так і за предметним принципом, за ними закріплюється обмежена кількість деталеоперацій. Кваліфікація робітників середня, на автоматизованих дільницях – висока. Обладнання як універсальне, так і спеціалізоване.

3. масовий: передбачає виготовлення виробів великими партіями. Робочі місця розміщені за ходом виробничого процесу і спеціалізуються на виконанні одного типу операцій. Кваліфікація робітників невисока (на простих операціях) і висока (на автоматизованих дільницях). Обладнання та інструмент – спеціальні.

3.Кожному типу в-ва відповідає свій метод організації. Розрізняють наступні методи:

1. індивідуальний, який передбачає виготовлення виробів одиничними або дрібними неповторюваними партіями. Він відповідає одиничному типу в-ва.

2. партіонний (виготовлення виробів партіями; він відповідає серійному типу в-ва). Партія – це кількість однакових виробів, що запускаються у в-во і обробляються одночасно або послідовно, але безперервно. Оптимальний розмір партії виробів розраховується:

Попт.=Тпідг.-закл./(Тшт.*Кп)