Сторінка
15

Наочні засоби вивчення географії материків та океанів

Матеріалом для роботи слугують географічні карти, на яких досить детально представлена певна територія (це можуть карти рельєфу, рослинності, кліматичних умов тощо).

Виконання завдання включає декілька етапів. На початковому етапі всі завдання виконуються в ситуації, коли перед очима кожної дитини знаходиться вихідний матеріал завдання і географічна карта, і все необхідне для виконання завдань дії учень може виконувати при постійній опорі на оглядовий матеріал.

На проміжному етапі, спочатку вихідний матеріал завдання пред’являється на досить довгий час для розгляду, а потім забирається; далі від учнів вимагається уявити уже добре знайому їм карту (при фактичній її

відсутності) і виконати завдання спираючись на це її уявлення; але у випадку необхідності учасник тренінгу має право звернутись безпосередньо до розгляду як самої карти, так і вихідного завдання.

Передбачається, що з виконанням кожного наступного завдання учень все менше звертатиметься до зовнішнім зоровим опорам, а необхідні зорові образи будуть все краще запам’ятовуватись, і все точніше відтворюватися зоровою пам’яттю; необхідні трансформації образи будуть удосконалюватися у внутрішньому плані дій. При цьому будь-яка складність, яка виникне у зоровій пам’яті або у внутрішньому плані дій, може бути легко подолана зверненням до зовнішніх предметах або діях.

На кінцевому етапі завдання виконується майже виключно з опорою на зорову пам'ять, а не на зовнішні об’єкти, останні підключаються лише на етапі перевірки відповідей і підведення підсумків. У випадку виникнення труднощів вводяться підказки у вигляді різноманітних асоціацій або даються вказівки, які звужують зону пошуку (наприклад, верхня ліва частина карти).

Вправи з формою певних регіонів (у нашому випадку - материків), тобто тут основним матеріалом для роботи є особливості форми.

1. Задається у вигляді малюнка форма деякого материка (замкнута крива, що точно або майже точно відповідає його формі, з усіма необхідними виступами, вирізами, кутами), необхідно швидко дати назву даного материка і вказати його місце розміщення на карті. Критерієм успішності відповіді виступають її правильність, швидкість і повнота вказівки орієнтирів.

2. Аналогічно попередньому, але тут задається рисунком не точна, а лише приблизна форма континенту (наприклад, згладжені кути, збільшення якоїсь частини тощо). Учневі швидко необхідно знайти даний материк.

3. Аналогічно до вправи №1 тільки форма континенту задається у повернутому або перевернутому вигляді, тобто поворот може бути на 90, 180, 270 або на будь-який інший градус, при чому учневі перевертати рисунок не можна.

4. Синтез вправ №2 і №3: рисунком задається не точна, а лише приблизна форма і повернута на декілька градусів. Відповідь слід аргументувати, вказавши на материк і: які кути відсутні, які вирізи добавлені тощо.

5. Аналогічно вправі №2, тільки тут задана фігура ще менше схожа на континент, але при цьому чітко вказують трансформації, які потрібно провести з даною фігурою, щоб отримати приблизну форму континенту.

6. Вихідна фігура задається не рисунком, а словесним описом з вказуванням добре відомих предметів з типовою формою або геометричних фігур, також з виказанням їх трансформації.

7. Називається пара орографічних одиниць в межах континенту (бажано, щоб вони були невеликі (озера, вершини гір) і на порівняно невеликій відстані одне від одного) потрібно швидко назвати відстань між ними по прямій в кілометрах. Для засвоєння цієї вправи діти попередньо знайомляться із поняттям «масштаб карти» і навчаються самостійно вимірювати відстань між пунктами за допомогою масштабної лінійки; тим самим у них формуються уявлення про те, яка довжина відрізка на карті відповідає якій приблизно відстані в кілометрах. Після того, як кожен учасник тренінгу, не радячись з іншими, напише на папері свій варіант відповіді, оголошується правильна відповідь. Для розвитку окоміра і образних уявлень відстані в різних напрямах, пункти необхідно розміщувати так, щоб відрізок, який їх з’єднує розміщувався то горизонтально, то вертикально, то навскоси.

8. Називається дві пари пунктів, відстань між якими мало відрізняється один від одного, потрібно швидко назвати, яка відстань є більшою (по можливості на скільки)

Варіантом такої вправи може бути, коли обидві пари виходять з одного пункту, в даному випадку відповідь буде однакова і на запитання: Який пункт знаходиться далі від загального?

9. Аналогічно попередньому, але відстані між пунктами беруться значні. Потрібно швидко і точно вказати пропорцію, що відповідає цим відстаням (наприклад, «один до трьох» або «три з половиною до одного» або «два до трьох»). Після того як кожен учень запише свою відповідь, відстані вимірюються лінійкою і розраховується їх відстань.

Варто відмітити, що попереднє завдання по суті спрямоване на формування уміння встановлювати відношення між двома довжинами. Але виникає питання навіщо учневі необхідне дане вміння? Вони являють велику цінність з точки зору роботи образно-просторової пам’яті, якість якої, як відомо у багатьох людей не висока. Кожен раз, коли нам необхідно точно запам’ятати і відтворити яку-небудь точну конфігурацію, у нас виникають великі труднощі через невміння швидко і точно оцінити відношення величин і розмірів, що призводить до збоїв у роботі пам’яті. Адже точна оцінка таких параметрів – це універсальний і досить сильний мнемічний прийом, який різко підвищує якість аналізу образно-просторової інформації, а тим самим і рівень її запам’ятовування.

10. Спочатку гравець домовляється про те, на який із чотирьох питань буде даватися відповідь: а) який пункт південніше, б) північніше, в) східніше, г) західніше. Потім називають пари пунктів, кожен гравець записує свою відповідь. Після кожних трьох-п’яти відповідей дозволяється їх перевірка по карті.

Результатом такої форми роботи з дітьми є:

Засвоєння в ігровій не вимушеній обстановці більшого обсягу інформації яка при традиційному навчанні залишається або не засвоєною, або при необхідності лише «зазубрюється».

Освоєння навиків практичної роботи з географічною картою з метою вилучення із неї необхідної інформації.

Поява і посилення мотивації до отримання географічної інформації.

Покращення пам’яті: збільшується швидкість запам’ятовування фігур, підвищується точність їх відтворення (зберігається пропорція і розміри кутів), збільшується кількість правильно відтворених фігур.

Отже, застосування картографічного матеріалу та вправ із ним сприяють ефективності навчання, кращому засвоєнню матеріалу. Сприяють просторовому уявленню учнів щодо розміщення тих чи інших об’єктів на карті.

Експериментальне визначення ефективності застосування наочних засобів навчання

Проблема підвищення пізнавальної активності учнів та ефективності уроку - одна із головних, які на сьогодні існують в методиці навчання географії. Успіх у засвоєнні географічних знань може бути досягнутим лише при гармонійному поєднанні усіх засобів і можливостей наочного навчання.