Сторінка
12
Особливістю другого етапу моделювання є введення додаткового дидактичного засобу навчання. Таким засобом може бути знаково-символічна графічна модель (фреймова схема), яка є теоретичним представленням природних об'єктів та процесів, алгоритмізованою структурою згортання інформації. На цьому етапі відбувається динамічна побудова фреймової схеми «Будова земної кори» вчителем (на класній дошці, мультимедійній дошці) та учнями (у зошиті).
Фрейм - це статична структура представлення знань, в якій всі елементи співіснують одночасно. Ця структура побудована на основі одного або кількох понять, вміщує відомості про їхні істотні структурні елементи та внутрішні зв'язки. Фрейм відтворює ідеальну картину природних об'єктів чи процесів, на основі якої можна вивчати їх різноманітність та зміни в просторі й часі.
У даному випадку використовується фрейм «Будова земної кори». Завданням учителя під час здійсненім графічного моделювання є створення умов для усвідомлення учнями дій що виконаються, залучення їх до процесу згортання навчальної інформації та її запам'ятовування.
На третьому етапі навчального моделювання учні виконують дії на основі створеної фреймової моделі. З цією метою використовуються різноманітні засоби навчання: відповідний методичний блок підручника, настінні карти, малюнки та схеми, карти та малюнки атласу, колекція гірських порід та мінералів. Учитель пропонує систему запитань та завдань різного рівня складності, що сприяють згортанню інформації, яку містить фреймова схема, засвоєнню навчального матеріалу учнями. Наводимо приклади таких запитань та завдань.
• На які групи поділяють корисні копалини за походженням? У,чому їх відмінності? Знайдіть у колекції гірських порід та мінералів зразки базальту та граніту.
• Поясніть, у чому відмінність земної кори материкового та океанічного типу.
• Покажіть на фізичній карті світу та карті літосферних плит ділянки, що відповідають земній корі материкового та океанічного типу
• Дайте визначення поняттю «земна кора».
• Які внутрішні геосфері-взаємодіють із земною корою?
• Чому земну кору не можна порівнювати з шкаралупою курячого яйця, як це ми робили раніше?
• Чому температура земної кори збільшується з глибиною?
• Що є причиною рухів земної кори?
• Які процеси відбуваються в мантії?
• Користуючись текстом та малюнком підручника, поясніть, що таке «астеносфера».
• Дайте визначення поняттю «літосфера».
Таким чином, безпосереднє формулювання понять відбувається на кінцевому етапі: Завершується цей етап підсумковим тестуванням. Запропоноване тестування має на меті визначення зворотного зв'язку між учителем та учнем, корекцію знань та визначення кінцевого результату навчання.
Вибір навчальних моделей визначається вимогами «Державного стандарту базової і повної середньої освіти» та шкільною програмою (моделюються ті поняття, формування яких передбачається шкільною програмою з географії).
Важливою вимогою до навчальної моделі є відповідність сучасному рівню наукових знань. Змісті форма моделі має відповідати віковим особливостям учнів. Пояснення та формулювання повинні бути коректними щодо інтелектуальних та психофізіологічних можливостей дітей відповідного віку. Навчальні моделі мають відбивати істотні ознаки поняття, головні внутрішні зв'язки.
Учитель має змогу використовувати різноманітні методичні прийоми, засоби та форми організації навчання під час реалізації кожного етапу навчального моделювання, залежно від його досвіду та індивідуальних особливостей. Обов'язковим для вчителя повинно бути розуміння внутрішнього алгоритму моделі, пов'язаного зі змістом географічних компетенцій, психолого-дидактичних умов їх формування та зовнішнього процесуального алгоритму, який визначається методикою реалізації навчального моделювання.
Структура навчального моделювання включає дві складові частини. Першою є моделювання навчального матеріалу, до складу якого входять елементи:
• логічне упорядкування;
• побудова структурно-логічного графічного каркасу (фрейма);
• урахування мнемонічних правил;
• розроблення системи запитань та завдань, що сприяють опрацюванню навчального матеріалу учнями, яке веде до формування географічних компетенцій.
Другою складовою є проектування навчально-пізнавальної діяльності як алгоритмізованого навчального процесу, що складається з окремих функціональних частин.
Відповідно до структури навчального моделювання можна визначити основні функції навчальних моделей. Прогностична функція полягає в оптимальному розподілі дидактичних ресурсів: часу, застосованих засобів, педагогічних впливів, дидактичного інструментарію. Моніторингова функція полягає у виявленні зворотного зв'язку між учителем та учнем і застосуванні засобів корегування можливих відхилень від запланованого проміжного результату. Рефлексивна функція - вироблення рішень у непередбачуваних ситуаціях, імовірне проектування (за умов відсутності абсолютно схожих навчальних ситуацій).
Під час проектування та наступного аналізу навчальних моделей треба спиратися на їх багатомірність.
Перший вимір навчальної моделі пов'язаний із психолого-педагогічними умовами формування географічних компетенцій (сприйняття, розпізнавання, поетапне усвідомлення, фіксація в пам'яті, діяльність на основі нових знань, уведення в систему існуючих знань та вмінь, формулювання (узагальнення), систематизація, відтворення на творчому рівні, контроль).
Другий вимір - змістово-науковий (уявлення, внутрішня суть та структура поняття або вміння, при-чинно-наслідкові зв'язки внутрішнього порядку, причинно-на-слідкові зв'язки зовнішнього порядку, різноманітність проявів у просторі, динаміка змін у часі, варіативність та системність).
Третій вимір - методичний, визначає способи реалізації першого та другого вимірів. Передбачає варіативність діяльності вчителя, використання ним різноманітних дидактичних інструментів.
Навчальні моделі можуть застосовуватись на уроках географії за умови відповідності їх таким вимогам:
1) чітка логіко-змістова структура навчального матеріалу;
2) алгоритмізований характер процесуальної частини (фіксація найважливіших вузлових моментів);
3) універсальність - можливість застосування для вирішення широкого спектру завдань;
4) забезпеченість можливості самоорганізації навчальної діяльності учнів.
На нашу думку, подальша розробка навчальних моделей та впровадження навчального моделювання в фактичну діяльність учителів географії сприятиме розв'язанню навчальних проблем, які стоять перед сучасною шкільною освітою.
Методика застосування моделей при вивченні фізичної географії
Різноманітні типи уроків (за своїм дидактичним значенням) цілеспрямовано використовують тільки в певній системі, коли один тип уроку доповняє інший, розширюються знання, уміння й навики, які набуваються учнями, поглиблюється і закріплюється матеріал в умовах розвитку творчості і ініціативи учнів.
Використання на уроках листів опорних сигналів (ЛОС) та структурно-логічних схем (СЛС) дають можливість навчити школяра відбору головного, осмисленню закономірностей природних процесів, загальних уявлень про природу і населення Землі, формуванню первинних географічних знань і умінь в основному на краєзнавчому принципі.