Сторінка
8

Наочні засоби вивчення географії материків та океанів

В основу навчального моделювання закладено обов'язкове використання різних видів пам'яті дітей: вербальної, зорової, слухової, моторної, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості психіки дітей. Технологія застосування графічних сигналів вимагає 2-3-кратного повторення нового матеріалу, що сприяє збереженню отриманої інформації учнями.

Важливою складовою навчального моделювання є активне використання вчителем практичних методичних прийомів. Підчас практичної діяльності учні залучають свою оперативну пам'ять, яка забезпечує формування вмінь та навичок.

Процес навчання (як складової частини графічного моделювання) на уроці географії складається з таких етапів:

• ознайомлення з навчальним матеріалом переважно у вербальній формі, результатом якого є несистематичні уявлення про природні або господарські об'єкти та явища;

• формування понять та причинно-наслідкових зв'язків із застосуванням опорних графічних сигналів;

• графічне конспектування, виявлення зворотного зв'язку між учнями та вчителем;

• аналіз навчального матеріалу на творчому рівні, розв'язання проблемних завдань.

Спосіб моделювання навчального матеріалу на уроці географії має вирішальне значення. Графічне моделювання здійснюється асоціативно-зображувальними або знаково-символічними засобами. Структурно-логічні графічні схеми, що включають великі блоки вербальної інформації, менш ефективні, і їх вивчення має переважно репродуктивний характер.

Ефективність графічної моделі визначається можливістю швидко та адекватно сприйняти значний обсяг інформації. Дидактичні графічні конструкції, які лежать в основі графічного моделювання у навчанні географи, на наш погляд, повинні відповідати таким вимогам: лаконічність, структурованість, образність, багатофункціональність, динамічність та відтворюваність.

За допомогою графічних моделей навчальний географічний матеріал можна стискувати, структурувати та систематизувати у матриці, робота з якими передбачає обов'язкову самостійну пізнавальну діяльність учнів

Навчальне графічне моделювання на уроках географії має багатоступеневий характер. На першому етапі вчитель пропонує учням окремі дидактичні графічні конструкції (одиничні графічні сигнали, блоки або фрейми), в яких фіксує знайдені раніше зв'язки між природними або господарськими об'єктами, інтерпретує їх разом з дітьми, демонструючи легкість запам'ятовування та відтворення знань. На другому етапі за допомогою кількох дидактичних графічних конструкцій учитель разом з учнями моделює складні географічні процеси та явища, стимулюючи участь дітей у виборі модельних засобів, читанні створених схем, альтернативній їх видозміні.

Отже, формування індивідуальної здатності учнів до графічного моделювання - процес повільний, який залежить від багатьох компонентів і вимагає від учителя організації особистісно-зорієнтованого навчання. Учні винаходять та застосовують свої засоби графічного моделювання, які дозволяють учителеві зрозуміти та оцінити рівень пізнавального руху учнів. Графічна модель не є головною складовою в навчальному графічному моделюванні. Це тільки засіб логічного упорядкування навчального матеріалу Пріоритетною основою такого моделювання є пізнавальна діяльність учнів та формування прийомів цієї діяльності, розвиток критичного мислення. На наш погляд, використання навчального моделювання сприяє підвищенню ефективності навчання географи в школі.

Сучасні дидактичні умови організації навчального процесу визначаються технологізацією процесу навчання, особистісно-орієнтованим підходом до учнів, раціональним застосуванням методичного апарату навчання географії та чіткою регламентацією навчальної діяльності на уроці.

Сучасний етап розвитку методики навчання географії можна назвати періодом накопичення та аналізу практичного досвіду. Про це свідчить той факт, що авторами багатьох статей у фахових виданнях є вчителі-практики. Вони презентують педагогічні знахідки, які, на їхню думку, мають високу ефективність. Це, найчастіше, сценарії або розгорнуті плани-конспекти уроків, які є продуктом індивідуальної творчості й відбивають педагогічну особистість учителя, його талант і персоніфікований професіоналізм. Інші вчителі сприймають такі публікації як прямі рекомендації до діяльності, намагаються їх відтворювати у своїй практиці. Таке механічне запозичення чужого педагогічного досвіду, найчастіше, не сприяє професійному зростанню.

Учителі географії наполягають на тому, що їм не вистачає рекомендацій спеціалістів з фахової методики практичного спрямування. На нашу думку, це свідчить про необхідність інтенсифікації теоретичного аналізу накопиченого досвіду та створення нових моделей навчання географії, які б мали універсальний характер. Уніфіковані навчальні моделі можуть застосовуватись учителями незалежно від специфічних особливостей їх практичної діяльності та накопиченого досвіду.

Проблема підвищення пізнавальної активності учнів та ефективності уроку - одна із головних, які на сьогодні існують в методиці навчання географії .Успіх у засвоєнні географічних знань може бути досягнутим лише при гармонійному поєднанні усіх засобів і можливостей наочного навчання.

Одним із його елементів і є навчальне моделювання. Оскільки використання приладдя цього виду супроводжує навчання географії на всіх його етапах, то вчитель повинен бути знайомим з усім його різноманіттям, володіти методикою його використання. Засоби навчального моделювання допомагають розвивати такі необхідні якості як логічна послідовність мислення, увага, уява і сприяють вірному розумінню просторових взаємовідносин предметів і явищ. Навчальне моделювання пройшло декілька етапів у своєму розвитку. Ма початковій стадії воно являло собою ілюстративне зображення (малюнки, картографічні ескізи) - спрощені схеми, які розкривали учням зміст статті підручника чи розповіді вчителя. Малюнком на класній дошці користувалися і в дореволюційний час. У радянській школі вони застосовувалися в 20-ті і 30-ті роки, коли наочних посібників у школах було недостатньо. Про велике значення ілюстрацій писали методисти О.О. Половинкін, І.І. Заславський, пізніше Л.М. Кортель, П.А. Громов, наголошуючи на їхній динамічності й активізуючи властивості.

Важливим кроком вперед у навчанні географії було застосування графічно-статистичних матеріалів (графіків, діаграм). М.М. Баранський стверджував, що застосування цих моделей на уроці розвиває пізнавальну активність школярів, самостійність в оцінці географічних фактів і явищ, а також знайомить учнів з прийомами наукового пізнання - спостереженням, аналізом, узагальненням, озброюючи їх науковими принципами вивчення певних явищ, являючись у той же час опорою для мотивованих висновків.

На наступному етапі важливу роль почали відігравати способи унаочнення географічних явищ та процесів. Ці способи базувались на використанні графічно-сигнальної наочності, яка на думку ряду вітчизняних і зарубіжних дослідників є засобом відображення причинно-наслідкових зв'язків у навчальному матеріалі, узагальнення та систематизації знань. Активне використання графічних схем для класифікації явищ, зображення зв'язків між ними, розвитку картографічних уявлень і навиків сприяє проведенню логічних операцій, які значно полегшують осмислення і запам'ятовування матеріалу, що вивчається, спонукає до самостійного мислення учнів.