Сторінка
10
У середньому та старшому шкільному віці школярам стають доступними більш складні пізнавальні завдання. У процесі їх розв'язання мисленєві операції вдосконалюються. Для учнів восьмого - дев'ятого класів вводяться умовні позначення абстрактного характеру. У процесі систематичного використання сигнально-знакових схем, які моделюють причинно-наслідкові зв'язки у природі та господарстві, учні розвивають здатність міркувати, обґрунтовувати свої думки, усвідомлювати та контролювати процес мислення.
Графічне моделювання складається з двох основних складових:
1) моделювання процесу навчання, в основі якого лежить пізнавальна діяльність учнів;
2) моделювання навчального матеріалу: його логічне упорядкування, побудова структурно-логічної графічної схеми, в якій навчальний матеріал подається у наочній формі.
У моделюванні навчального процесу відображається та відтворюється у простій і схематичній формі пізнавальний процес, його структура, взаємозв'язки та внутрішня логіка. Вчитель ініціює та спонукає таким чином пізнавальну діяльність учнів. Він веде учня шляхом пізнання, усіляко сприяючи формуванню навичок самостійного добування знань.
Навчальна модель забезпечує ефективне засвоєння географічних знань шляхом активного опрацювання навчального матеріалу учнями. Саме в такому процесі відбувається стиснення та графічне кодування інформації, створення алгоритмів виконання певних дій. А також переробка навчального матеріалу, під час якої відбувається засвоєння логічних зв'язків між структурними частинами географічних знань. Наступне розгортання алгоритмізованої інформації учнями та її аналіз являється основою формування географічних компетенцій. Важливою вимогою до навчальної графічної моделі є відповідність віковим особливостям учнів. Пояснення та формулювання повинні бути коректними щодо інтелектуальних та психолого-педагогічних особливостей учнів. Застосовуючи графічне моделювання вчителю надається змога використовувати різноманітні засоби і прийоми та форми організації навчання, під час реалізації кожного етапу навчального моделювання, залежно від його досвіду та індивідуальних особливостей. Графічне моделювання на уроках географії має включати повний цикл пізнавальних дій учнів - від усвідомлення значущості оволодіння навчальним матеріалом до кінцевого засвоєння прийомів пізнавальної діяльності: визначення суті понять, порівняння, з'ясування причинно-наслідкових зв'язків, розуміння закономірностей, розуміння підпорядкованості понять, класифікація, виявлення системності. Використовуючи на практиці графічні моделі, а також видозмінення та вдосконалення їх сприяє виробленню власної педагогічної технології навчання, реалізація принципів якої завжди буде приносити плідні результати.
Методика навчання з використанням навчального моделювання базується на особливостях психічних пізнавальних процесів: відчутті та сприйнятті, увазі, уяві та мисленні. При створенні навчальної моделі повинна враховуватись поетапність сприйняття інформації учнями. Графічне зображення нового матеріалу є зоровим подразнювачем. Кожний графічний знак - це сигнал, носій певного змісту. Під час озвучення навчального моделювання вчителем залучуються зорові та слухові аналізатори мозку. Оскільки методика використання навчального моделювання передбачає перенесення графічних схем в учнівські зошити, то залучуються і тактильні аналізатори. При цьому відбувається просторова локалізація та диференціація матеріалу, що вивчається, його осмислення та розуміння.
Сприйняття графічної схеми, як результат дії зорових, слухових та тактильних аналізаторів, формує цілісні образи географічних об'єктів та явищ. По своїй суті образ - це і початковий пункт і результат будь-якого пізнавального процесу. Тому умовні позначення в моделях носять узагатьнюючо-образний характер. Вони являють собою сукупність букв, геометричних фігур, зменшених зображень предметів тощо. Оскільки в основі сприйняття лежить процес розпізнавання, то доцільно використовувати уніфіковані умовні позначення, з якими учні зустрічалися раніше. Методичні прийоми та форми організації навчання, що ґрунтуються на використанні навчального моделювання, враховують властивості не тільки довільного, а й, мимовільного сприйняття. Саме по собі сприйняття протікає як динамічний процес пошуку відповіді на питання «Що це таке». Мимовільне сприйняття - немотивоване, вибіркове. Для його активізації в графічних схемах використовують кольори, урізноманітнюють структуру графічних схем, вводять оригінальні умовні позначення. Довільне сприйняття – мотивоване, базується на вольовій активності учнів. Воно в значній мірі визначається методичним забезпеченням, яке використовує вчитель.
Ефективність сприйняття нового матеріалу учнями залежить у першу чергу від їх уваги. Педагогічні технології, які базуються на використанні навчального моделювання, обов'язково повинні враховувати обсяг уваги дітей різного віку. Він визначається кількістю графічних об'єктів, які сприймаються одночасно. Поєднані за змістом об'єкти сприймаються у більшій кількості. Ефективніше, на наш погляд, використовувати структурно-логічні конспекти, в яких графічні знаки поєднані між собою внутрішньою логікою викладення причинно-наслідкових зв'язків. Крім того, чим менше ділянка, що сприймається, тим більша концентрація уваги. Тому структурно-логічні конспекти необхідно поділяти на окремі смислові блоки. Великі за обсягом інформаційно-графічні схеми, з цієї точки зору, використовувати недоцільно.
Необхідною умовою забезпечення стійкості уваги учнів є різноманітність вражень або дій, що виконуються. Використання навчального моделювання обов'язково повинно спиратися на варіативність методичних прийомів, форм та засобів навчання. Позитивний вплив на стійкість уваги справляє зацікавленість учнів матеріалом, що вивчається. Негативний вплив має одноманітність навчально-пізнавальних дій учнів. З точки зору фізіології це пояснюється тим, що під впливом тривалої дії одного подразника на одну й ту ж ділянку кори головного мозку, виникає її гальмування, що викликає зниження стійкості уваги.
При формуванні нових знань та вмінь учитель враховує особливості процесів запам'ятовування учнями. У ході вивчення нового матеріалу використовується мимовільна пам'ять, яка дуже розвинена у дітей. Нова інформація запам'ятовується учнями під час роботи з графічною схемою (дешифрування, озвучення, переписування). Поступово при накопиченні досвіду роботи з навчальною моделлю, учні усвідомлюють необхідність цілеспрямованого запам'ятовування. Таким чином, залучається довільна пам'ять учнів. Учитель повинен приділяти увагу формуванню мнемонічних прийомів.
В основу методики, що базується на використанні навчального моделювання закладено обов'язкове використання різних видів пам'яті дітей: вербальної, зорової, слухової, моторної, що дозволяє враховувати індивідуальні особливості психіки дітей. Методика передбачає 2-3-х кратне повторення нового матеріалу, що сприяє збереженню отриманої інформації учнями.
Складовою ланкою роботи з навчальною моделлю є активне використання вчителем практичних методичних прийомів. Під час практичної діяльності учні залучають свою оперативну пам'ять, яка забезпечує формування вмінь та навичок.