Сторінка
18
Дані ІV рівня складності мають такий вигляд:
Проаналізувавши дану стовпчикову діаграму можна зробити наступний висновок. Що з завданням найвищого рівня складності справились у констатуючому експерименті І порядку лише кілька учнів класу. Про цю цифру ми не можемо говорити, як і в попередніх випадках, адже в полі нашого дослідження е порівняння результатів, котрі ми отримали під час констатуючого експерименту ІІ порядку у порівнянні з результатами попередньої успішності класу. А от під час констатуючого експерименту ІІ порядку, з цим завданням вже справилось майже половина учнів. Наведені факти наочно свідчать про ефективність застосування у навчальному процесі методики з використанням різноманітних навчальних моделей, які всебічно сприяють формуванню в учнів географічних компетенцій. Адже учні вже без затруднень виконують завдання ІV рівня складності, які до цього не були їм під силу, а це ще раз говорить нам про те, що доцільно використовувати в навчальному процесі різноманітні навчальні моделі. Результати ІV рівня складності ще раз переконують у доцільності та ефективності даної методики навчання.
Отже, проведена нами робота дала можливість реалізувати поставлені перед нами завдання, а саме:
Перевірено на практичному досліді ефективність використання у начальному процесі для більш ефективного формування географічних компетенцій методики застосування навчальних моделей;
Було узагальнено та систематизовано методику організації та впровадження в навчальний процес використання навчальних моделей.
Підтверджено гіпотезу про переваги методики використання навчальних моделей серед традиційних форм організації навчального процесу. Тобто під час формування основних географічних компетенцій.
Відповідно меті даного дослідження та поставлених перед ним завдань у роботі було досліджено:
в ході проведеного дослідження нами були розглянуті різноманітні класифікації засобів навчання географії та розроблена нова, на нашу думку, найбільш повна класифікація засобів навчання географії;
з’ясовано психолого-дидактичні та теоретичні засади застосування навчальних моделей на уроках фізичної географії. Застосування методу моделювання має виключне значення у формуванні пізнавальної активності учнів. Моделюючи, дитина виходить за межі одного предмету, тобто розглядає його в сукупності з іншими. При цьому вона стикається з предметами, які спочатку виступають як незрозумілі. Ці знання, що виникли як припущення, є важливим стимулом творчої активності. Робота над створенням навчальних моделей має виняткове значення для вироблення у школяра системного мислення, системного підходу до пізнання дійсності, вироблення здатності до рефлексії. Психологи доводять, що звернення діючого суб'єкта до тих чи інших категоріальних схем, узагальнень, абстрагування його від поточних умов процес закономірний. Тут проявляється не тільки раціональне прагнення до розуміння поточних подій, а і підведення їх під більш загальні основи життєдіяльності;
навчальне моделювання необхідно розглядати як особливу форму матеріалізації знань, яка передбачає, що знання не повинні передаватись учням у готовому вигляді, а відкриватись їм у процесі навчального дослідження, яке проводять учні, отримуючи необхідну допомогу з боку вчителя. Для розуміння сутності навчального моделювання необхідно усвідомити, що в його основі лежить модель процесу пізнання, яка відображає та відтворює в простій і схематичній формі структуру, взаємозв'язки та логіку пізнавального процесу;
визначено місце навчальних моделей у системі засобів навчання географії та наведено їх загальну класифікацію. Базовою складовою частиною будь-якої технології є навчальна модель, реалізація якої забезпечує досягнення запрограмованого дидактичного результату. У зв'язку з цим проблеми навчального моделювання стають нагальними і вимагають ретельного дослідження. Сприйняття навчальної моделі як результат дії зорових, слухових та тактильних аналізаторів формує цілісні образи географічних об'єктів та явищ;
проведено експериментальне дослідження ефективності використання навчальних моделей спрямованих на формування географічних компетенцій. В ході якого ми дійшли до наступного висновку, що використання графічних моделей під час вивчення нового матеріалу, а також у процесі його осмислення, допомагають виключати одноманітність у процесі пізнання, що сприяє формуванню та активізації навичок творчої діяльності у дітей.
Графічні моделі – це своєрідні опорні конспекти складені вчителем, за допомогою яких він активізує пізнавальну діяльність в учнів. Вони дають змогу не лише вивчати новий матеріал, а й проводити його корекцію, систематизацію та узагальнення, оцінювати знання, вміння та навички учнів. Отже графічна модель забезпечує ефективне засвоєння географічних знань шляхом активного опрацювання навчального матеріалу учнями. Саме в такому процесі відбувається стиснення та графічне кодування інформації, створення алгоритмів виконання певних дій. А також переробка навчального матеріалу, під час якої відбувається засвоєння логічних зв'язків між структурними частинами географічних знань.
Отже, моделювання - це ефективний засіб навчання, яке повинно зайняти своє місце у навчальному процесі, а тому на перший план у новій педагогічній технології повинні вийти вчителі, які у змозі створювати навчальні групи з певним навчальним модулем, які можуть навчати дітей здобувати інформацію, систематизувати і аналізувати її, робити відповідні висновки.
Результати даної роботи доцільно використовувати вчителями-початківцями, які ще не сформували власної специфіки викладання географії, адже результативність використання навчальних моделей має вагомі результати. Також даний матеріал можна використовувати для проведення різних конференцій, факультативів тощо.
Авторська навчальна модель до теми «Особливості географічного положення материка, елементи берегової лінії. Дослідження та освоєння Пд. Америки»
Авторська навчальна модель до теми «Геологічна будова. Рельєф материка: рівнини, гори, плоскогір’я, нагір’я
Додаток В
Авторська навчальна модель до теми «Загальні особливості клімату. Кліматичні пояси і типи клімату»
Авторська навчальна модель до теми «Води суходолу: головні річкові системи, озера підземні води, їх гідрологічні особливості, значення для природи та населення»
Авторська навчальна модель до теми «Специфічність грунтово-рослинного покриву і тваринного світу. Природні зони, закономірності їх поширення»
Авторська навчальна модель до теми «Національні парки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми»