Сторінка
17

Наочні засоби вивчення географії материків та океанів

3. Констатуючий експеримент ІІ прядку. Проводиться для виявлення рівня сформованості географічних компетенцій з використанням нової методики навчання (Якою раніше не користувався вчитель-предметник).

4. Оброблення та узагальнення результатів.

5. Підбиття підсумків дослідження.

Для реалізації першої складової (Констатуючий експеримент І прядку) було проведено тематичну контрольну роботу з тематичного блоку «Африка». Отримані результати можна оформити як у вигляді таблиці, так і у стовпчикових діаграмах, на яких отримані результати краще аналізувати та систематизувати. У вигляді стовпчикових діаграм ці результати мають такий вигляд:

Для реалізації другої складової нашого дослідження (Формуючий експеримент), під час якого вводиться в навчальний процес нова методика формування географічних компетенцій, тобто застосування на практиці використання навчальних моделей. Знання учнів формуються в такій послідовності: Уявлення – Графічна модель – Вивчення графічної моделі – Виявлення зворотного зв’язку. Під час даної складової було розроблено авторські навчальні моделі до теми «Південна Америка». Та впроваджено їх використання на практиці.

Для реалізації третьої складової нашого дослідження (Констатуючий експеримент ІІ прядку). Котрий проводиться для виявлення рівня сформованості географічних компетенцій з використанням нової методики навчання (якою раніше не користувався вчитель-предметник). Було проведено як і в констатуючому експерименті І порядку тематичну контрольну роботу. Складність і тематика якої майже не відрізняється від попередньої. Для цього як і в попередній раз нами було розроблено тематичний контроль та корекцію знань учнів. Більшість завдань, як говорилося вище носили такий же характер як у завданнях констатуючого експерименту І порядку. Тому про різну складність завдань говорити не можна, адже завдання були подібними до тих котрі були запропоновані раніше, тільки інтерпретовані до нового матеріалу. Провівши тематичний контроль (констатуючий експеримент ІІ порядку), ми отримала такі результати:

Для реалізації четвертої складової нашого дослідження (Оброблення та узагальнення результатів), проведемо аналіз та систематизацію отриманих результатів. Для того, щоб наочно переконатися у ефективності використання навчальних моделей потрібно порівняти результати констатуючого експерименту І і ІІ порядку. Дані яких можна зобразити графічно:

Отже дані стовпчикові діаграми наочно свідчать, що кількість учнів які навчалися на 1-3 бали як у першому так і в другому випадку залишилися незмінними. Кількість учнів які склали тест дорівнює нулю.

Кількість учнів котрі навчалися на 4-6 бали зменшилася. Це пояснюється тим, що ця різниця компенсувалася тією ж кількістю у вищому рівні тобто 7-9 балів.

Як ми бачимо така ж ситуація простежується і в наступному рівні (7-9 балів), де також учні що навчалися раніше на 7-9 балів покращили свої результати і перейшли вже до вищого ступеня.

Найбільше кількість учнів що перейшли з одного рівня до другого це ті, що навчалися напередодні експерименту на рівні 7-9 балів, а під час констатуючого експерименту другого порядку покращили свої результат і перейшли до найвищого рівня.

Отже, вище перелічені факти свідчать про ефективність застосування під час навчального процесу методики використання навчальних моделей.

Для більш детального аналізу ефективності застосування навчальних моделей на уроках географії, розглянемо по рівневі показники успішності учнів (до і після експерименту). Це потрібно зробити для того, щоб перевірити твердження про більш ефективне та стійке формування географічних компетентностей під час використання навчальних моделей на уроках географії. Отже дані успішності учнів класу відобразимо як і попередній раз за допомогою стовпчикових діаграм, на яких можна побачити як змінюються результати як до, так і після проведеного експериментального дослідження.

Отже дані І рівня складності мають такий вигляд:

Проаналізувавши дану стовпчикову діаграму можна зробити наступний висновок. Що з максимальної кількості балів (сумарної кількості балів за 3 запитання помножених на кількість учнів класу), з завданням найлегшого рівня справились у констатуючому експерименті І порядку приблизно половина класу. А під час констатуючого експерименту з цим завданням вже справилось майже сто відсотків учнів. Наведені факти наочно свідчать про ефективність застосування у навчальному процесі методики з використанням різноманітних навчальних моделей, які всебічно сприяють формуванню в учнів географічних компетенцій та розширення їх кругозору.

Дані ІІ рівня складності мають такий вигляд:

Проаналізувавши дану стовпчикову діаграму можна зробити наступний висновок. Що з максимальної кількості балів (сумарної кількості балів за 3 запитання помножених на кількість учнів класу), з завданням найлегшого рівня справились у констатуючому експерименті І порядку менша половина учнів класу. Про цю цифру ми не можемо говорити, як і в першому випадку, адже в полі нашого дослідження е порівняння результатів, котрі ми отримали під час констатуючого експерименту ІІ порядку з результатами попередньої успішності учнів класу. А от під час констатуючого експерименту ІІ порядку, з цим завданням вже справилось майже сто відсотків учнів. Наведені факти наочно свідчать про ефективність застосування у навчальному процесі методики з використанням різноманітних навчальних моделей, які всебічно сприяють формуванню в учнів географічних компетенцій. Адже учні вже без затруднень виконують завдання ІІ рівня складності, які до цього не були їм під силу, а це ще раз говорить нам про те, що доцільно використовувати в навчальному процесі різноманітні навчальні моделі.

Дані ІІІ рівня складності мають такий вигляд:

Проаналізувавши дану стовпчикову діаграму можна зробити наступний висновок, що максимальну кількості балів під час констатуючого експерименту І порядку отримали більшість учнів класу. А от під час констатуючого експерименту ІІ порядку, з цим завданням вже справилось менша кількість учнів. Це можна пояснити наступним чином – до експериментального дослідження даний рівень мав найбільші показники, що говорить про недоступність для більшості учнів класу завдань найвищого ступеня складності. Тому як і в попередній раз ці показники мають так само стабільний результат, що у відсотковому порівнянні перебільшує показники констатуючого експерименту ІІ порядку. Адже учні яким в перше було під силу розв’язати завдання творчого рівня більшу увагу на нашу думку приділили зразу чомусь вищому рівню, а попередній розв’язали лише поверхнево. Саме цим і можна пояснити такі парадоксальні результати, що були нами отримані.