Сторінка
11

Наочні засоби вивчення географії материків та океанів

Одним з основних пізнавальних процесів є мислення. Завдяки мисленню відображаються суттєві властивості та взаємозв'язки природних об'єктів та процесів. В основі педагогічних технологій, які використовують навчального моделювання лежить знакова система, яка передбачає наявність розвинутого словесно-логічного мислення, тобто мислення у формі абстрактних понять. В учнів шостого-сьомого класів таке мислення тільки формується. Це необхідно враховувати при складанні графічних схем. У них повинні використовуватись переважно знаки-символи, які мають образний характер, близький до зображення натуральних природних об'єктів.

У середньому та старшому шкільному віці школярам стають доступними більш складні пізнавальні задачі. У процесі їх вирішення мисленєві операції вдосконалюються. У графічних схемах для учнів восьмого-дев'ятого класів вводяться умовні позначення абстрактного характеру. При систематичному використанні сигнально-знакових схем, які моделюють причинно-наслідкові зв'язки, у учнів розвивається здатність міркувати, обґрунтовувати свої думки, усвідомлювати та контролювати процес мислення.

Отже, ми дійшли до наступних висновків, що сприйняття нового матеріалу за допомогою навчального моделювання демонструє і конкретизує основні мисленєві операції: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення. Але рівень розвитку та сформованості мислення учнів класу можуть суттєво різнитися, що створює значні ускладнення для вчителя і вимагає у нього урізноманітнення методичних прийомів та форм організації навчання. Крім того важливо пам'ятати, що рівень адекватності відображення дійсності у дітей різний. Це ускладнює сприйняття ними сигнально-знакової схеми. Головною проблемою, яка стоїть перед педагогічними технологіями, що базуються на використанні навчального моделювання є врахування індивідуальних особливостей мислення учнів. Шляхи вирішення цієї проблеми полягають в методичному забезпеченні користування сигнально-знаковими схемами. Різноманітні методики, що базуються на сигнально-знакових схемах мають право на існування, оскільки урізноманітнюють методичне забезпечення та сприяють подальшому вдосконаленню процесу навчання географії .

Застосування навчального моделювання у процесі вивчення географії материків та океанів

Особливістю сучасної школи є активне впровадження прогресивних навчальних технологій, які перебувають у стадії формування та конкретизації. У шкільній практиці навчання географії широко використовуються різноманітні графічні сигнальні схеми, їх застосування базується на особливостях психічних пізнавальних процесів: відчутті та сприйнятті, увазі, уяві та мисленні. Сприйняття графічної схеми, як результат дії зорових, слухових та тактильних аналізаторів, формує цілісні образи графічних об'єктів та явищ. Але в більшості випадків ці схеми застосовуються тільки як мнемонічний засіб, а можливості активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів ігноруються. Більшість графічних схем перевантажена фактичною інформацією, одноманітно структурована, недостатньо висвітлює причинно-наслідкові зв'язки в географії. Це спонукає подальший пошук оптимальних та ефективних форм навчального моделювання.

Такою формою є використання фреймів. Автором теорії фреймів став американський вчений в області штучного інтелекту М.Мінський. Термін „фрейм", що в перекладі з англійської означає „кадр", був особливо популярним у середині 70-тих років, коли існувало багато його тлумачень. У наш час фрейми активно застосовують у вищій школі. Шкільним учителям фреймові технології мало знайомі.

Фрейми - це графічне зображення цілісних „шматків" інформації, сприйняття та засвоєння якої базується на раніше сформованих знаннях. Іншими словами це цілісний фрагмент знань якісно та кількісно обмежений можливостями та мстою навчального процесу.

Кожний фрейм можна розглядати як графічну опорну схему, що складається з елементів відомих раніше та нових співвідношень між ними. Складні географічні об'єкти та явища уявляються комбінацією кількох фреймів. Кожний фрейм доповнюється учителем навчальними процедурами, які забезпечують участь учнів у пізнавальному процесі.

Таким чином, фрейми - це графічні неподільні блоки, які можуть бути відтворені в пам'яті учня. За допомогою цих моделей навчальний матеріал можна стискувати, структурувати та систематизувати в матриці, які передбачають обов'язкову самостійну діяльність учнів.

Навчальне моделювання на основі застосування фреймів має багатоступеневий характер. На першому етапі учитель пропонує учням одиничні окремі фрейми, в яких фіксує знайдені раніше зв'язки між природними або господарськими об'єктами, інтерпретує їх разом з дітьми, демонструючи легкість запам'ятовування та відтворення знань.

На другому етапі за допомогою кількох фреймів учитель разом з учнями розглядає складні географічні процеси і явища, стимулюючи участь дітей у виборі модельних засобів, читанні створених схем, їх альтернативній видозміні.

При систематичному застосуванні фреймових моделей вони можуть використовуватись як засіб організації самостійної пізнавальної діяльності учнів та взаємонавчання. Для цього учитель пропонує фрейми з ,дірками", „білими плямами". На цьому етапі навчальне моделювання включає елементи інтерактивного навчання.

Формування індивідуальної здатності до навчального моделювання - процес повільний і залежить від багатьох компонентів, вимагає від учителя організації особистістю орієнтованого навчання. На цьому етапі учні винаходять та застосовують свої прийоми навчального моделювання, які дозволяють учителеві зрозуміти та оцінити шляхи і рівень пізнавального руху учнів.

Таким чином, регулярне застосування графічних моделей сприяє:

1) системному засвоєнню програмного матеріалу;

2) активізації пізнавальних інтересів школярів;

3) інтенсифікації навчального процесу;

4) формуванню причинно-наслідкових завдань;

5) якісній підготовці домашніх завдань.

Навчальні моделі допомагають зрозуміти процеси та явища, які важко безпосередньо спостерігати в природі або суспільстві. Так, на уроках географії можна застосувати, наприклад, модель формування понять «земна кора» та «літосфера» («Загальна географія», 6 клас).

На першому етапі навчального моделювання відбувається емоційно-образне представлення навчального матеріалу. Учитель пропонує учням віртуальну подорож до центра Землі зі швидкістю 20 км за день. Після того як учні з'ясовують, що подорож буде тривати приблизно 319 днів, учитель пропонує порівняти внутрішню будову Землі з розрізаним вареним курячим яйцем, називає внутрішні геосфери та їх особливості, ілюструє свою розповідь малюнками. На цьому етапі необхідно насамперед звернути увагу на емоційний фон уроку, наводити яскраві порівняння, парадоксальні приклади.

Повертаючись до раніше запропонованої подорожі, учитель ознайомлює, учнів з будовою земної кори та її типами. Розповідаючи учням про зміну температури гірських порід з глибиною, він пояснює взаємозв'язки процесів, що відбуваються в земній корі та мантії, розкриває поняття «літосфера». Таким чином, на цьому етапі відбувається пряме ознайомлення з предметом засвоєння, під час якого важливе значення має інформаційно-комунікативна компонента навчального моделювання, її ефективність забезпечується емоційно-психологічним впливом учителя на учнів та їх достатнім інтелектуальним навантаженням.