Сторінка
1

Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань

На уроках „Я і Україна. Природознавство", під час екскурсій у природу перед очима школярів проходять тіла та явища навколишнього середовища. Щоб їх усвідомити, потрібно спостерігати за ними. Спостереження є обов’язковою ланкою у пізнанні природи. Тому вчитель має більше уваги приділяти спостереженням учнів за тілами та явищами природи, за змінами, що відбуваються в природі.

В освітньому відношенні дуже важливе значення має конкретність уявлень учнів про природу, що складається на основі чуттєвих сприймань, відчуття учнями тіл і явищ навколишньої природи. Тільки на основі конкретних уявлень про природу діти зможуть під керівництвом учителя правильно узагальнити, систематизувати одержані ними знання про окремі об’єкти та явища природи, усвідомити найпростіші зв’язки між ними в природі.

Для розкриття найпростіших, доступних розумінню дітей зв’язків, що існують у природі, необхідно здійснювати діалектичний підхід. Учителеві треба звертати увагу молодших школярів на зв’язки між предметами та явищами. Він повинен так викласти матеріал, щоб за кожним новим словом, засвоєним учнем, стояв чіткий і правильний образ. Цього можна досягти лише шляхом розвитку в учнів спостережливості, допитливості, цікавості до навколишньої природи.

Спостережлива дитина бачить, чує та помічає все нове і цікаве, що торкається її зору і слуху: рослини, що зацвітають навесні, політ перших метеликів, приліт шпаків тощо. Учень, в якого не розвинена спостережливість, проходить повз ці явища, не помічаючи їх. Через це розвиток в учнів спостережливості, уваги до навколишньої природи має велике значення.

Відомий педагог К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає на основі правильних і точних спостережень. Саме тому з перших днів навчання дитини в школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. Із класу в клас ці спостереження стають різноманітнішими і складнішими, залежно від вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Завдяки спостереженням діти переконуються в єдності та різноманітності природи. Під час спостережень вони встановлюють зв’язки, а в окремих випадках - взаємозалежності і взаємозв’язки між різними тілами та явищами природи.

Спілкування з природою дає можливість учням побачити об’єкти і явища у взаємозв’язку, сприяє формуванню наукового світогляду, розширенню кругозору, виховує естетичні почуття, спонукає до самостійного спілкування з природою. Діти починають розуміти, яке значення рослин, тварин, грибів і дроб’янок у природі, яку вони приносять користь, бережливо ставляться до навколишньої природи.

Навчити дітей не лише дивитись, а й бачити, не лише слухати, а й чути - складне завдання, яке стоїть перед початковою школою. Запорука успішного розв’язання цього завдання - застосування різноманітних ефективних форм та методів навчання. Такими, зокрема, є систематичні спостереження учнів. Вони дають змогу сформувати у молодших школярів уявлення про тіла та явища природи, виявити причини їх виникнення та наслідки, які вони спричиняють.

Важливим принципом проведення спостережень у початковій школі є принцип концентричності, відповідно до якого із класу в клас відбувається розширення та ускладнення змісту спостережень. Тому варто чітко окреслити коло змістових понять та об’єктів спостережень за класами, одночасно враховуючи природно-кліматичні особливості кожної місцевості.

Спостереження в природі проводиться не тільки в рамках роботи з календарем природи чи щоденником спостережень. Завдання для спостережень даються вчителем у ході розгляду того чи іншого програмного матеріалу. Ці завдання пропонуються залежно від місцевих особливостей. Конкретний місцевий матеріал сприяє тісному зв’язку навчання з життям, розвитку дитячої уяви, мислення, глибокому проникненню в сутність явищ, прагненню більше дізнатися, запам’ятати, побачити, тобто допомагає не лише свідомому засвоєнню знань, а й ефективному розвитку пізнавальної активності та творчої самостійності молодших школярів.

Організовувати спостереження потрібно так, щоб у процесі сприймання дитина зосереджувалась на певному тілі чи явищі природи, тому важливе значення має відбір об’єктів для спостереження, які повинні бути знайомі молодшим школярам, цікавими і доступними для сприймання.

Проблеми методики організації спостережень та розвитку спостережливості в учнів молодшого шкільного віку досліджувало багато діячів психолого-педагогічної та методичної науки. В працях учених Т.М. Аквілевої, Т.М. Байбари, О.А. Біди, Ф.С. Кисельова, А.В. Миронова, З.О. Клепініної, Г.О. Люблінської, Л.Т. Охітіної та інших, наголошується, що успішне оволодіння учнями природничими знаннями значною мірою залежить від рівня опанування ними уміннями та навичками спостерігати за змінами в живій і неживій природі. Проте, більшість дослідників розглядають переважно загальні питання методики проведення спостережень, визначають їх сутність, форми і засоби опрацювання. На нашу думку, проблема ведення учнями спостережень за змінами в природі та праці людей є ще не до кінця дослідженою. Це і зумовило вибір нами теми дипломної роботи - „Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань".

Відповідно до досліджуваної проблеми об’єктом дослідження є вміння молодших школярів спостерігати за змінами в природі, а предметом - шляхи вдосконалення проведення систематичних спостережень за змінами в природі як засобу формування природничих знань в учнів початкових класів.

Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці шляхів підвищення ефективності процесу формування природничих знань у молодших школярів за допомогою спостережень за змінами в природі.

Об’єкт, предмет і мета дослідження вимагали вирішення таких завдань:

Проаналізувати стан розробки досліджуваної проблеми в психолого-педагогічній та методичній літературі.

Проаналізувати сучасний стан проблеми дослідження в практиці роботи початкової школи.

Обґрунтувати шляхи, які будуть сприяти ефективності формування природничих знань в учнів початкової школи завдяки веденню ними систематичних спостережень.

Експериментально перевірити доцільність проведення систематичних спостережень у навчальному процесі як засобу формування природничих знань у молодших школярів.

Виходячи із мети дослідження, в основу дипломної роботи покладено гіпотезу: формування природничих знань буде ефективним, якщо спостереження за змінами проводитимуться систематично й послідовно в зв’язку із сезонними особливостями явищ природи та будуть посильними для дітей молодшого шкільного віку.

Для розв’язання поставлених завдань під час дослідження були використані теоретичні та емпіричні методи: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури; педагогічний експеримент, бесіди, спостереження та аналіз уроків „Я і Україна”, аналіз підручників та навчальних програм із курсу „Я і Україна" для початкової школи, анкетування вчителів, опитування учнів, кількісний і якісний аналіз результатів дослідження.