Сторінка
17

Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань

Так складається характеристика місяця за погодою, наприклад: „Вересень був теплий, вітряний, ясний, було мало опадів”.

IV. Встановлюємо залежність між температурою і станом неба.

На основі аналізу спостережень встановлюємо залежність між температурою і хмарністю. (У вересні в ясну погоду тепліше, ніж у похмуру)

V. Узагальнення результатів спостережень за водоймами, ґрунтом, рослинами, тваринами, працею людей.

Дітям задавалися такі запитання:

Які зміни відбулися з ґрунтом і водою в ставку порівняно з літом? (Учні роблять висновок що вода охолоджується (люди не купаються), ґрунт - також)

Чому відбулися ці зміни? (З’ясовуємо, що поверхня водойм і ґрунт отримують восени менше тепла від Сонця, а це, в свою чергу, відбувається тому, що Сонце стало нижче підніматися. Воно менше гріє)

Далі узагальнюємо спостереження за рослинами і тваринами:

Які зміни відбулися з деревами, кущами, травами? (Листя на деревах і кущах змінили забарвлення, вони пожовтіли і почервоніли. Деякі дерева почали скидати листя, трави пожовтіли і висохли)

Що відбувається в житті тварин у вересні? (Комах стало менше. Вони з’являються тільки в теплу погоду. Багато птахів відлетіли в теплі краї. До нас прилетіли птахи з півночі. У звірів утворюється підшерсток, який захистить їх від холоду в суворі зимові морози)

Головне на узагальнюючому уроці не тільки повторити весь матеріал, а відповісти на запитання: чому відбуваються ті чи інші зміни восени в житті тварин. (Комахи живляться рослинами, рослини восени відмирають або скидають листя, оскільки комахам немає чим живитися, вони або гинуть або ховаються в щілини та інші затишні місця; птахи, які живляться комахами, відлітають у вирій; звірі, які живляться рослинами, впадають в сплячку. Так тварини готуються до зими)

Із настанням осені змінилася і праця людей: головне заняття жителів сільської місцевості восени - збір урожаю, підготовка худоби до зимівлі. Діти називають також інші види праці людей в місті і селі.

VI. Висновки спостережень.

На основі узагальнення спостережень ми підводили дітей до формування уявлень, пов’язаних з ознаками осені, постійно порівнювали їх з ознаками літа. В цій роботі нам допомагає така таблиця:

Ознаки літа і ранньої осені

Наприкінці уроку ми знайомили учнів із програмою спостережень на жовтень. В програму включали спостереження майже за всіма елементами природи. Додатково в жовтні просили дітей звернути увагу на наступне:

1.23 жовтня спостерігай місце і час сходу та заходу Сонця.

2. Визнач, скільки годин триває день 23 жовтня.

3. Зазнач, коли буде перший мороз.

4. Зазнач, коли останній раз побачиш комара (метелика).

5. Поспостерігай, коли на „твоєму" дереві опаде листя. Намалюй „своє" дерево без листя.

6. Запиши, коли перший раз одягнеш зимове пальто (куртку).

VII. Домашнє завдання.

Склади розповідь на тему „Вересень у природі”, в якому використай результати своїх спостережень.

Проведений таким чином урок узагальнення результатів спостережень має велике значення у формуванні знань учнів, спостереження стають потрібними дітям, вони бачать зміст своїх спостережень і охоче їх проводять.

Наприкінці навчального року діти підводили загальні підсумки, встановлювали, скільки місяців тривала осінь, зима, весна, і порівнювали дані з календарними строками.

У позаурочний час учні проводили самостійно фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. У зв’язку з цим у дітей зміст деяких спостережень відрізнявся, а це означає, що відрізнялись і записи в „Щоденниках спостережень". Наприклад, один учень побачив мати-й-мачуху, яка цвіте, першого квітня, другий - третього, третій - п’ятого, тобто кожен фіксував у щоденнику те, що спостерігав самостійно. Такі записи дають матеріал для узагальнень та формулювання висновків.

Щоб зацікавити учнів цією роботою, ми розповідали про значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну роботу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності.

Самостійні спостереження необхідно правильно організовувати. Тому для кожного спостереження учень одержував завдання, що містили тему спостережень і основні моменти, які мають бути відмічені учнем. Записи в „Щоденнику спостережень” оформлялися у вигляді таблиці. При оформленні результатів спостережень учні користувалися різними прийомами: виконання замальовок, аплікацій, застосування умовних позначень. Проте значну частину спостережень учні записували („прилетіли птахи", „з’явились метелики, хрущі" тощо). Вчитель опосередковано керував процесом спостережень. В класі вивішувався план спостережень за рослинами і тваринами на кожну пору року, куди включав завдання такого типу:

Коли і на яких деревах почало жовтіти листя?

Які птахи і коли відлетіли у теплі краї?

Які птахи у нас зимують?

Коли з’явились перші весняні квіти? Які це квіти?

Коли почали сіяти городину?

Коли прилетіли лелеки? тощо.

Для спостереження відбирали рослини і тварини, що вивчаються за програмою. Результати спостережень учні занотовували в таблиці, які були одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.