Сторінка
7

Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань

Важливе значення мають завдання для спостережень в позаурочний час. Тут неабияку роль відіграють літні завдання, які виконуються дітьми там, де вони проводять літо. Враховуючи відсутність у цей час систематичного контролю за цією роботою, доцільно подати спеціальну пам’ятку з завданнями для літніх спостережень. Ці завдання слід підбирати так, щоб вони передбачали закріплення в свідомості дітей знань про тіла і явища природи, набутих у школі, та збір матеріалу для вивчення в наступних класах.

Для того щоб добре організувати спостереження, щоб вони дали позитивні результати, учителеві необхідно продумати кожну деталь. Коли учень буде бачити наслідки своєї роботи, він надалі спостерігатиме окремі тіла і явища природи, у нього поступово буде розвиватися інтерес до вивчення навколишнього світу.

Проведення будь-якого спостереження повинно представляти послідовне виконання наступних етапів:

1) підготовчий: постановка і конкретизація досліджуваної проблеми і завдань спостережень; вибір відповідного об’єкта і ситуації (попередньо учителем, який дає відповідні рекомендації дітям); підбір способів фіксації спостережень і інтерпретації; виклик і стимулювання у дітей інтересу до об’єкта спостережень; прийоми - коротка бесіда (що відомо про об’єкт, корекція уявлень, на що звернути увагу), звернення до досвіду, показ фрагментів діафільму, кінофільму, ілюстрацій з метою підготовки до сприймання об’єкта;

концентрація уваги на об’єкті: прийоми - використання загадковості, ефекту несподіванки, показ і пояснення, демонстрація ілюстрацій, постановка проблемних запитань, використання художніх образів, загадок, віршів, неправдивих асоціацій;

дослідження спостережуваного об’єкта, яке спрямоване на обробку прийомів правильного послідовного його дослідження і передбачає певну допомогу з боку вчителя під час їх засвоєння. Алгоритм даної роботи має такий вигляд:

чуттєва фаза: цілісне сприймання (мовчки, з попередньою цілеспрямованою вказівкою з боку вчителя у вигляді запитання, завдання) - аналіз (зовнішні, добре фіксовані ознаки - форма, колір, розмір і т. ін.; деталізація; виділення суттєвих ознак) - фіксація цілісного образу (його значення);

фаза абстрагування - інтерпретуюче дослідження, що передбачає визначання на базі отриманої емпіричним шляхом інформації більш складних абстрактних, узагальнених властивостей тіл і явищ, певної групи об’єктів і встановлення суттєвих взаємозв’язків між ними, між тим, що відбувається (віднесення конкретного природного предмета чи явища до групи відповідних однорідних - введення в систему, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між спостережуваним об’єктом, його частинами та середовищем існування);

фаза фіксування самого образу досліджуваного об’єкта і виявлення його місця в ієрархії знань;

4) заключний: підведення підсумків, закріплення отриманих уявлень про природні об’єкти, способи їх дослідження і фіксації.

У структурі спостереження вчені-методисти виділяють такі компоненти:

цілі спостереження;

план спостереження;

безпосереднє цілеспрямоване сприймання тіл і явищ природи;

висновки спостережень.

У цілях спостереження чітко визначається об’єкт, за яким буде вестися спостереження та його результат. Цілі, визначені вчителем, повинні бути сприйняті та усвідомлені учнями.

Усвідомленню цілей сприяє розкриття змісту основних термінів, за допомогою яких формується ціль, конкретизація об’єктів і результатів спостережень. Наприклад, на уроці-екскурсії в 2 класі учням пропонується завдання:

поспостерігати за кольором неба восени;

поспостерігати за особливостями поведінки перелітних птахів восени і т. ін.

У першому завданні об’єктом спостереження є небо, а результатом - уявлення про колір неба восени. І об’єкт, і предмет є конкретними, вони позначені зрозумілими термінами. У другому - об’єктом є перелітні птахи. Це узагальнений образ, оскільки терміном „перлітні птахи" позначається група птахів, які відлітають на зиму у вирій. Тому необхідно насамперед конкретизувати об’єкт. Результатом спостереження буде уявлення про особливості поведінки перелітних птахів восени. В 2 класі уявлення про поведінку перелітних птахів восени включає такі ознаки: спів птахів восени, місце польотів, характер польоту. Саме у визначенні цих ознак чи їх актуалізації полягає конкретизація мети спостереження.

Робота, спрямована на осмислення цілей спостереження, є обов’язковою і пояснюється такими причинами:

діти мають різний рівень засвоєння опорних знань та умінь;

сприймання носить вибірковий характер, без усвідомлення конкретних цілей, кожен учень буде сприймати й виділяти в об’єктах те, що його зацікавить і має для нього певне значення;

кожний об’єкт має різні ознаки, властивості, частини, зв’язки і може сприйматися з різних боків та різних точок зору.

Потрібно підкреслити, що в практичній діяльності не завжди організовується робота, спрямована на осмислення учнями об’єкта і цілей (результатів) спостереження. Діти не знають за чим (або ким) конкретно спостерігають, що саме треба сприймати, який результат отримати під час спостереження. Тому в них відсутній інтерес до цього виду діяльності. У багатьох учнів у зошиті з природознавства залишаються невиконаними завдання для спостережень.

Крім того, завдання для спостережень часто формулюються неправильно за змістом. Наприклад, на уроках можна чути завдання такого змісту: поспостерігати, які зміни відбулися з деревами навесні. Об’єктом спостереження у цьому випадку є дерево, а результатами - весняні зміни з деревами. Що означає термін „зміни”? Як можна сприйняти зміни конкретного об’єкта? Безпосередньо сприймаються ознаки, які дають можливість засвоїти уявлення про вигляд дерева навесні. А встановлення змін, які відбулися з ними навесні, здійснюється шляхом порівняння зовнішнього вигляду дерева у цю пору року з його виглядом, наприклад, узимку, влітку чи восени.

План спостереження складається на основі тих конкретних завдань, які послідовно розв’язуються під час спостереження. План забезпечує послідовність діяльності учнів, уникнення стихійності і різних випадковостей. Складання плану залежить від рівня усвідомлення результату спостереження. Звернемося до наведених прикладів. Спостереження за кольором неба не потребує плану, а під час спостереження за поведінкою птахів він необхідний. План складається вчителем разом з учнями:

Пригадайте, за чим необхідно спостерігати, щоб виявити особливості поведінки перелітних птахів восени.

В якій послідовності потрібно вести спостереження? Для цього слід скласти план. Це означає, що треба визначити: за чим спочатку вести спостереження, далі, після цього…

Отже, спочатку треба послухати, чи співають птахи і як вони співають. Далі простежити, куди і де вони літають. Після цього простежити, як вони літають.

Під час спостереження сприймання виступає як самостійна діяльність. Тому ефективність організації і управління спостереженнями дітей залежить від врахування вчителем особливостей цієї пізнавальної діяльності та умов її здійснення.