Сторінка
19

Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань

Результати спостережень, оброблені і узагальнені на уроці, широко використовувалися нами на інших уроках та в позакласній роботі. На уроках математики кількісні результати спостережень за погодою складали зміст задач і обчислень. На уроках читання порівнювали прочитані описи природи з природою, яку учні спостерігали безпосередньо. На уроках української мови діти наводили приклади орфограм у словах, що позначають об’єкти і явища природи. На уроках трудового навчання другокласники виготовляли аплікації і вироби із природного матеріалу, який збирали під час екскурсій. На уроках образотворчого мистецтва діти виконували зарисовки і тематичні композиції, пов’язані із зображенням тіл та явищ природи у різні пори року.

Основне значення дитячих спостережень полягає в тому, що вони є основою формування в учнів елементарної системи знань про природу. Головною думкою, ідеєю цієї системи є причина зміни пір року від положення Сонця на небозводі і послідовна залежність інших об’єктів природи від цієї причини. Засвоєння і розуміння цих зв’язків у природі складають стержень узагальнень результатів спостережень учнів у природі.

Систематичні спостереження за природою, екскурсії, накопичення природничих фактів і уявлень безпосередньо у природі розширює кругозір дітей, розвиває їхнє мислення і мовлення, допомагає вихованню позитивних якостей особистості. Тому вчитель початкової школи, організовуючи спостереження за змінами в природі, повинен продумати все до найменших деталей.

Підсумки експериментального дослідження

Наступний етап нашого дослідження - перевірка ефективності організації та проведення спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань молодших школярів - був спрямований на доведення припущення, що лише шляхом систематичних спостережень і накопичення учнями фактичного матеріалу із життя природи в поєднанні з поясненнями вчителя можна сформувати у дітей правильні уявлення про тіла і явища природи й взаємозв’язки і залежності між ними і на цій основі формувати природничі знання.

Результати формувального експерименту визначалися шляхом зіставлення рівнів сформованості відповідних природничих знань в учнів контрольного та експериментального класів на кінець навчального року. При цьому для учнів обох класів ми пропонували тотожні завдання, ступінь виконання яких визначав рівень сформованості певних знань.

Наприкінці 2007-2008 н. р. нами була проведено контрольний зріз, який мав на меті:

виявити рівень сформованості природничих знань учнів 2 класу;

виявити рівень умінь учнів 2 класу спостерігати за змінами в природі;

зіставити результати проведеної роботи з даними, отриманими на початку експериментального дослідження (див. рис.2).

Контрольний зріз проводився у формі письмового опитування учнів. Змістову основу контрольних завдань становив програмовий матеріал із курсу „Я і Україна" в 2 класі. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості природничих знань у молодших школярів на кінець навчального року, відповідно до вимог, зазначених у чинній навчальній програмі.

Завдання для підсумкового опитування були складені відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України „Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів".

Учням пропонувались такі завдання:

Варіант 1

1. Встав пропущені слова.

Із приходом осені в природі стає , бо Сонце стоїть і гріє . День стає _.

Небо часто вкрите _.

Падає _.

Ранньої осені на деревах і кущах листя _.

Коли стає холодніше, починається .

Зеленіють восени тільки . Трави буріють і .

Готуються до зими тварини.

Ховаються в щілини, під кору дерев _.

Залягають у сплячку .

Відлітають у вирій _

. Змінюють літнє хутро на зимове .

2. Вибери і підкресли правильні відповіді.

Яку роботу виконують люди весною на полях і городах?

Висівають у ґрунт насіння.

Збирають урожай.

Садять картоплю.

Прополюють бур’яни.

3. Закресли зайве.

Восени достигають плоди горобини, малини, калини, черешні, горіха, дуба, абрикоса, груші, яблуні, ліщини, клена, винограду, суниці, смородини, каштана.

4. Намалюй, яким буває дерево взимку і навесні.

Зима Весна

5. Допиши речення, використовуючи слова для довідок.

Взимку сплять: _

Живляться зробленими запасами:

Зайняті пошуками їжі: _

Слова для довідок: лисиця, заєць, їжак, метелик, горобець, дикий кабан, білка, борсук, миша лісова, жаба, ховрах, синиця, ласка, бобер.

6. Дай відповіді на запитання.

Які птахи відлітають у теплі краї? _

Чому вони не залишаються зимувати у нас?

Чому зимуючі птахи не відлітають у теплі краї?

Як можна допомогти птахам пережити зиму? _

Варіант 2

1. Встав пропущені слова.

Узимку , ніж восени. Сонце стоїть і гріє .

Дерева і кущі стоять . Під снігом із зеленими листками зимують .

У барлогах зимують .

У зимовій сплячці перебувають .

У пошуках їжі блукають . Живляться заготовленими запасами . Ближче до житла людей прилітають _.

2. Вибери і підкресли правильну відповідь.

Яку роботу виконують люди навесні в садах?

Обрізають на деревах старі гілки.

Обривають плоди.

Білять стовбури дерев.

Садять молоді дерева.

3. Закресли зайве.

Восени цвітуть підсніжники, жоржини, конвалії, чорнобривці, нарциси, айстри, тюльпани, хризантеми, волошки, маки, лілії.

4. Намалюй, яким буває дерево восени і взимку.

Осінь Зима

5. Допиши речення, використовуючи слова для довідок.

Восени запасають на зиму корм: _

Відлітають у теплі краї: _

Нагулюють жир:

Ховаються у затишні місця:

Слова для довідок: сойка, метелик, миша, сонечко, білка, ховрах, їжак, ведмідь, лелека, борсук, соловей, ластівка, муха, хом’як.

6. Дай відповіді на запитання.

Які тварини впадають взимку у сплячку? _

Чому?

Чому білки, лисиці, зайці, дикі кабани не впадають на зиму у сплячку?

_

Основним критерієм оцінювання результатів виконання контрольних робіт була якість виконання учнями завдань, а саме правильність і повнота відповіді.

На основі аналізу учнівських робіт ми визначили рівні сформованості їхніх навчальних досягнень із курсу „Я і Україна" в 2 класі (див. рис.3).

Рис. 3. Співвідношення рівнів навчальних досягнень в учнів 2 класів із курсу „Я і Україна" наприкінці експериментального дослідження

Дані діаграми (рис.3) свідчать, що кількісні показники наприкінці експериментального навчання в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному класі. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості природничих знань досягли 13,0% учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 26,1%. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі кількість учнів із низьким рівнем сформованості природничих знань становить лише 8,7%, тоді як в контрольному класі цей показник становить 17,7% учнів.