Сторінка
3

Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань

Зміст діяльності вчителя під час використання цього методу зумовлюється, по-перше, об’єктивною сутністю спостереження (пізнавальною діяльністю суб’єкта), його структурою, змістом її компонентів та закономірностями реалізації; по-друге, віковими особливостями психічного розвитку молодших школярів; по-третє, наявністю в учнів опорних знань, умінь, навичок та життєвого досвіду.

Як зазначають О.Ф. Козіна і О.М. Степанян, в методиці викладання природознавства існують різні класифікації спостереження, як практичного методу навчання, зокрема:

1) за організаційними формами - індивідуальні, групові й фронтальні.

Фронтальні спостереження здійснюються усім класом за однаковим завданням під безпосереднім керівництвом вчителя. Під час бесіди діти осмислюють і конкретизують об’єкти та цілі спостережень, актуалізують опорні знання та уміння, визначають задачі й складають плани.

Кожне завдання перед розв’язанням повторюється вчителем або учнем („За чим будете спостерігати? … Далі простежте за…" та ін). Це зорієнтовує дітей на систематичне зіставлення проміжних результатів із кінцевими цілями спостереження. Обговорення етапів і наслідків дозволяє вчителеві здійснювати поточний контроль за спостереженням і корегувати його.

Крім того, словесне вираження результатів сприймання вголос одним учнем, а про себе - іншими, дозволяє кожній дитині усвідомити зміст, порівняти власний результат із результатами однокласників, при потребі придивитись, прислухатись, звернути увагу на окремі деталі. Загальний висновок за такими спостереженнями формулюється вчителем (якщо складний) і повторюється учнями або робиться школярами самостійно.

Під час групових спостережень завдання виконується групами по 2-4 учні. Групи можуть складатися із учнів з однаковим і різним рівнем підготовки. Такі групи не стабільні. Їх склад рухомий і визначається "зоною актуального розвитку" дітей на кожному конкретному етапі навчання. Обов’язковим при створенні групи є врахування інтересів учнів та їх взаємин. Залежно від навчальної ситуації, дидактичної цілі використання методу спостереження у процесі навчання можливе застосування різних варіантів методики організації групових спостережень, а саме:

в групах діти з однаковою підготовкою (групи гомогенні). Завдання за змістом однакові для всіх груп. Підготовка до безпосереднього сприймання здійснюється фронтально. Далі діти ведуть спостереження групами, коментують і обговорюють їх разом. Учитель контролює всі групи, але значну увагу приділяє слабшим учням. Загальний висновок робиться фронтально.

групи гомогенні за складом. Завдання для груп різні за змістом. Дидактична мета цих спостережень - конкретизувати теоретичні знання, уточнити і розширити сформовані уявлення. Рівень самостійності дітей у такій ситуації зростає, тому вчитель диференціює завдання через зміст і міру своєї допомоги. Наслідки спостережень обговорюються фронтально. Діти роблять висновки, показують свої об’єкти спостережень, коментують етапи спостережень, їх послідовність.

групи, гетерогенні за складом. До них входять учні з різною підготовкою. Методика організації може бути подібна до попередніх варіантів. Різниця у тому, що „сильні" учні допомагають „слабшим".

Індивідуальні спостереження виконуються кожним учнем самостійно. В основному вони ведуться під час виконання домашньої роботи. В індивідуальних завданнях найповніше враховуються індивідуальні особливості, рівень розвитку та підготовки, пізнавальні інтереси молодших школярів.

2) за тривалістю виконання - короткочасні або короткотривалі (на уроці, під час екскурсій, наприклад, при виявленні ознак конкретного об’єкта) та довготривалі (в позаурочний час - під час вивчення динаміки в природі: ріст і розвиток рослин і тварин, сезоні зміни - фенологічні спостереження).

Короткочасні спостереження потребують незначного відрізку часу на уроці або вдома при виконанні домашніх завдань. Метою цього виду є сприймання ознак, властивостей конкретних об’єктів. Наприклад, на уроці за темою „Вода. Властивості води у природі" (3 клас) учні проводять досліди і спостерігають за властивостями води.

Довготривалі спостереження проводяться в позаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року.

3) за характером - комплексні (сезонні) та локальні або вибіркові (за конкретним природним об’єктом - за рослиною, твариною).

4) за характером попередньої підготовки - безпосередні (фіксування природних тіл і явищ, що потрапили в поле зору), опосередковані (попередня підготовка спеціального обладнання, відслідковування необхідного об’єкта).

5) залежно від пов’язаних з ними методів навчання - ілюстративні (показ таблиць, картин) і дослідницькі (фенологічні спостереження, проведення дослідів).

6) за часом проведення - випереджувальні, опорні, розширювальні.

Випереджувальні спостереження проводяться ще до засвоєння нових знань. Їх результати є чуттєвою основою формування уявлень у наступних темах. Цей вид спостережень застосовується до тих об’єктів, які не можливо сприймати безпосередньо на уроці, або вони вимагають тривалого часу. Наприклад, спостереження за формами земної поверхні (4 клас), за станом груп рослин у ту чи іншу пору року (2 клас), за умовами проростання насіння (3 клас). Випереджувальні спостереження ведуться учнями в позаурочний час з учителем чи самостійно. Вони виступають основним методом на вступному уроці-екскурсії до певного розділу.

Опорні спостереження організовуються вчителем у процесі засвоєння нових знань (уявлень, понять, встановлення залежностей, способів діяльності та ін). Фронтальна форма організації діяльності молодших школярів є домінуючою в процесі їх здійснення.

Розширювальні спостереження застосовуються після засвоєння теоретичних знань. Вони необхідні для конкретизації, розширення і поглиблення сформованих елементів змісту. Слід наголосити, що такі спостереження носять дедуктивний характер, тобто спочатку актуалізуються теоретичні положення, а потім здійснюються спостереження з метою засвоєння емпіричних знань, які його пояснюють, деталізують, конкретизують, доводять правильність. Цей вид використовується на підсумкових уроках-екскурсіях, у домашніх роботах і може здійснюватись індивідуально, групами або фронтально.

7) за характером пізнавальної діяльності - репродуктивні й творчі.

Репродуктивні спостереження спрямовані на сприймання й відтворення зовнішніх ознак, властивостей, частин тіл і явищ (форми, кольору, розмірів, відстані, розташування у просторі і т. ін.) та зовнішніх зв’язків.

Творчі спостереження є способом розв’язання проблеми. Наприклад, в 3 класі дітям пропонується завдання: „Поспостерігайте, як протягом дня залежить температура повітря від висоти Сонця над небосхилом? ”. Таке запитання є для учнів проблемою. Вони не можуть на нього дати відповідь, але в них є знання та уміння для її пошуку. Діти засвоїли елементарне поняття „термометр”, уміння користуватися термометром. Вони мають уявлення про висоту Сонця над небосхилом. Щоб розв’язати цю навчальну проблему, необхідно виконати такі розумові та практичні дії: