Сторінка
13

Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань

Нами була розроблена програма експериментального навчання, яка передбачала систематичну роботу щодо ведення спостережень. Дана методика передбачала формування природничих знань в учнів 2 класу за допомогою систематичних спостережень в природі.

Нашу роботу ми побудували, використовуючи рекомендації учених Т.М. Байбари, Н.М. Бібік, О.А. Біди, Н.С. Коваль, Г.О. Люблінської, Л.Т. Охітіної, Л.К. Нарочної, М.М. Скаткіна щодо формування у дітей уміння спостерігати. Також ми враховували визначені чинною навчальною програмою мету та завдання курсу „Я і Україна" для початкової школи; вікові особливості дітей молодшого шкільного віку; встановлені під час констатувального експерименту вихідні рівні сформованих природничих знань учнів та умінь спостерігати за змінами в природі; загально-дидактичні і спеціальні принципи навчання.

Експериментальне навчання передбачало:

проведення систематичних щоденних спостережень за погодою: хмарність, опади, температура повітря, наявність вітру, інші явища. Під час спостережень використовували термометр і гномон;

використання завдань щодо перевірки народних прикмет;

проведення фенологічних спостережень: сезонні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей;

записування всіх спостережень учнями в індивідуальних „Щоденниках спостережень” та в класний календар природи;

проведення узагальнення спостережень наприкінці кожного місяця під час фронтальних бесід на уроці;

використання завдань для самостійних спостережень на уроках-екскурсіях та в позаурочний час.

Розглянемо методику організації та проведення спостережень учнів, яку ми використовували в 2 (експериментальному) класі під час формування природничих знань.

На уроках „Я і Україна" молодші школярі пізнають природу і суспільство в їх єдності, взаємодії та взаємозв’язках. Вони отримують безліч нових вражень, щоб запобігти перевантаженню їх, ми з початку навчального року поступово вводили завдання для щоденних систематичних спостережень. Результати записували в класний календар природи і праці людей, а також в індивідуальні „Щоденники спостережень”, які були спеціально заведені для фіксування результатів спостережень учнів.

На першому уроці під час індивідуальної бесіди ми виявили рівень розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідали, що вони бачили влітку в лісі, на луках, у полі, на річці або морі, що бачили на вулиці, йдучи додому чи до школи, перебуваючи на прогулянці. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. І одне з перших завдань вчителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про побачене. Тому характеристику погоди на початку навчального року ми проводили на момент спостереження в усній формі. Наприклад: „Все небо вкрите хмарами, похмуро. Іде дощ. На вулиці холодно”.

З календарями природи діти працювали щодня протягом 2-3 хвилин у формі фронтальної бесіди на першому уроці. При цьому один учень, як правило черговий, доповідав результати своїх спостережень, а інші учні при потребі доповнювали відповідь. Дані заносили в класний та індивідуальні календарі.

На кожному уроці „Я і Україна" відводили час на стислі бесіди про зміни в природі, узагальнення результатів спостережень за тиждень та пояснення, як записувати ці результати в зошиті. Учитель постійно вказував, що і як спостерігати, давав індивідуальні, групові завдання. Пропонуючи учням певні завдання, ми неодмінно перевіряли результати їх виконання.

Учні повинні вміти доводити, чому вони визначили погоду саме такою. Це привчає дітей аналізувати явища, які вони спостерігають. Також щотижня слід підводити підсумки спостережень. Для цього діти використовували результати власних спостережень, привчались розповідати про свої спостереження та вчилися узагальнювати матеріали спостережень. Така робота сприяє розвитку мислення та усного мовлення дітей. Усі спостереження учні фіксували у класному та індивідуальних календарях спостережень. Заповнюючи календар природи та праці людей, учні також робили записи (замерзли водойми, почався льодохід), відмічали зміни в житті рослин і тварин (прилетіли птахи, зацвіли перші квіти тощо), у трудовій діяльності людини, на навчально-дослідній земельній ділянці (оранка ґрунту, садіння дерев, висаджування розсади).

Розглянемо, за якими об’єктами природи спостерігали учні 2 класу. Перш за все - за Сонцем. Спочатку ми розповідали дітям про значення Сонця: що Сонце дає всьому живому на Землі тепло і світло, що зміна дня і ночі залежать від Сонця, що Сонце змінює своє положення протягом дня: рано вранці воно низько на небозводі, вдень - високо, а до вечора знову опускається. В погожі сонячні дні ми спостерігали, як Сонце рухається по небозводу. Діти помічали, що вранці і ввечері, коли Сонце низько, то буває холодніше, ніж вдень, коли Сонце високо знаходиться на небозводі.

В 2 класі ми починали вести систематично один раз на місяць (переважно в 20 числах) спостереження за Сонцем: спостерігали, де сходить Сонце вранці, і зазначали час, коли воно зійшло; де воно заходить ввечері і час заходу. Місце сходу і заходу Сонця діти визначали за якимись певними предметами чи орієнтирами (ліс, будинок, школа і т.д.).

В полудень Сонце займає найвище положення на небі. В цей час ми вимірювали довжину тіні від гномона. Робили це так: виходили з дітьми на шкільне подвір’я, строго вертикально встановлювали гномон і вимірювали рулеткою довжину тіні від нього. Результати спостережень записували на аркушах паперу і вклеювали їх у „Щоденники спостережень” та у класний календар, наприклад: „23 вересня Сонце зійшло справа від будівлі школи о 7 годині, зайшло зліва від магазину о 19 годині. Тривалість дня - 12 годин. Довжина тіні від гномона в полудень - 3 м 50 см". В жовтні запис результатів спостережень за Сонцем був таким: „23 жовтня Сонце зійшло за будівлею школи о 8 годині, зайшло за будівлю магазину о 20 годині. Тривалість дня - 10 годин. Довжина тіні від гномона в полудень - 5 м".

Другим важливим об’єктом спостережень другокласників є погода. Спостереження за погодою діти проводили щоденно: вимірювали температуру повітря за допомогою термометра, що висить за вікном класу, визначали тип погоди за температурою, наявність і силу вітру (за коливанням листя і гілок дерев), стан неба (хмарність), опади та інші явища (туман, роса, іній тощо). Результати записували в загальнокласному календарі природи і праці (це робив черговий учень) та в індивідуальних „Щоденниках спостережень". Діти навчалися розрізняти, яке небо вважати ясним, яке хмарним, яке похмурим. Відразу ж знайомили їх з умовними позначеннями стану неба, опадів, вітру тощо.

На початку вересня, коли діти ще не вміють користуватися термометром, вони записували тільки хмарність і опади. А на уроці на тему „Термометр” і після нього починали самостійно фіксувати температуру повітря. Спостерігали і записували температуру в щоденник два рази на день. Це робили для того, щоб переконатися, що в деякі пори року, наприклад восени і навесні, зранку бувають заморозки, а вдень - тепло. Зняття показників термометра було організовано таким чином. В школі в доступному для дітей місці прикріплювали термометр. На початку першого уроку і наприкінці останнього уроку один із учнів визначав показники термометра і повідомляв їх іншим. Цю роботу діти виконували по черзі. Спочатку показники термометра визначали в присутності вчителя, а далі самостійно.