Сторінка
6

Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань

У початковій школі найбільше значення має фіксація результатів у щоденнику спостережень, у зошитах із друкованою основою та в класному календарі природи, де учні роблять короткі записи, замальовки, складають числові таблиці (див. табл.3).

Таблиця 3

Приклад фіксування учнями фенологічних спостережень

При проведенні спостережень у природі доцільно внести в щоденник колонки для спостережень за змінами в житті рослин і тварин (нерідко спектр об’єктів спостережень розширюють за рахунок праці людини по сезонах і вимог підбору з метою наступної перевірки погодних прикмет). Дану числову таблицю (особливо в 3-4 класах) необхідно доповнити узагальнюючою таблицею (див. табл.4).

Таблиця 4

Узагальнююча таблиця спостережень за погодою

Спостереження в природі проводяться не тільки в рамках роботи з календарями природи чи щоденниками спостережень. Завдання щодо спостереження даються вчителем також під час вивчення того чи іншого програмного матеріалу, деякі з таких завдань містяться у підручниках. Ці завдання коректуються залежно від місцевих особливостей. Вони можуть бути спільними для всього класу (наприклад, вияснити, в яких місцях з’явились перші проталини) або індивідуальними (наприклад, учневі, біля дому якого знаходиться шпаківня, пропонується поспостерігати за появою там перших птахів, їх поведінкою і т. ін.).

Слід пам’ятати про те, що спостереження за змінами в неживій природі треба поєднувати із спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, а також звертати увагу на тісний природний зв’язок між живою і неживою природою. Наприклад, із приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт, пробуджуються рослини та комахи, що живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться, також пробуджуються й інші тварини (жаби, ящірки, їжаки тощо). Праця людей також залежить від погодних умов.

Однією з найдоступніших форм унаочнення сезонних змін у природі є зображення їх у вигляді „фенологічного дерева”. Переваги цієї форми в тому, що „фенологічне дерево” не займає багато місця, не потребує значної витрати часу на його виготовлення, водночас доступно ілюструє картину розвитку сезонних явищ у тій чи іншій місцевості.

Процес оформлення „фенологічного дерева” простий і посильний для учнів. По середині аркуша цупкого паперу розміром 100 х 600 мм малюють стовбур дерева. З обох боків у хронологічній послідовності щодня або через день роблять відповідні записи і зарисовки (дані про явища, які відбуваються в природі). Наприклад, біля запису „Прилетіли перші шпаки" - намалювати шпака, „Перша пісня жайворонка” - жайворонка в небі тощо.

Проводячи фенологічні спостереження в школі, вчитель має навчити учнів бачити явища природи, робити узагальнення і висновки, прагнути показати дітям природу в усій її красі, прищепити їм навички дослідницької роботи. Такі заняття потрібно проводити систематично, за чітко розробленим планом, враховуючи, що зміст їх має відповідати вже набутим знанням та чинним навчальним програмам.