Сторінка
6
У початковій школі найбільше значення має фіксація результатів у щоденнику спостережень, у зошитах із друкованою основою та в класному календарі природи, де учні роблять короткі записи, замальовки, складають числові таблиці (див. табл.3).
Таблиця 3
Приклад фіксування учнями фенологічних спостережень
Дата |
Тривалість дня |
Температура повітря |
Вітер (сила) |
Стан неба (хмарність) |
Опади |
ї | |
Умовні знаки | |||||||
Сила вітру → - слабкий вітер → - помірний вітер → - сильний вітер → - ураган (дуже сильний вітер) |
Напрям вітру | ||||||
↑ - південний → - західний ← - східний ↓ - північний |
- північно-західний північно-східний південно-східний південно-західний | ||||||
Стан неба (хмарність) ○ - ясно (світить Сонце, безхмарно або на небі є невеликі хмари) ○ - хмарно (на небі багато хмар, які час від часу закривають Сонце) ● - похмуро (Сонце повністю за хмарами, суцільна хмарність, без просвітів) | |||||||
Опади * - сніг:: - дощ Δ - град |
Інші явища ∞ - ожеледиця ≡ - туман роса - гроза іній - веселка | ||||||
При проведенні спостережень у природі доцільно внести в щоденник колонки для спостережень за змінами в житті рослин і тварин (нерідко спектр об’єктів спостережень розширюють за рахунок праці людини по сезонах і вимог підбору з метою наступної перевірки погодних прикмет). Дану числову таблицю (особливо в 3-4 класах) необхідно доповнити узагальнюючою таблицею (див. табл.4).
Таблиця 4
Узагальнююча таблиця спостережень за погодою
Що узагальнювати |
Число днів за місяць |
Число днів за сезон | ||
вересень |
жовтень |
листопад | ||
Кількість ясних днів | ||||
Кількість хмарних днів | ||||
Кількість похмурих днів | ||||
Найвища температура | ||||
Найнижча температура | ||||
Кількість днів з опадами | ||||
Який напрям вітру переважав |
Спостереження в природі проводяться не тільки в рамках роботи з календарями природи чи щоденниками спостережень. Завдання щодо спостереження даються вчителем також під час вивчення того чи іншого програмного матеріалу, деякі з таких завдань містяться у підручниках. Ці завдання коректуються залежно від місцевих особливостей. Вони можуть бути спільними для всього класу (наприклад, вияснити, в яких місцях з’явились перші проталини) або індивідуальними (наприклад, учневі, біля дому якого знаходиться шпаківня, пропонується поспостерігати за появою там перших птахів, їх поведінкою і т. ін.).
Слід пам’ятати про те, що спостереження за змінами в неживій природі треба поєднувати із спостереженнями за змінами в рослинному і тваринному світі, а також звертати увагу на тісний природний зв’язок між живою і неживою природою. Наприклад, із приходом весни Сонце піднімається над горизонтом вище, день стає довшим, теплішає повітря, тане сніг, прогрівається ґрунт, пробуджуються рослини та комахи, що живляться рослинами. Пробудження комах зумовлює приліт птахів, які ними живляться, також пробуджуються й інші тварини (жаби, ящірки, їжаки тощо). Праця людей також залежить від погодних умов.
Однією з найдоступніших форм унаочнення сезонних змін у природі є зображення їх у вигляді „фенологічного дерева”. Переваги цієї форми в тому, що „фенологічне дерево” не займає багато місця, не потребує значної витрати часу на його виготовлення, водночас доступно ілюструє картину розвитку сезонних явищ у тій чи іншій місцевості.
Процес оформлення „фенологічного дерева” простий і посильний для учнів. По середині аркуша цупкого паперу розміром 100 х 600 мм малюють стовбур дерева. З обох боків у хронологічній послідовності щодня або через день роблять відповідні записи і зарисовки (дані про явища, які відбуваються в природі). Наприклад, біля запису „Прилетіли перші шпаки" - намалювати шпака, „Перша пісня жайворонка” - жайворонка в небі тощо.
Проводячи фенологічні спостереження в школі, вчитель має навчити учнів бачити явища природи, робити узагальнення і висновки, прагнути показати дітям природу в усій її красі, прищепити їм навички дослідницької роботи. Такі заняття потрібно проводити систематично, за чітко розробленим планом, враховуючи, що зміст їх має відповідати вже набутим знанням та чинним навчальним програмам.