Сторінка
1

Формування професійних навиків і умінь в учнів профтехучилищ

Професійна підготовка

Професійна підготовка учнів включає чотири ступені: професійний відбір; навчання; формування виробничих колективів; подальше удосконалення професійної майстерності з урахуванням психологічних особливостей особистості, її мотивів і інтересів.

Професійний відбір в ряді середніх професійно-технічних училищ проводиться на недостатньому рівні. В основному він заключається в медичному обслідуванні стану здоров’я і вивчення особистих справ учнів. А успіх професійного відбору – це добре проведена профорієнтаційна робота.

Основним етапом професійної підготовки являється період в училищі. Для якісного навчання і виховання майстру в/н необхідно вивчити індивідуальні вікові особливості учнів групи з урахуванням знань цих особливостей будувати навчально-виховний процес. Це означає, що потрібно постійно вести спостереження за учнями, виявляти недостатки, вносити можливі коректування в організацію процесі навчання.

Розвиток здібностей

Виявлення здібностей учнів і ціле направлений їх розвиток – одне з основних завдань виховання особливості. Для виявлення здібностей учня необхідно: як можна точніше проаналізувати їх трудову діяльність, порівняти її з діяльністю других учнів, ввести роботу по виробленню необхідних якостей.

Як показує спостереження, високого результату можна добитись шляхом компенсації одних здібностей за рахунок інших. Індивідуальні відмінності виявляються при порівнянні загальних і спеціальних здібностей (можливостей). Опущення загальноосвітньої школи по розвитку загальних можливостей, звичайно відбиваються на результатах роботи у середньому профтехучилищі, де важливим питанням є розвиток спеціальних можливостей.

Як правило, слаборозвинуті учні менше активні. Низький рівень активності приводить до відсутності інтересу до навчання. В таких випадках необхідно займатися розвитком загальних можливостей. Проблемна будова навчальної діяльності веде до стабільності і глибоким знанням, поскільки вони освоюються в активному пошуку, роздумі.

Умови і закономірності формування навиків і умінь

Процес-формування виробничих навиків і умінь необхідно розглядати в єдності з завданнями формування особливості учнів, їх всестороннього розвитку, фізичного. Морального і розумового виховання. Необхідний системний підхід до вирішення даного завдання.

Наявність професійних навиків і умінь необхідних робітникові при вирішенні практичних завдань по плануванні, організації і регулюванні трудових процесів, тому збільшується роль виробничого навчання в розвитку інтелектуальних здібностей учнів, технічного, практичного простору мислення. Науково-технічний соціальний розвиток нашого суспільства висуває нові вимоги до підготовки працівників. Зростає значення творчого відношення до праці, уміння самостійно здобувати знання і підвищувати професійну майстерність, оволодівати суміжними професіями. Велике значення одержує здатність адаптуватись до змінних потреб і умов праці, умінні примінити одержані знанні і навики в різних умовах, тому важливою являється задача формування в учнів пластичних навиків, які здатні до перебудови і переносу в нові умови.

В процесі формування виробничих навиків і умінь проходить розвиток професійних здібностей, інтересів і других якостей особливості.

Це процес в дійсності дуже складний, що пояснюється впливом на нього системи факторів. І не до оцінка кожного із них негативно відбивається на навчанні. До тих відносяться особливості самих виробничих навиків, форми і методи організації навчання. вікові індивідуальні можливості учнів. Ці фактори важливі при формуванні любих навиків, їх необхідно ураховувати при виборі навчання у всіх випадках.

Успішне оволодіння виробничими навиками і уміннями залежить перш за все від відношення учня до праці, навчання, інтересу до своєї майбутньої професії, до занять. Рушійною силою, яка змушує до діяльності, являється потреба людини, яка відображається в його уяві у виді бажання, устремління і інтересу. Досвід показує, що заінтересованість учня допомагає успішному оволодінні професією, навіть не дивлячись на окремі недостатки в організації навчання. При відсутності заінтересованості в учнів не забезпечує успіху і хороша організація. Ефективність навчання значно зростає там, де вимоклий рівень його організації крокує з заінтересованістю учня.

Спостереження а учнями показують, що в початковий період навчання умовно їх можна поділити на три сонові групи.

Для учнів першої групи характерний підвищений інтерес до професії, з котрою вони зв’язують свої плани на майбутнє, відповідальне відношення до праці. Вони дисципліновані, добре навчаються, активно оволодівають знаннями, навиками і уміннями, складними виробничими процесами. Учні даної групи при випуску одержують високі розряди по професії.

Другу групу представляють учні з нерівним відношенням до навчання. нестійкими інтересами і поведінкою і низькою активністю. І якщо учень першої групи виступає помічником майстра в/н, то учень другої групи часто потребує контролю, організаційному і виховному. Відмічаючись нерівною успішністю, послідні поступово оволодівають виробничими навиками, для них характерна нестабільність у поведінці.

Третю групу складають учні, які відносяться до навчання без інтересу. У деяких навіть спостерігається активне небажання навчатися і працювати, хоча серед них є і досить розвинуті. Це педагогічно запущені підлітки. Учні цієї групи потребують в постійному керівництві і контролі зі сторони майстра в/п. Звідки можна зробити висновок, що на формування навиків і умінь в процесі навчання діють особливості особистості учня. Тому не можна відокремлювати задачі виробничого навчання формуванням навиків.