Сторінка
1

Використання рідної мови у процесі навчання іноземної у ДНЗ

Виголошені в державній національній програмі «Освіта» принципи: гуманізації, гуманітаризації і національного характеру освіти, її розвитку на основі нових прогресивних концепцій, запровадження в усіх освітніх ланках сучасних педагогічних технологій та науково-методичних досягнень поставили перед педагогічними навчальними закладами завдання підвищити загальну культуру, розширити межі професійної кваліфікації майбутніх педагогів. В наш час залучення дітей дошкільного віку до вивчення іноземної мови набуло поширення і закріплено в державному документі про освіту. У відповідності з сучасними концепціями дошкільної освіти в дошкільних закладах створюються лінгвістичні групи, де діти 4-6 років вивчають іноземну мову. Проведені в останнє десятиліття дослідження показали, що найбільш сенситивним періодом для оволодіння іноземною мовою є старший дошкільний та молодший шкільний вік. Це вік, коли на думку багатьох дослідників забезпечується порівняно легке оволодіння іноземними мовами. З урахуванням чутливості дитини до сприйняття і відтворення мови в ранньому віці можна розвинути і зберегти гнучкість мовного апарату для формування і удосконалення мовних властивостей людини на все її життя. Встановлено, що дитина здатна правильно вимовляти звуки будь-якої мови. Навчання дошкільників іноземної мови має забезпечувати не лише практичне оволодіння цією мовою, але й сприяти розвитку її мислення, пам’яті, уваги, уяви, кращому сприйманню рідного мовлення.

Дошкільнята, спираючись на відомий їм словниковий запас в рідній мові, намагаються методом співставлення наблизити іноземну мову до рідної. Відомо, що діти, якщо їм не вистачає знань, намагаються при складанні речень переносити слова з рідної мови в іноземну, або навпаки. Таким чином, у дітей з`являється «двомовлення». Учені доказали, що маленькі діти сприймають світ переважно образами, оскільки права півкуля мозку, яка відповідає за інтуїцію, просторову орієнтацію, у дітей від народження розвинена краще. Ліва півкуля мозку, яка відповідає за обробку мовленнєвої інформації, логіку, дозріває у більшості дітей до 12-13 років. Період найбільш інтенсивної роботи уяви дитини - вік до п'яти років. Тому саме цей вік особливо сприятливий для розвитку особистості. Тільки потрібно робити це правильно, використовуючи методики навчання, які відповідають природним фізіологічним процесам. Тому, вихователь повинен звертати багато уваги на сприймання дитиною нового матеріалу. Рідна мова повинна обов’язково використовуватися під час вивчення іноземної мови, оскільки дитина, почувши незнайомі слова і фрази, може розгубитися, перелякатися і вивчення нової мови буде для неї проблематичне. Тож, розгляд проблеми використання рідної мови під час вивчення іноземної є продуктивним.

Під час вивчення іноземної мови дуже важливо використовувати рідну мову, яка є вже звичною для дітей. Вважаємо, що тема є актуальною для розгляду. Над цією проблемою працювали С. М. Рицлін, С. С. Збандуто, С. В. Заке. Вони зазначали, що при вивченні нового звука або слова іноземною мовою діти порівнюють цей звук чи слово рідною мовою.

Отже, об`єкт дослідження – це процес навчання іноземної мови у дитячому садку.

Предмет дослідження - особливості використання рідної мови в процесі навчання іноземної мови.

Мета курсової роботи: проаналізувати й експериментально перевірити доцільність використання рідної мови в процесі навчання іноземної дітей дошкільного віку.

Гіпотеза курсової роботи: використання рідної мови в процесі навчання підвищить ефективність засвоєння іноземної мови дітьми дошкільного віку.

Завдання:

проаналізувати літературу з даної теми, встановити актуальність розглядуваної теми;

розробити конспекти та фрагменти занять з використанням рідної мови в процесі навчання іноземної;

практично дослідити значення використання рідної мови в процесі навчання англійської;

розробити висновки, методичні рекомендації з проблеми доцільності використання рідної мови при вивченні англійської.

Методологічна основа дослідження: методики з розглядуваної теми, наукова література щодо вивчення мови.

Зміст, методи і завдання вивчення іноземної мови в дошкільному закладі

Іноземна мова дедалі наполегливіше входить в наше життя, інтегруючи українське суспільство зі світовим культурним простором. А відтак, знання іноземних мов стає потребою часу, необхідним компонентом освіченої сучасної людини. Потрібна іноземна мова й нашим дітям. Звісно, не всі вони будуть читати в оригіналі Шекспіра, Гейне, вчитися за кордоном, проте майже кожен із них буде слухати іноземну музику, дивитиметься фільми, «подорожуватиме» Інтернетом. Тож знання мов стане в пригоді. Вивчення хоча б однієї іноземної мови розвине не лише індивідуальні мовленнєві здібності дитини, а й створить передумови для оволодіння в подальшому іншими мовами, виховає толерантне ставлення до носіїв інших культур.

Основними елементами мови є її словниковий склад та граматична будова. Кожне слово є носієм смислового розрізнювального значення, цілісним звуковим комплексом, який складається із низки звуків – фонем. Кожна мова має свою, характерну лише їй, систему фонем. Знання окремих слів – ще не є знанням мови. Для спілкування, обміну думками потрібні знання граматики, яка встановлює норми і правила зміни словоформ, сполучення слів у реченні. Засвоєння дітьми мовних знань ще не забезпечує досягнення практичної мети навчання іноземної мови.

Слово завжди є носієм певного образу, уявлення, думки про означуваний предмет, разом із тим воно виражає почуття, прагнення, інтереси та потреби людей. Ця семантична сторона слова і становить його значення. Основним у значенні слова є його зв'язок із реальними предметами і явищами дійсності. Тому у дошкільному навчанні іноземної мови на перший план виходить лексика. Реалізація практичної мети навчання вимагає засвоєння базової лексики дитячого спілкування і формування навичок її використання. Гнучкість артикуляційного апарату дітей дає змогу імітувати англомовні звуки і звукосполучення. Тому і вимову звуків, і інтонацію речень діти мають засвоювати завдяки імітації. Самостійному використанню мовленнєвих одиниць має передувати їх розуміння на слух, що відповідає психолінгвістичним закономірностям навчання мовлення. О.Ю.Протасова наголошує, що для дітей повторення почутого є природною потребою, і якщо вона правильно спрямовується, то таке повторення може стати свідомим і ефективним. Метою навчання інтонації є формування основ рецептивних ритмічно-інтонаційних навичок аудіювання та продуктивних ритмічно-інтонаційних навичок говоріння. На відміну від слуховимовних (артикуляційних) навичок, які є мовленнєвомоторними, інтонаційні навички є мовленнєвими. Вони визначаються тим, з ким ми розмовляємо, де знаходимось, який комунікативний намір здійснюємо за допомогою інтонації. Оцінюючи мовлення дітей, педагог повинен враховувати і коригувати лише суттєві фонологічні помилки (тобто ті, що впливають на зміст). Фонетичні помилки (тобто ті, що впливають на якість звучання) відповідно до принципів апроксимації не треба враховувати.