Сторінка
1

Вивчення декоративно-прикладного мистецтва як метод виховної роботи у позаучбовий час

З-поміж інших видів мистецтва декоративно-прикладне мистецтво є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання цього виду образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості.

Мету художнього виховання засобами декоративно-прикладного мистецтва можна визначити як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі художнього осмислення світу. Все це однаковою мірою стосується виконання школярами творчих завдань у сфері декоративного малювання.

Поняття декоративного мистецтва та її видів

Декоративне мистецтво - одне із видів пластичних мистецтв. Воно включає монументально-декоративное мистецтво екстер'єру (вітражі, мозаїки) та інтер'єра (станкова живопис). Існує також оформительске декоративне мистецтво (промислова графіка, афіша) і декоративно-прикладне мистецтво. Декоративне мистецтво знайомить дітей із культурою свого і народів світу, виховує патріотичні почуття, на повагу до праці людей, створили ці твори: сприяє розвитку почуття прекрасного, композиції, кольору, формує технічні навички.

Декоративно-прикладне мистецтво - це вид декоративного мистецтва, покликаний прикрашати повсякденному житті, побут на відповідно до вимог людини. Классифікується по використовуваному матеріалу (метал, кераміка, дерево тощо.) і з техніку виконання (різьблення, розпис, вишивка тощо.). З власного походженню воно - мистецтво народне: народ створює речі, народ знаходить їм потрібну форму і вираз, народ зберігає знайдену у яких вроду й всі свої досягнення передає нам спадщину. У творах декоративно-прикладного мистецтва бачимо мудрість народу, його вдачу, спосіб життя. Вони вкладено душу народу, його відчуття провини та його спектаклі про кращого життя. Тому мають таку величезну пізнавальне значення. Археологи по речам визначають історичну епоху, суспільні відносини, природні і соціальні умови, матеріальні і технічні можливості, народні вірування і започаткував традицію, спосіб життя, заняття, інтереси і смаки людей, їхнє ставлення до оточення. Речі мають великий виховне вплив. За словами В.А.Фаворского, сприйняття світу, пізнання законів естетики, і виховання смаку починається в людини зі скляних бус на шиї матері. З глечика для води. З посуду на обідньому столі. Вивчення творів декоративно-прикладного мистецтва, їх художніх особливостей і коштів створення виховує дбайливе ставлення до речам, повагу до національного надбанню і національної культури, до творчого праці людей, підвищує наш культурний рівень.

>Формообразування кожної речі визначається її прикладним, тобто, прямо практичним призначенням, кожна частина речі грає призначену їй роль "роботі" нероздільного цілого. Це відповідність предмета йому, супідрядність частин, тобто доцільність, цікавить людини позитивні емоції, вдячність речі й її творця. Творець корисною речі прагне наділити її естетичними якостями. Таке естетичне перетворення прикладних речей здійснюється декором, тобто прикрасою форми і його поверхонь з допомогою спеціальної художньої обробки. Естетичні якості матеріалу, властивості форми та інші зовнішніх ознак викликають у пам'яті почуттєві образи пережитих явищ дійсності, втягують річ у навколишню її природну і суспільне середовище, пов'язуючи її з предметним світом, порушуючи цими зв'язками в людини гаму різноманітних почуттів. Річ стає лише матеріально корисною, а й духовно значимої.

Річ стає "почуттєво що постала маємо людської психологією". Створена руками умільця, вона несе у собі відбиток багатогранної людської особистості, її матеріальних й духовних потреб, тому набуває значення мистецького твору.

Ще один область декоративно-прикладного мистецтва пов'язані з прикрасою самої людини - зі створенням художньо виконаного костюма, що становить ансамбль разом із головним убором, взуттям і ювелірними виробами. Однак у останнім часом цю галузь дедалі більше належать до дизайну. Включення в повсякденному житті людей декоративного мистецтва, поруч із дизайном і архітектурою, естетично її збагачує, є джерелом естетичного виховання.

Декоративна робота у матеріалі (батик, вітраж, колаж, керамічні рельєфи, вироби з мачули, шпагату тощо.), здійснювана в групових і колективних формах діяльності, пов'язана з розвитком почуття композиції, почуття матеріалу - освоєнням його декоративно-пластичних можливостей.

До специфічних образотворчим видам декору ставляться сюжетне зображення, символічне зображення і орнамент.

>Сюжетне зображення - це малюнок лежить на поверхні предмета, який зображає певне явище, подія, конкретної людини чи річ.

Символічне зображення - це умовний образ, що означає якесь поняття, ідею, явище. У вузькому значенні символ постає як умовного знака, наприклад п'ятикутною зірки, або у вигляді російські монограми - сплетіння перших літер імені Ілліча та прізвища. До символічним зображенням належать емблеми, герби, знаки (поштові і фабричні, грошові знаки, медалі й ордени). Найчастіше у яких використовується алегорія - іносказання.

>Орнамент - це візерунок, заснований на повторі і чергуванні складових його елементів.Орнамент може зображати конкретні форми - листочки, квіти, комах птахів (зооморфний і рослинний) - з досить великою наближенням натурі та менш конкретні, узагальнені і навіть абстрактні форми - прямокутники, трикутники, кола, ромби й інші постаті (геометричні).

Основним джерелом створення орнаменту завжди була природа. На шкурках змій, гусениць, звірів, крилах птахів та метеликів, на рослинах і плодах природа "намалювала" чудові візерунки, відкривши людині безліч орнаментальних форм, колірних відтінків, красу та багатство їх поєднань, цілісність і сувору підпорядкованість усіх елементів. Людина, зачарована красою і казковим розмаїттям природи, насолоджувався, уважно вивчав цю красу, прагнув використовувати закономірності, які у її основі, і створював нові орнаментальні форми, щоб ними прикрасити речі й свого побуту.

>Орнамент може компонуватися вже з чи навіть кількох декоративних елементів чи постатей. Таку компактну цілісну групу декоративних елементів, яка своїм поворотом створює орнамент, називають декоративним ланкою.

За змістом орнаменти бувають геометричні, рослинні, зооморфні, символічні і комбіновані. Кожен з цих видів використовують у відповідність до призначенням украшаемой речі. Наприклад, коробку для цукерок прикрашають рослинним квітковим орнаментом, але шкатулку для зберігання бойових орденів - символічним орнаментом, що може бути складається з елементів, що зображують прапори, зірки, лаврові і дубові гілки - символи слави та твердості. Найчастіше поверхні мають форму квадрата, прямокутника, кола чи вузької смуги. Тому всі орнаменти можна класифікувати за трьома основними формам: замкнутої, стрічкової і сітчастої.