Сторінка
2

Вивчення декоративно-прикладного мистецтва як метод виховної роботи у позаучбовий час

>Замкнутим орнаментом називають візерунок, декоративні елементи якого згруповані отже створюють замкнутий рух.

Замкнуте орнамент, прикрашаючи поверхню предмета, виділяє цей предмет або його головні частини й висловлює динамічний напруга форми власності чи її спокій.

По принципам замкнутого орнаменту будуються символічні зображення - емблеми, герби і знаки.

>Стрічковим орнаментом називають візерунок, декоративні елементи яку створюють ритмічний ряду зустрічей за відкритим двостороннім рухом, вписується до фільму. Існує сім видів побудови стрічкових симетричних орнаментів. Найпоширеніші їх будуються з елементів, рухомих вздовж осі перенесення.

>Асиметричний стрічковий орнамент будується шляхом вільного ритмічного повтору.

Дані композиційні схеми дозволяють отримати орнаменти з різними статико-динамічними якостями, що допомагає висловити різні гніву й відносини. Він виділяє край предмета або його конструктивно важливі частини, розчленовує предмет на складові, розташовуючись межах цих частин, робить важчою предмет, розташовуючись знизу, що дає предмета завершеність і стійкість.

>Сітчатим орнаментом називають візерунок, елементи якого, розташовуючись вздовж багатьох осей перенесення, створюють рух за всіма напрямами. Якщо стрічковий орнамент, володіючи однієї віссю перенесення, може виділяти лише край поверхні, то сітчастий орнамент, володіючи багатьма осями перенесення, може рівномірно покрити і виділити поверхню як єдине ціле.

У основі сітчастого орнаменту завжди лежить система вузлів, визначальна розташований е декоративних елементів.

Досконалість форми часто настільки повно висловлює красу предмета, що не потребує декорі. Якщо постає потреба у посиленні естетичного впливу предмета, то вирішують, що декорувати (всю форму чи якоїсь її елемент) як і декорувати.

Отже, декоративно - прикладне мистецтво це мистецтво народне, вона бере своє керівництво у природі, містить у собі функцію прикраси навколишнього світу. Головним засобом декоративно - прикладного мистецтва є візерунок, орнамент. Орнамент буває сітчастий, стрічковий, замкнутий, може нести у собі який - то сюжет чи символ.

>Декоративно - прикладне мистецтво не втратило своєї актуальності й у наші дні, оскільки був із мистецтвом дизайну. Але вони спільні кошти висловлювання, але дизайн містить у собі сучасний орнамент з урахуванням народного.

Будь-який орнамент, візерунок може бути вписаний у певну форму, мати певну композицію.

Народне мистецтво в педагогічній роботі з дітьми

Необхідною умовою побудови сучасної системи естетичного виховання і розвитку естетичної культури особистості є використання народного мистецтва в педагогічній роботі з дітьми. Народне мистецтво сприяє глибокому впливу на світ дитини, має моральної, естетичної, пізнавальної цінністю, втілює в собі історичний досвід багатьох поколінь і розглядається як частина матеріальної культури. Народне мистецтво в силу своєї специфіки, що полягає в образно-емоційному відображенні світу, робить сильний вплив на дитину.

Декоративно-прикладне мистецтво - це особливий світ художньої творчості, нескінченно різноманітна область художніх предметів, створюваних протягом багатовікової історії розвитку людської цивілізації. Це сфера, поза якою неможливо уявити собі життя людини. Кожна річ, будь то меблі, посуд або одяг, займає певне місце не тільки в організованій людиною середовищі життєдіяльності, а насамперед - у його духовному світі.

Поняття "декоративно-прикладне мистецтво" досить широке і багатогранне. Це і унікальне селянське мистецтво, що сягає своїм корінням в товщу століть; і його сучасні "послідовники" - традиційні художні промисли, пов'язані загальним поняттям - народне мистецтво; і класика - пам'ятники світового декоративного мистецтва, що користуються загальним визнанням і зберігають значення високого зразка; і сучасне декоративно-прикладне мистецтво в широкому діапазоні його проявів: від малих, камерних форм до значних, масштабних, від одиничних предметів до багатопредметних ансамблів, що вступають в синтез з іншими предметами, архітектурно-просторової середовищем, іншими видами пластичних мистецтв.

Важливу роль народного та декоративно-прикладного мистецтва в естетичному вихованні відзначали багато вітчизняні мистецтвознавці, дослідники дитячого образотворчого творчості (А.П.Усова, Т.С.Комарова, Т.Я.Шпікалова, Н.Б.Халезова, Т.Н.Доронова , А.А.Грібовская та інші). Вони переконливо показують, що ознайомлення з творами народної творчості спонукає в дітях перші яскраві вистави про Батьківщину, її культурі, сприяє вихованню патріотичних почуттів, долучає до світу прекрасного, і тому їх потрібно включати в педагогічний процес в дитячому садку.

Виховати любов до прекрасного . це значить, ознайомити дітей з різними видами мистецтва і в першу чергу з творами народної творчості.

Уроки мистецтва в школі мають, за оцінкою Б.П. Юсова велике соціальне і культурне значення. Вони роблять можливим не тільки породження власного образу, виховання культурної особистості, а й формування у свідомості дитини цілісної картини світу. "За останні роки, пише вчений, розширення роботи з учнями в галузі культури стало помітним ознакою оновлення загальної середньої освіти.

Культура або культурне середовище виступає середовищем формування особистості, в тому числі формування національного особливого, національної самосвідомості. Мистецтво володіє національними рисами. Людина виховується в певній, що склалася протягом багатьох століть культурному середовищі, непомітно вбираючи в себе не тільки сучасність, а й минуле своїх предків. Без цього історичного та національного, за чином справжнього, реального, того, що сталося була б прірву, провал, вважає В.П.Зинченко.

Декоративно-прикладне мистецтво є одним з факторів гармонійного розвитку особистості. За допомогою спілкування з народним мистецтвом відбувається збагачення душі дитини, прищеплюється любов до свого краю. Народне мистецтво зберігає і передає новим поколінням національні традиції і вироблені народом форми естетичного ставлення до світу. Мистецтво народних майстрів допомагає розкрити дітям світ прекрасного, розвивати у них художній смак.

Полюбивши те, що його оточує, дитина краще зрозуміє і оцінить те, що властиве всьому народному мистецтву, що об'єднує всі види, побачить те, що відрізняє їх один від одного залежно від природних умов, занять місцевих жителів, їх смаків.

Зіткнення з народним декоративно-прикладним мистецтвом збагачує дитини, виховує гордість за свій народ, підтримує інтерес до його історії та культурі.

Пізнаючи красу народної творчості, дитина відчуває позитивні емоції, на основі яких виникають більш глибокі почуття: радості, захоплення, захвату. Утворюються образні уявлення, мислення, уяви. Все це викликає у дітей прагнення передати сприйняту красу, закарбувати ті предмети народно-прикладного мистецтва, які їм сподобалися, у них пробуджується і розвивається творча активність, формуються естетичні почуття і художній смак, естетична оцінка до предметів російського декоративно-прикладного мистецтва. У дітей формуються різноманітні здібності - як художні, так і інтелектуальні.