Сторінка
16

Особливості соціальної роботи з дітьми з вадами слуху на базі Кам'янської школи-інтернату для слабочуючих та пізньоглухих дітей

Ах, як миші набридли

Розвелося їх просто пристрасть,

Все погризли і поїли,

Усюди лізуть - ось напасти.

Стережіться ж шахрайки,

Доберемося ми до вас

Ось поставимо мишоловки.

Переловим всіх за раз!

За мірою виголошення слів діти-миші вбігають в коло, підлізая під зв'язані руки дітей, що йдуть по колу, вибігають з кола. По закінченні слів мишоловка закривається - діти опускають руки, хто залишився в колі вважається спійманим. Вони стають у коло - мишоловка збільшується. Гра повторюється.

"Кольорові автомобілі"

Діти розташовуються на одній стороні майданчики (зали), вони автомобілі. Кожному дають кольоровий коло - кермо (обруч). В руках у ведучої (педагог) два кольорових прапорця. Він піднімає прапорець зеленого кольору - і діти, що мають кермо відповідного кольору розбігаються по всьому майданчику в будь-якому напрямку.

Вони гуляють, наслідуючи автомобіль. Педагог піднімає прапорець іншого кольору, наприклад синього, - і діти другої групи також розбігаються. Через деякий час прапорці опускаються вниз та граючі зупиняються. Гра повторюється. Попередньо педагог дає вказівки - бігати в різних напрямках, не наражаючись на один друга, інакше буде аварія.

"Великий м'яч"

Для гри потрібен великий м'яч. Гравці стають у коло й беруться за руки. Ведучий з м'ячем знаходиться в середині кола. Він намагається викотити м'яч з кола ногами, і той, хто пропустив м'яч між ніг, стає ведучим. Але він встає за колом. Гравці повертаються спиною до центру. Тепер ведення потрібно вкотити м'яч у коло. Коли ж м'яч потрапляє в коло, що грають знову повертаються обличчям один до одному, а в середину встає той, хто пропустив м'яч. Граючі не беруть м'яч в руки протягом всієї гри, вони перекочують його тільки ногами.

"Потяги"

Організується дві команди по 5-7 чоловік. Взявши один одного за пояс, по сигналу вихователя гравці обох команд починають рух від стартової риси. Ведучі кожної команди перед виконанням нового виду руху зображують гудки потяга.

1. Хода по рейках - по двох паралельних звивистих лініях, слід у слід.

2. Біг за ведучим зі зміною напряму між перешкодами (кеглями, прапорцями, м'ячами).

3.Хода по лежачому на підлозі мосту-колоді висотою 10-15 см.

Перемагає команда, яка перша прибула до фінішу.

"Хитра лисиця"

Діти йдуть по колу, промовляючи:

Ходить, бродить вздовж села

Шахрайка - руда лисиця.

Як її нам побачити?

Лап шахрайки уникнути?

Вихователь непомітно доторкаються до дитини, який стає Хитрою лисицею. Діти хором промовляють: "Хитра лисиця, де ти?"

Хитра лисиця вибігає в центр з вигуком: "Я тут!". Всі гравці розбігаються по майданчику, лисиця їх ловить, торкаючись до тікаючого рукою. Спіймані лисицею гравці стають лисенятами. І теж ловлять зловмисників, але, не торкаючись до них, а міцно обхвативая двома руками. Переможцем стає остання спіймана дитина. У повторній грі переможець стає хитрою лисицею.

В ході проведення експерименту було виявлено, що діти мають порушення слуху мають більш низький соціометричний статус в порівнянні з дітьми, що мають збережений слух. У зв'язку з цим враховуючи провідну діяльність дітей дошкільного віку, слід сказати про необхідність використання ігрових методів формування міжособистісних відносин дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху. Зокрема, одним з головних методів, є рухома гра. Саме рухома гра виступає, сприяє формуванню міжособистісних відносин та спілкування між однолітками, розумовому розвитку дитини, вдосконалення пізнавальних процесів, розвитку творчої активності дітей.

Технології розвитку комунікативних навичок дітей з вадами слуху

Сучасна методика навчання дітей із зниженим слухом визначається у першу чергу кінцевою метою навчання - надати дітям повноцінну освіту, що включає в себе засвоєння змісту всіх учбових предметів загальноосвітньої школи для того щоб, на цій базі можливим було продовження навчання у середніх та вищих учбових закладах. Зокрема загального об'єму освіти та відповідного рівня мовленнєвого розвитку на стадіальність процесу навчання впливає і іншій фактор - урахування вікових психофізіологічних можливостей дітей. Одні вимоги до оволодіння мовою і до вироблення мовних навичок доступні лише старшим учням, при певному рівні розвитку довільних процесів, інші посильні та прийняті лише у початковій школі. Третій фактор що впливає на періодизацію навчання - реальні можливості дітей зі зниженим слухом у оволодінні різними формами та видами мовлення. Це сприяє різному сполученню цих форм та видів на кожному етапі навчання, визначає вибір ведучих та початкових форм мовлення з урахуванням ступеню їх складності для засвоєння, сприяння, використання дітьми.

Вказані періоди навчання різняться задачами, змістом, підбором учбових предметів, що складають комплексний предмет - російська або українська мова, головними направленнями роботи з мовного розвитку учнів та методичними шляхами, що використовуються. Головною метою підготовчого періоду навчання є забезпечення у короткі строки засвоєння дітьми мовного матеріалу, що є необхідним для спілкування. Змістом навчання мови є мовний матеріал у вигляді слів та фраз спонукального, питального, розповідного типу, які необхідні для установлення первинного контакту і відображення у мовленні засвоєного досвіду, результатів пізнавальної діяльності.

Найбільшу увагу треба приділяти першому направленню - розвитку мовної здатності. Але не меншого значення мають формування видів мовної діяльності, підведення дітей до розуміння мовних закономірностей, що відображають системне налагодження (упорядкування) мови.

Розвивати мовну здатність - це сприяти формуванню психофізіологічного механізму сприймання, розуміння, відтворення та продукування мовних висловлювань. Діти вчаться наслідувати предметним та мовним прикладам, що подані дорослими.

Цілеспрямований розвиток сприймання проводиться в процесі навчання вимови та розвитку залишкового слуху. Для прискорення розвитку сприймання та відтворення мовного матеріалу використовується дактилологія, яка у випадку навчання дітей, що не мають дошкільної підготовки, є первісною формою мовлення. Навчання їй ведуться паралельно з навчанням усного мовлення.

Оскільки мовна здатність виникає тільки у спілкуванні та розвивається через неї (спілкування), то спілкування у практичній діяльності, у грі, у процесі організації уроку, у різноманітних спостереженнях проходить через усю учбову діяльність дітей на даному етапі навчання. Мовна здатність розвивається у процесі застосування мови, а не тільки її сприйманні. Тому дітей із самого початку вчать промовляти увесь матеріал, незалежно від його фонетичної складності, і відтворювати кожне слово або фразу усно-дактильно. Ведучим сприйманням із самого початку стає слухо-зорове; частина матеріалу розмовної мови, що часто застосовується у знайомих ситуаціях, подається дітям на слух.

Формування видів мовної діяльності - це друге направлення роботи з мовного розвитку дітей на даному етапі навчання. Діти оволодівають навичками дактилювання, слухо-зорового сприймання, говоріння, читання, письма. Головною метою навчання є результат комунікативного акту: виповнення заданої дії (доручення), вираження, звернення, прохання, бажання, питання, розуміння зверненого мовлення. Мотиви мовленнєвої діяльності - ділові, особистісні та власне мовленнєві. Необхідним стає розвиток позитивного ставлення до самого мовлення, прийому необхідно надавати самому процесу накопичення мовленнєвих засобів особового сенсу, супроводжуючи мовленнєве спілкування особливим емоційним відношенням.