Сторінка
9

Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі

Уява і кмітливість в процесі слухання роблять одну загальну справу, і ми не можемо передбачити, що саме після закінчення розповіді утримається довше: деяка схвильованість або відношення, що визначилося, до дійсності.

Казки складають для дитини особливий світ, якийсь театр, відокремлений від нас щільною завісою. Світ не для наслідування, а лише для споглядання. Але споглядання активного, коли на перший план виступає не стільки вміст казки, скільки інтереси слухача. Примітно, що, коли дитинство вступає в реалістичну пору, коли найважливіше вміст, казка перестає цікавити дітей; і відбувається це саме тому, що її «форми» перестали поставляти сировину для його життєдіяльності. Створюється враження, що в структурі казки дитя бачить структуру власної уяви і що він в той же час його в собі розвиває, створюючи один з необхідних засобів пізнання світу, опанування реальності. Слухання – це тренування. Казка для дитини така ж серйозна і справжня справа, як гра: вона потрібна їй для того, щоб визначитися, щоб вивчити себе, виміряти, оцінити свої можливості.

Уява дитини, спонукувана до придумування нових слів, потім застосує той же метод до всіх інших видів досвіду, що вимагають творчого підходу. Казки потрібні математиці так само, як математика потрібна казкам. Вони потрібні поезії, музиці, утопії, політичній боротьбі. Отже, вони потрібні всякій цілісній особистості, а не лише фантазерові.

Як підкреслював Л.С. Виготський, потужний крок у розвитку уяви відбувається у зв'язку із засвоєнням мови. Спостереження показують, що затримки в мовному розвитку завжди ведуть до недорозвиненості уяви дитини. Мова звільняє дитину від безпосередніх вражень, сприяє формуванню та фіксації уявлень про предмет; саме мова дає дитині можливість уявити собі той чи інший предмет, якого вона не бачила, мислити про нього і подумки перетворювати його. Дитина може виражати словами те, що не збігається з її реальним сприйняттям; саме це дає їй можливість надзвичайно вільно поводитись у сфері вражень, що створюються і виражаються словами.

Розроблений цикл занять було проведено в Новомиколаївській спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. З 14.01.2013 до 25.01.2013 було проведено весь цикл занять згідно зі складеним планом. Заняття проводились з досліджуваною групою другого класу. Вся група відвідала повний цикл занять. Заняття проводились щодня, о 16 годині, тривали в середньому 45 хвилин.

Дуже активно школярі працювали на першому занятті. Але довелось обмежитись лише однією вправою - техніка «фантастичних гіпотез», бо всім учням хотілось обов’язково розповісти всі свої ідеї.

Найлегшими завданнями для школярів були «Складання осмислених слів з набору букв» та «Кола на воді», за умовами яких треба було знаходити якнайбільше слів, що починаються з однакового складу, знаходити римовані пари слів, складати слова із набору випадкових букв, тощо.

Вправа «Кольорові казки» виявилась невдалою. Школярі не змогли справитись із завданням – скласти казку, де все було б одного кольору. Тому довелось обмежитись зачитуванням зразка («Жовта казка» латиського письменника Іманта Зієдоніса).

Найвеселішими вправами школярам здались «Казкова плутанина», де вони складали одну казку із різних, і «Записочки». А схожа вправа «Старі ігри» не мала такого ж успіху.

Найбільше часу знадобилось для гри «Перетворення», де школярі за допомогою міміки, пантоміміки, імітації дій з предметами перетворювали звичайний предмет (наприклад, капелюх) в абсолютно інший предмет, з іншими функціями. Вони довго не могли вигадати, як інакше можна використовувати вже знайомі їм предмети.

Підводячи підсумки, можна сказати, що найбільш вдалими вправами виявились саме ті, які використовував в своїй педагогічній практиці Джанні Родарі.

Таким чином, головним засобом уяви, як і мислення, є мова. Уява стає можливою завдяки мові і розвивається разом з нею. Отже, вона є не первинною функцією, спочатку властивою дитині, а результатом її психічного і головним чином мовного розвитку. Виходячи з цього, можна припустити, що розроблена програма може сприяти підвищенню рівня розвитку уяви молодших школярів.

Ефективність впровадженого циклу занять з розвитку уяви молодших школярів засобами вербальних ігор Джанні Родарі

Щоб визначити ефективність впровадженого циклу розвиваючих занять, було проведено повторне дослідження за методикою «Малюнок».

Повторна діагностика проводилась в тій же формі, за тих же умов, що і первинна. Для аналізу результатів дослідження використовувались однакові показники.

Для порівняння в таблиці 2.3.1. наведемо показники первинної і повторної діагностик.

Таблиця 2.3.1 Порівняльний аналіз рівнів розвитку уяви молодших школярів до та після впровадження циклу розвиваючих занять (за результатами повторної діагностики)

За даними таблиці для наочності побудовано графік динаміки розвитку уяви молодших школярів.

Рис. 2.3.1 Динаміка розвитку уяви молодших школярів (за результатами первинної та повторної діагностики)

Порівнюючи дані діагностик, бачимо, що після впровадження розвиваючих занять рівні розвитку уяви підвищились. На дуже високому рівні не було виконано жодної роботи, зате кількість малюнків, виконаних на низькому рівні зменшилась на 20%. Відсоток досліджуваних з високим рівнем розвитку підвищився на 15%, а з середнім рівнем – всього на 5%. На підставі результатів повторної діагностики можна зробити висновок, що розроблений цикл занять є ефективним щодо підвищення рівнів розвитку уяви молодших школярів.

В першому дослідженні було помітно, що учні не надто переймались виконанням заданої роботи, їм було важко зібратись і вигадати щось незвичне. Багато хто дивився малюнок сусіда і використовував чужу ідею для своєї роботи. Малюнки були передбачувані: хлопчики зображували машини, а дівчата – квіти чи звірів.