Сторінка
7

Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі

Уява тісно пов’язана з інтересами. Інтерес можна визначити як емоційний вияв пізнавальної потреби. Він виражається в направленості людини на певну діяльність, яка має особливе значення для особистості. Для молодших школярів характерне пізнавальне ставлення до оточуючого світу. Інтерес до всього розширює їх життєвий досвід, активізує різні здібності. Але пізнати все в дійсності не під силу в молодшому шкільному віці, і тут на допомогу приходить фантазія. Вона значно збагачує досвід, в уявній формі вводить в різні ситуації, які ще не відбувались в реальному житті. В кінцевому результаті фантазія формує різноманітні інтереси. Найяскравіше фантазія зливається з інтересом у грі. Саме тому багато методик, направлених на розвиток інтересів, будуються на принципі фантазування в ігровій діяльності.

Ігри для молодших школярів розділяють на творчі та дидактичні. Творчі ігри створюються дітьми самостійно, без прямого керівництва дорослих. В них реалізуються мрії, прагнення, потреби. Дидактичною грою обов’язково керують дорослі. При цьому вони повинні пам’ятати, що поєднуючи гру і навчання, необхідно зберегти самостійний характер гри і задоволення, яке вона дає дітям, і разом з тим досягти формування тих знань, вмінь, навичок, як було заплановано.

Уявляючи ігрові ситуації та реалізовуючи їх, дитина формує у себе цілий ряд особистісних властивостей - такі, як справедливість, сміливість, чесність, почуття гумору. Через роботу уяви відбувається компенсація недостатніх поки що реальних можливостей дитини долати життєві труднощі, конфлікти, вирішувати проблеми соціальної взаємодії.

Уява – це завжди створення нового в результаті переробки минулого досвіду. Творча діяльність неможлива без фантазії. Творчість – це складний психічний процес, пов'язаний з характером, інтересами, здібностями. Творча діяльність розвиває почуття молодших школярів. Творча діяльність сприяє більш інтенсивному розвитку вищих психічних функцій, таких, як пам'ять, мислення, сприйняття, увага.

Розвитку уяви сприяють:

- ситуації незавершеності;

- дозвіл і навіть заохочення безлічі питань;

- стимулювання незалежності, самостійних розробок;

- позитивна увага до дитини з боку дорослих.

Розвитку уяви перешкоджають:

- конформність;

- несхвалення уяви;

- жорсткі статево-рольові стереотипи;

- поділ гри і навчання;

- неготовність до зміни точки зору;

- схиляння перед авторитетами.

Тим, хто займається стимулюванням розвитку уяви молодших школярів, психологи та педагоги дають такі рекомендації:

1) Перш ніж приступити до розвитку уяви дітей, слід сформувати у них необхідні для цього мовні і розумові навички. Нові поняття повинні вводитися тільки в знайомому змісті.

2) Не робіть поспішних висновків. Оцінюйте сильні і слабкі сторони уяви молодших школярів лише на основі спостережень і об’єктивного оцінювання. Зміст розвиваючих технік має орієнтуватися на особистість дитини та її взаємодію з іншими дітьми.

3) Забезпечуйте школярам максимальну самостійність. Не давайте прямих інструкцій, допомагайте діяти незалежно.

4) Не стримуйте ініціативу школярів, не робіть замість них те, що вони можуть виконати самостійно.

5) Намагайтесь не поспішати із судженнями про результати творчості молодших школярів.

6) Слід вчити дитину шукати рішення, враховуючи передусім можливі наслідки, а не гідний вихід із ситуації.

7) Пропонуйте дітям творчо вирішувати проблеми, які у них виникають.

Необхідність стимулювати розвиток уяви поставила завдання пошуку засобів. Тож, в цьому розділі зібрано рекомендації щодо створення сприятливих умов та методи, які є достатньо простими у виконанні та доступними дітям і дорослим. В запропонованих методах можна змінювати умови, модифікувати завдання, ускладнювати їх.

В першому розділі курсової роботи відповідно до поставлених завдань було визначено поняття уяви, виявлено особливості уяви в молодшому шкільному віці та зібрано рекомендації щодо стимулювання розвитку уяви.

Рівні розвитку уяви молодших школярів

Для дослідження рівнів розвитку уяви молодших школярів було обрано методику «Малюнок» із книги «Психодіагностика» Р.С. Нємова. В даній методиці дітям пропонується стандартний аркуш паперу і фломастери шести кольорів. Завдання – за 5 хвилин вигадати і намалювати будь-яку картину.

Малюнки необхідно оцінити за наведеними в методиці критеріями.

0 балів дитина отримує тоді, коли центральний об’єкт її малюнку зображено досить схематично, без детальної обробки його деталей.

1 бал – якщо деталізація об’єкту помірна.

2 бали - якщо головний об’єкт зображений з багатьма різноманітними деталями, що його характеризують.

Є 5 параметрів, по кожному з яких малюнок можна оцінити на 0, 1 чи 2 бали.

Враження і емоціональність образів оцінюється згідно з тим, чи викликають вони зацікавлення і емоції у глядачів.

Якщо образи банальні, нецікаві, не справляють враження на глядачів, то фантазія дитини оцінюється в 0 балів.

Якщо образи малюнку зацікавили глядача і викликали відповідні емоції, але цікавість разом з реакцією швидко ущухає, то уява дитини отримує оцінку 1 бал.

І, нарешті, якщо дитина використала яскраві, досить цікаві образи, реакція глядача не зникає так швидко, то уява оцінюється у 2 бали.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку дитина може отримати за свою уяву дорівнює 10, а мінімальна – 0. Певна кількість балів дає можливість визначити рівні розвитку уяви молодших школярів.

10 балів – дуже високий рівень;

8-9 – високий;

4-7 – середній;

2-3 – низький;

0-1 – дуже низький.

Спосіб оцінювання розвитку уяви молодших школярів через малюнки вибраний не випадково. Даний вибір відповідає наглядно-образному і наглядно-дієвому видам мислення. В молодшому шкільному віці фантазія найповніше проявляється саме у відповідному виді творчої діяльності.

Дослідження рівнів розвитку уяви молодших школярів проводилось у Новомиколаївській Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. В дослідженні прийняли участь двадцять учнів 2-А класу. Кожен малюнок оцінено відповідно до вимог методики. Дані наведено в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1.

Рівні розвитку уяви молодших школярів

Як видно з таблиці 2.1.1., 55% молодших школярів мають середній рівень розвитку уяви, 35% – низький, і лише 10% - високий. Такі показники свідчать про необхідність цілеспрямованого розвитку уяви молодших школярів.

Жоден учень не виконав завдання на дуже високий рівень.