Сторінка
11

Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі

Італійський дитячий письменник Джанні Родарі також вважав, що уяву дітей молодшого шкільного віку краще розвивати саме вербальними засобами. «Уява дитини, спонукувана до вигадування нових слів, потім застосує той же метод до всіх інших видів досвіду, що вимагають творчого підходу.»

Було розроблено спеціальний цикл занять, спрямований на розвиток уяви молодших школярів. В основу цих занять покладено педагогічний досвід Джанні Родарі.

Заняття розраховані на учнів 1 – 4 класів загальноосвітніх закладів.

Головна мета таких занять – розвиток уяви молодших школярів.

Весь розроблений цикл складається із 10 занять. Виконання кожного заняття триває близько 45 хвилин. В ході занять учням пропонуються вправи та ігри зі словами: вигадування нових осмислених слів, колективне вигадування оповідань, надання нових значень словам, дослідження можливостей слів, складання коротких оповідань із різних, ніяк не пов’язаних словосполучень, читання казок Джанні Родарі та інші.

4. Розроблений цикл занять було проведено в Новомиколаївській спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. Заняття проводились з досліджуваною групою другого класу. Незважаючи на те, що всі вправи та ігри були обрані відповідно до рекомендацій Джанні Родарі, на практиці найбільш вдалими виявились вправи, запозичені саме з його особистого педагогічного досвіду.

5. На основі порівняння даних первинної та повторної діагностик доведено ефективність розробленого циклу занять.

Проведено повторну діагностику рівнів розвитку уяви молодших школярів. Повторна діагностика проводилась в тій же формі, за тих же умов, що і первинна. Для аналізу результатів дослідження використовувались однакові показники.

Порівнюючи дані первинної і повторної діагностик, визначили, що після впровадження розвиваючих занять рівні розвитку уяви підвищились. На дуже високому рівні не було виконано жодної роботи, зате кількість малюнків, виконаних на низькому рівні зменшилась на 20%. Відсоток досліджуваних з високим рівнем розвитку підвищився на 15%, а з середнім рівнем – всього на 5%.

Дослідження підтвердило, що уява може розвиватися не тільки завдяки індивідуальним здібностям дітей, а й при цілеспрямованій роботі з ними щодо розвитку уяви. Отже, необхідно стимулювати розвиток уяви, і в той же час використовувати для оптимізації навчальної діяльності.

Таким чином, проведене дослідження повністю підтвердило гіпотезу: впровадження розвиваючих занять дає позитивну динаміку в розвитку уяви молодших школярів. Тому можна говорити про ефективність циклу розвиваючих занять, складеного за порадами Джанні Родарі. Таким чином, гіпотезу курсової роботи було доведено.

«Специфічна функція уяви полягає в здатності бачити дійсність так, як вона не може бути побачена при звичайному сприйнятті. Уява ставить своєю за мету виразно побачити те, що від нас далеко, те, що зараз відсутній, те, що затемнене. Мається на увазі не лише історія, література, географія, основи природних наук; геометрія і арифметика також містять багато такого, що можна зрозуміти лише за допомогою уяви.» (Джон Дьюї).

Методика «Малюнок».

В цій методиці дітям пропонують стандартний аркуш паперу і фломастери (не менше шести різних кольорів). Діти отримують завдання вигадати і намалювати яку-небудь картину. На це відводиться 5 хвилин.

0 балів дитина отримує тоді, коли центральний об’єкт її малюнку зображено досить схематично, без детальної обробки його деталей.

1 бал – якщо деталізація об’єкту помірна

2 бали - якщо головний об’єкт зображений з багатьма різноманітними деталями, що його характеризують.

Враження і емоціональність образів оцінюється згідно з тим, чи викликають вони зацікавлення і емоції у глядачів.

Якщо образи банальні, нецікаві, не справляють враження на глядачів, то фантазія дитини оцінюється в 0 балів.

Якщо образи малюнку зацікавили глядача і викликали відповідні емоції, але цікавість разом з реакцією швидко ущухає, то уява дитини отримує оцінку 1 бал. І, нарешті, якщо дитина використала яскраві, досить цікаві образи, реакція глядача не зникає так швидко, то уява оцінюється найвищим балом – 2.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку дитина може отримати за свою уяву дорівнює 10, а мінімальна – 0.

Для аналізу малюнків рекомендується використовувати таку таблицю:

Висновки про рівень розвитку уяви молодших школярів:

10 балів – дуже високий;

8-9 – високий;

4-7 – середній;

2-3 – низький;

0-1 – дуже низький.

Рівні розвитку уяви молодших школярів на етапі первинної діагностики