Сторінка
10

Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі

Повторне дослідження показало, що проведені з учнями розвиваючі заняття мали значний вплив. Малюнки покращились за всіма показниками, заданими в методиці дослідження. Щодо головних об’єктів малюнків можна сказати, що вони стали різноманітнішими, цікавішими, більш незвичними і детально опрацьованими, без повторень. Спираючись на спогади про проведені заняття, учні використовували те, що вигадували, виконуючи завдання. Наприклад, один хлопчик намалював крилатий замок у хмарах. До того ж, у них більше не було потреби підглядувати чужі ідеї, бо завдяки виконаним вправам у кожного було достатньо своїх нових вигадок, або тих, що запам’ятали в процесі колективних занять. Тобто, за результатами дослідження можна сказати, що покращились показники відтворюючої уяви.

Дослідження підтвердили, що уява може розвиватися не тільки завдяки індивідуальним здібностям дитини, а й при цілеспрямованій роботі з ними щодо розвитку уяви. Отже, необхідно проводити подібні вправи, вносити розвиваючі моменти в повсякденну діяльність. Крім того, для розвитку уяви необхідне збагачення досвіду дитини, насичення його новими знаннями та відомостями про навколишній світ.

Таким чином, проведене дослідження повністю підтвердило висунуту в курсовій роботі гіпотезу: впровадження розвиваючих занять дає позитивну динаміку в розвитку уяви молодших школярів. Тому можна говорити про ефективність циклу занять, розробленого за порадами Джанні Родарі.

В молодшому шкільному віці провідним видом діяльності стає навчання, а уява є важливою передумовою для засвоєння знань, які потребують вміння уявити те, що в даний момент неможливо сприйняти безпосередньо, тобто засвоєння знань залежить від уяви. В молодшому шкільному віці уява досить активна, отже, її можна якнайширше використовувати у навчальній діяльності.

1. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з метою обґрунтування поняття «уява», виявлення видів та специфіки уяви.

Дослідженням розвитку уяви займались такі психологи та педагоги: А.Я. Дудецький, В.А. Крутецький, В.В. Давидов, В.С. Мухіна, Дж. Родарі, Д.Б. Ельконін, Л.М. Фрідман, Л.С. Виготський, О.М. Дьяченко, Р.С. Нємов, С.Л. Рубінштейн та інші.

Уява – це психічний процес, який полягає у створенні нових уявлень, думок і образів на основі минулого сприйняття, набутого досвіду, наявних знань.

Уява – це особлива форма організації психіки людини, яка проявляється у створенні нових образів і думок, на основі яких виникають нові дії та предмети. Основне завдання уяви – спрогнозувати очікуваний результат до його здійснення.

Проаналізовано вікові особливості розвитку уяви молодших школярів. Згідно з періодизацією психічного розвитку дитини Д.Б. Ельконіна, молодшими школярами вважають дітей віком від 6/7 до 10/11 років, які навчаються у 1 – 4 класах сучасної школи. Цей період характеризується інтенсивним розвитком уяви, що зумовлюється процесом отримання різносторонніх знань і їх використанням на практиці. Молодший шкільний вік характеризується як найбільш сприятливий для розвитку уяви. Уява в молодшому шкільному віці – це один з найважливіших психічних пізнавальних процесів. Справжнє засвоєння будь-якого навчального предмета неможливе без активної діяльності уяви, без уміння уявити те, про що пишеться в підручниках, про що говорить вчитель. У молодших школярів вже розрізняють кілька видів уяви. Розвиток уяви в молодшому шкільному віці проходить дві основні стадії. На першій стадії особливістю уяви є опора на конкретні предмети і їх властивості. Відтворювані в даному випадку образи характеризуються незначною переробкою чуттєвого матеріалу і уявлень. Вони носять схематичний, фрагментарний характер і відображають лише зовнішні найбільш яскраві ознаки предметів. Інакше кажучи, на першій стадії переважає відтворююча уява. Друга стадія розвитку уяви характеризується збільшенням кількості розкритих ознак і властивостей. Уява стає все більш керованим процесом. До кінця молодшого шкільного віку, поряд з відтворюючою уявою, важливу роль у психічній діяльності учнів починає грати творча уява, посилюється реалізм уяви.

Молодший шкільний вік має найбільше можливостей для розвитку уяви. Активна уява – це ефективний спосіб пізнання навколишнього світу, можливість вийти за межі особистого практичного досвіду, важлива психологічна передумова розвитку творчого підходу до світу. Успішний розвиток уяви можливий при створенні певних умов, які сприятимуть цьому процесу. До таких умов можна віднести:

- ранній фізичний та інтелектуальний розвиток дітей;

- самостійне вирішення дітьми завдань, які вимагають максимального використання творчих здібностей;

- надання дітям свободи у виборі діяльності, чергуванні різних її видів, тривалості заняття однією справою;

- допомога дорослих, але не підказки;

- комфортна психологічна обстановка, заохочення дорослими прагнень дітей до творчості.

Ми ознайомились із загальними аспектами розвитку уяви в молодшому шкільному віці. Уява дуже важлива для загального розвитку молодших школярів, для становлення особистості, формування життєвого досвіду. Отже, необхідно стимулювати розвиток уяви, і в той же час використовувати для оптимізації навчальної діяльності. Цьому сприяють наведені в курсовій роботі методи, які є достатньо простими у виконанні та доступними дітям і дорослим. В запропонованих методах можна змінювати умови, модифікувати завдання, ускладнювати їх для розширення «поля гри уяви». В молодшому шкільному віці найкращим методом для розвитку є ігрова діяльність. Ігри можна використовувати і під час відпочинку, і в навчальному процесі. Слід також пам’ятати, що розвиток уяви в молодшому шкільному віці можна стимулювати також читанням художньої літератури, переглядом картин, кіно, відвідуванням театрів та ін. Завдяки знайомству з мистецтвом образи уяви стають більш повними і яскравими.

2. Виявлено рівні розвитку уяви молодших школярів. Було проведено дослідження серед учнів другого класу Новомиколаївської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1. Для діагностики обрано методику «Малюнок» із книги «Психодіагностика» Р.С. Нємова. Спосіб оцінювання розвитку уяви молодших школярів через малюнки вибраний не випадково. Даний вибір відповідає наглядно-образному і наглядно-дієвому видам мислення. Фантазія молодших школярів найповніше проявляється саме у відповідному виді творчої діяльності. Проаналізувавши отримані дані, дізнались, що 35% досліджуваних школярів має низький рівень розвитку уяви, 55% - середній, і лише 10% - високий. Це свідчить про необхідність цілеспрямованого розвитку уяви молодших школярів.

3. Розроблено спеціальний цикл занять щодо підвищення рівня розвитку уяви молодших школярів.

Було проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблем розвитку уяви молодших школярів. Виявлено зв'язок уяви з іншими психічними процесами. Зокрема, уява тісно пов’язана з мовленням. Таку думку підтримують Дж. Родарі і Л.С. Виготський.

Як підкреслював Л.С. Виготський, потужний крок у розвитку уяви відбувається у зв'язку із засвоєнням мови. Спостереження показують, що затримки в мовному розвитку завжди ведуть до недорозвиненості уяви дитини. Мова звільняє дитину від безпосередніх вражень, сприяє формуванню та фіксації уявлень про предмет; саме мова дає дитині можливість уявити собі той чи інший предмет, якого він не бачив, мислити про нього і подумки перетворювати його. Дитина може виражати словами те, що не збігається з її реальним сприйняттям; саме це дає їй можливість надзвичайно вільно поводитись у сфері вражень, що створюються і виражаються словами. Таким чином, головним засобом уяви, як і мислення, є мова. Уява стає можливою завдяки мові і розвивається разом з нею. Отже, вона є не первинною функцією, спочатку властивою дитині, а результатом її психічного і головним чином мовного розвитку.