Сторінка
5

Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі

Творча уява як створення нових образів, пов’язана з переробкою вражень минулого досвіду, їх з’єднанням в нові сполучення, комбінації також отримує подальший розвиток. І тут образи стають більш реалістичними, стримується фантазія. В уяві молодших школярів все частіше створюються образи, що не протирічать дійсності. Таким чином, уява молодших школярів, з одного боку, поступово звільнюється від впливу безпосередніх вражень, а з другого – посилюється реалізм уяви, пов’язаний з розвитком уміння контролювати і оцінювати образи уяви з позицій логіки, законів об’єктивного світу.

Можна відзначити деякі тенденції розвитку уяви молодших школярів. Образи уяви, що виникають у школярів в І – ІІ класах у процесі творчої діяльності, ще дуже нестійкі і легко змінюються під впливом виниклих, іноді випадкових асоціацій. Ці образи потребують опори на сприйняття. Учням першого класу звичайно не вдається повністю відтворити в малюнку чи в словесному звіті образи прочитаного тексту. Відтворювані образи нестійкі, постійно змінюються. Доведено, що такий недолік процесу відображення може бути усунутий під час навчання. Велике значення для розвитку уяви молодших школярів має збагачення їхнього зорового досвіду.

Відтворююча уява школярів у ІІ – ІІІ класах мало відрізняється від уяви першокласників, хоч вона стає більш якісною: набагато більше вражень зберігається пам’яттю і використовується уявою у відтворенні образів.

Починаючи з третього класу процес уяви все більше вдосконалюється. Образи уяви покращуються під впливом активного пізнання предметів у процесі їх зображення з натури. В малюнку образ вдосконалюється не лише за рахунок приєднання нових деталей, як це буває у першокласників, а за рахунок наполегливої праці над формою зображуваних предметів. Перед школярами постає необхідність приводити форму зображуваних предметів у точну відповідність зі змістом, виникає проблема схожості зображення на зображуване.

Створення нового образу з окремих елементів доступне молодшим школярам, але ускладнене. Поєднання різноманітних елементів в нове ціле передбачає необхідність трансформації відомого старого у відповідну нову образну ситуацію і підгонку деталей одну до одної, їх синтезування. У зв’язку з особливостями уявлень молодших школярів, це відбувається неточно. Неточність виражається в тому, що послідовність з’єднання частин в нове ціле здійснюється не у відповідності до нової образної ситуації, а у відповідності з наявними життєвими знаннями.

Питання про реалізм дитячої уяви пов'язаний з питанням про ставлення що, виникає у дітей до образів до дійсності. Реалізм дитячої уяви проявляється у всіх доступних їм формах діяльності: у грі, в образотворчій діяльності, при слуханні казок і т.д. У грі, наприклад, у дитини з віком збільшується вимогливість до правдоподібності в ігровій ситуації.

Спостереження показують, що добре відомі події дитина прагне зобразити правдиво, як буває в житті. У багатьох випадках зміна дійсності викликається незнанням, невмінням складно, послідовно зобразити події життя. Реалізм уяви молодшого школяра особливо яскраво проявляється у виборі атрибутів гри. Відбір цей проводиться за принципом максимальної близькості, з точки зору дитини, цього матеріалу до справжніх предметів, за принципом можливості діяти з ними по-справжньому.

Слід звернути увагу на ще одну особливість уяви молодших школярів, яку часто сприймають як брехню. Іноді молодші школярі, щось переповідаючи, мимовільно вносять якісь доповнення від себе. Це явний випадок переплітання фантазії з реальністю, причому самі школярі щиро вірять тому, що кажуть. Так само вони фантазують, коли хочуть привернути увагу дорослих до своєї розповіді. Аналогічне відбувається, коли школярі відчувають своєрідну потребу у самоствердженні, бажають піднестися в очах дорослих чи однолітків.

Основними функціями уяви в молодшому шкільному віці є:

1) зображення дійсності в образах;

2) регулювання емоційних станів;

3) участь у довільній регуляції пізнавальних процесів і станів дитини;

4) формування внутрішнього плану дій.

Отже, діяльність уяви в молодшому шкільному віці тісно пов’язується з діяльністю мислення і поєднується з великими вольовими зусиллями. На розвиток уяви молодших школярів впливає читання художньої літератури, перегляд картин, кіно, відвідування театрів та ін. завдяки знайомству з мистецтвом образи уяви стають більш повними і яскравими.

При вивченні особливостей уяви в молодшому шкільному віці було визначено, що в цей період уява розвивається за рахунок накопичення досвіду, засвоєння нових знань. Існує певна взаємозалежність між успішним навчанням і розвитком уяви. Вимагаючи уяви, шкільне навчання сприяє разом з тим його подальшому розвитку. Завдяки оволодінню основами наук, завдяки накопиченню великих обсягів знань, відтворююча уява школяра стає більш точною, а творча уява більш цілеспрямованою, більш глибокою за своїм змістом. Уява розвивається не сама собою, а вимагає певних умов і перш за все організації правильної виховної роботи. При відсутності правильного педагогічного керівництва розвиток уяви затримується або ж починає йти в небажаному напрямку.

Психолого-педагогічні засоби розвитку уяви молодших школярів

Уяву можна тренувати як і будь-яку сторону психіки людини. Леонардо да Вінчі радив, наприклад, розвивати фантазію розглядаючи різні плями, тріщини на стінах, хмари, і знаходити в них подібність на людей, тварин, пейзажі, битви і т.д. Просторова уява розвивається при уважному розгляді креслень і натуральних об’ємних тіл з різних ракурсів.

Вважається, що уяву можна розвивати, але лише в рамках генотипно-зумовлених особливостей людини. Під розвитком уяви слід розуміти її можливе покращення і прогресивні зміни по ряду ознак:

1. Різноманітність уяви людини. Вона виявляється в тому, що кожен раз з одного і того ж приводу людина вигадує щось нове.

2. Оригінальність. Ця ознака виявляється в тому, наскільки вигадане даною людиною відрізняється від того, що вигадують інші люди.

3. Деталізація уяви. Це те, наскільки опрацьовані, описані в деталях продукти уяви кожної людини.

4. Інтелектуалізація уяви. Про неї можна говорити за тими думками, які у інших людей викликають продукти уяви даної людини.

5. Емоційність уяви. Чим більше різноманітних емоцій, переживань, відчуттів викликають продукти уяви даної людини у інших людей, тим вище її емоційний заряд, насиченість почуттями чи просто емоційність.

Уява має величезне значення в житті, тому що мрія, створена уявою, стимулює до діяльності, до активності, до того, щоб, уявивши собі втілення своєї мрії, з більшою енергією йти до її втілення в життя, боротися за її здійснення. Тому помилкою була б навіяна небезпеками безплідного фантазування думка про необхідність придушувати уяву. Уяву потрібно розвивати, але, розвиваючи, треба її належним чином формувати.

Суттєвою передумовою розвитку здорової, плідної уяви є розширення і збагачення досвіду учнів; тільки за цієї умови їх уява буде змістовною. Також важливе ознайомлення їх з новими сторонами об'єктивної дійсності, які на основі їх вузького повсякденного досвіду повинна представлятися їм незвичайною; треба, щоб дитина відчула, що дійсним може бути і те, що виходить за рамки побутового; в іншому випадку уява дитини буде боязкою і стереотипною.