Сторінка
1
У світовому освітньому процесі визначаються тенденції, які свідчать про значущість проблеми освіти в контексті загальної та педагогічної культури. Це зумовлює розробку нових підходів до навчання та виховання дітей, що ґрунтуються на ідеях природовідповідності та індивідуально-особистісного розвитку. Змінюється уявлення про раннє дитинство, що розглядається як найвідповідальніший період людського життя.
Сучасна стратегія розбудови дошкільної освіти в Україні відповідає Міжнародній конвенції про права людини та дитини і спрямована на реалізацію положень законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті», Державної національної програми «Діти України». Нові підходи до реформування концептуальних, змістовно-структурних та дидактичних засад освіти дітей раннього віку реалізовано в чинних державних програмах «Малятко», «Дитина», Я у світі» та ін.
Той факт, що в Україні з кожним роком спостерігається суттєве збільшення кількості дітей раннього віку, котрі мають порушення психофізичного, зокрема мовленнєвого розвитку (Н.В.Вісневська, Синьов, В.В. Тарасун, В.В. Тищенко, М.К. Шеремет та ін.), вимагає перегляду методів та форм виховання та навчання зазначеної категорії дітей.
Сучасний етап розвитку педагогічної думки характеризується об’єднанням наукових пошуків у напрямі поглибленого вивчення загального, психічного і, зокрема, мовленнєвого розвитку дітей раннього віку для створення ефективних умов для їх усебічного розвитку з урахуванням індивідуальних, вікових та психофізіологічних особливостей, а також потенційних можливостей кожної дитини.
Дослідженню особливостей психічного, домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку у дітей присвячено широке коло праць. Психолого-педагогічний аспект проблеми знаходимо в роботах: М.Зєємана, С.Н. Карпової, М.І.Лісіної, А.К. Маркової, К.Л. Печори, Е.І. Труве, В.В. Тарасун. Особливості розвитку мовлення в процесі онтогенезу та дизонтогенезу висвітлено у дослідженнях: А.М. Богуш, О.М.Вінарської, Л.М. Галігузової, О.М. Гвоздєва, Г.Л. Розенгарт-Пупко, Т.Н. Ушакової, Є.Ф. Соботович. Упровадження за кордоном програм ранньої діагностики і корекції порушень у розвитку, зокрема мовленнєвого, представлено в працях Н. Байлей, Н.Дік, А. Геселл, К. Кеннінг, Д. Лешлі, Д. Хант та ін.
Результати досліджень Н.С. Жукової, Р.Є.Лєвіної, О.М. Мастюкової, Є.Ф. Соботович, В.В. Тарасун, Т.Б.Філічевої, М.К. Шеремет та ін., присвячені проблемам затримки мовленнєвого розвитку та загальному недорозвиненню мовлення в дітей дошкільного віку, свідчать про те, що діти раннього віку із порушеннями мовлення зі значними труднощами оволодівають мовленнєвою діяльністю у процесі засвоєння рідної мови, відхилення мовленнєвого розвитку зазначеної категорії дітей характеризується недорозвитком як експресивного, так і імпресивного мовлення.
Аналіз досліджень російських науковців та практиків (Л.І. Аксьонова, Ю.Ф. Гаркуша, Т.О. Датешидзе, О.О.Лісєєв, Н.В. Мельникова, Ю.А. Разенкова, М.М. Шестова, Є.В. Шкадаревич, Н.Д. Шматко та ін.) щодо виявлення і подолання порушень мовлення в дітей раннього віку в умовах спеціально організованого навчання і виховання, дає підстави визнати ефективність упровадження методик раннього розвитку мовлення дітей раннього віку.
Натомість в Україні поки що недостатньо розроблено методичну систему виявлення і подолання мовленнєвих порушень у дітей раннього віку в умовах дошкільної освіти.
Вищезазначене зумовлює актуальність та необхідність розв’язання проблеми виявлення і подолання відхилень в мовленнєвому розвитку дітей перших років життя, розробки діагностичних та корекційно-розвивальних методик та їх упровадження в систему дошкільної освіти. Цим обумовлено вибір теми нашого дисертаційного дослідження «Розвиток мовлення дітей раннього віку».
Об’єкт дослідження – мовленнєва діяльність дітей раннього віку.
Предмет дослідження – методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку.
Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику виявлення і корекції порушень мовленнєвого розвитку в процесі формування комунікативних навичок у дітей раннього віку.
Для досягнення мети дослідження було визначено наступні завдання:
– з’ясувати ступінь розробки досліджуваної проблеми в загальній та спеціальній лінгводидактичній і психолого-педагогічній літературі;
– дослідити рівень сформованості мовленнєвих умінь дітей у процесі вікового онтогенезу;
– визначити психофізіологічні та психолого-педагогічні передумови формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей раннього віку;
– розробити зміст експериментальної методики діагностики мовленнєвого розвитку та методики розвитку мовлення дітей раннього віку;
Методологічною основою дослідження є розроблені в педагогіці, психології й психолінгвістиці положення про структуру мовленнєвої діяльності та її психофізіологічні механізми (В.І. Бельтюков, М.О. Бернштейн, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, О.Р. Лурія, О.О.Лєонтьєв, І.П. Павлов, Т.М. Ушакова); психофізіологічні закономірності мовленнєвого онтогенезу та дизонтогенезу (Т.В. Ахутіна, Т.Г.Бєтєлєв, О.М. Гвоздєв, М.І. Жинкін, О.Р. Лурія); комплексний підхід до корекції та розвитку всіх компонентів мовлення (Р.Є.Лєвіна, О.М. Мастюкова, Є.Ф. Соботович, Г.В. Чиркіна); психолого-педагогічні концепції засвоєння знань, умінь та навичок (В.І. Бондар, В.В. Засенко, О.М.Лєонтьєв, В.М. Синьов, В.В. Тарасун, Л.І. Фомічова, М.К. Шеремет, М.Д. Ярмаченко та ін.); системного та комунікативно-діяльнісного підходів до розвивального виховання і навчання, представлені в Національній доктрині розвитку освіти та Державній національній програмі «Діти України».
Теоретичними засадами роботи є дослідження психологів та психолінгвістів щодо породження та особливостей мовленнєвих висловлювань (Т.В. Ахутіна, Л.С. Виготський, О.О.Лєонтьєв, О.Р. Лурія, Ж.Піаже та ін.); лінгводидактичних засад навчання дітей рідної мови (А.М. Богуш, В.В. Тарасун, Є.І. Тихєєва, О.С. Ушакова, К.Д. Ушинський, М.К. Шеремет, Л.В. Щерба та ін.).
Методи дослідження. У дипломному дослідженні використано метод теоретичного аналізу проблеми на основі вивчення психолого-методичної та медичної літератури з теми дослідження; метод аналізу програм виховання і навчання дітей в дошкільних навчальних закладах, посібників та методичної літератури; метод аналізу педагогічного досвіду вивчення, розробки і застосування методик корекції і розвитку мовлення у дітей в системі дошкільних навчальних закладів – для з’ясування стану розробленості проблеми; метод педагогічного експерименту, якісного і кількісного аналізу його результатів із застосуванням методів математичної статистики.
Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі дошкільного навчального закладу №30 м. Луцька
Особливості розвитку дітей раннього віку
Сьогодні ні в кого не викликає сумніву істина, що підґрунтя особливості закладається в ранньому дитинстві, отже, виховувати маля необхідно від народження. Перші три роки життя вчені виділяють в особливий період – період раннього дитинства, що зумовлено істотними якісними та психофізіологічними особливостями дітей цього віку. У період раннього дитинства відбувається становлення і розвиток усіх психічних процесів – сприймання, пам’яті, наочно-дійового мислення, мовлення, уяви, тощо. Малюк набуває уявлення про навколишні предмети, починає орієнтуватися у їх формі та величині.