Сторінка
9

Методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

3) Слова, що позначають назву предметів, дій з ними, властивостей, відношень у найближчому оточенні.

4) Слова, що позначають назву збірних іменників.

5) Слова, що позначають назву предметів, дій, властивостей, відношень далекого, але зрозумілого дітям оточення.

6) Слова – різні частини мови (займенники, числівники, частки і т. ін.).

На третьому році життя, за даними В.В. Гербової, спостерігається три рівня засвоєння слів дитиною.

Перший рівень – дитина розуміє слово, але не Використовує його в мовленні.

Другий рівень – дитина впізнає і називає предмет (якість, дію, властивість, ознаку) тільки у звичних сполученнях і умовах (ножиці потрібні, щоб стригти нігті).

Третій рівень – розуміє і правильно використовує слово – назву в будь-яких доступних для розуміння дитини зв'язках і відношеннях.

Активне мовлення. Третій рік характеризується надзвичайною активізацією мовлення дитини. Розширюється коло її спілкування: дитина багато говорить не тільки з близькими для неї людьми, а й з іншими дорослими та дітьми. Значно підвищується мовленнєва активність в іграх та самостійній діяльності дитини. Зростає інтерес дітей до мовлення дорослих… вони прислуховуються до мовлення, яке безпосередньо до них не звернуте. У цей період діти легко запам'ятовують невеличкі віршики й казки, відтворюють їх надзвичайно точно. Запам'ятовування віршів і казок є важливим джерелом розвитку мовлення. Мовлення, за словами Д.Б. Ельконіна, перетворюється в основний засіб спілкування. Значно розширюється можливість для висловлювання дитини. Не тільки прохання і відповіді нв запитання дорослих, але й розповіді про побачене і зроблене, переказування почутого вимога пояснити, як виконується та чи інша дія, стають змістом мовленнєвого спілкування дітей цього віку.

На третьому року життя продовжується вдосконалення звуковимови дітей. Водночас дітям цього віку ще важко вимовляти правильно звуки, вони замінюють їх на інші. Правильна вимова фонем з′являється не відразу, вана зазнає ряд змін – від неповної можливості вимовити звук до правильної вимови через заміну однієї фонеми іншою.

До початку третього року життя дитина правильно вимовляє губні звуки (п, п', б, б', м, м'), губно-зубні (ф, ф\ в, в'), передньоязичні (т, т', д, д', н, н\с', л'), задньоязичні (к, к', г, г', х, х').

До 2 років і 6 місяців передні піднебінноязичні звуки часто замінюються більш легким звуком «т», подекуди дитина замінює всі приголосні звуки звуком «т», спостерігається так зване явище «татизм» (Тата – Таня, татина – машина, тута – рука).;

Свистячі, шиплячі, сонорні (р, л) звуки дитина третього року життя або пропускає, або замінює більш легкими. За даними Г.М. Ляміної, за сприятливих умов виховання в 30–50% слів, які вживає дитина на кінець третього року життя, вона правильно вимовляє звуки з, с, ц, ч, в, ф, п, а в 10–30% випадків шиплячі звуки та р.

Для звуковимови дітей цього віку характерна загальна пом'якшеність вимови, недостатня чіткість артикуляції.

Аналіз програмових вимог з розвитку мовлення дітей раннього віку

Зважаючи на логіку нашого дослідження, ми вважали за потрібне проаналізувати програми навчання і виховання дітей раннього віку. Зокрема:

Програма «Навчання та виховання в дитячому садку». (Є.А Таранова).

Від 1 року до 1 року 6 місяців

Розвиток розуміння мови. Розширювати запас слів, які розуміє дитина та які розкривають найпростіші, зрозумілі дитині побутові ситуації. Дитина повинна знати своє ім'я, імена близьких людей; назви предметів вжитку, засобів пересування, якими найчастіше користуються; назви знайомих тварин і рослин, що є в навколишньому оточенні; розуміти слова, що означають частини тіла людини (рука, нога, голова, рот, очі, вухо) і тварин.

Розширювати запас зрозумілих слів, що означають побутові процеси (вмиватися, одягатися, їсти, пити, спати, йти гуляти) і найпростіші побутові та ігрові дії (лягай спати, сідай, будемо вдягатися, підемо гуляти, покатай, зніми, надінь, відкрий, закрий та ін.), а також слів, що стосуються ознак предметів (великий м'яч, червоний прапорець, тонка паличка і т.д.)

До 1 року 6 місяців створювати передумови розуміння мови дорослого, не підкріпленої ситуацією).

До кінця першого півріччя навчити дітей розуміти прохання, знайти, показати предмети, що мають спільні істотні ознаки. Завдання на узагальнення слів відомих дитині.

Розвиток активної мови. Під час виконання режимних процесів, самостійної діяльності спонукати дітей (від 1 року до 1 року 3 місяців) до лепету, вимовляння окремих полегшених слів. У віці від 1 року 4 місяців до 1 року 6 місяців вчити називати полегшеними словами (бі-бі) та словами, що правильно вимовляються (машина).

Формувати вміння наслідувати звукосполучення і слова, що їх часто чує дитина, відтворювати деякі інтонації, які виражають подив, радість, засмучення, незадоволення. Продовжувати збагачувати активний словник дитини словами, що означають близьких їй людей (мама, тато, тьотя, баба і т.д.), знайомі предмети та іграшки, що оточують дитину (чашка, ліжко, стіл, ведмедик, лялька і т.д.), відомі дії (сядь, дай, встань, візьми і т.д.)

Розвивати мовне спілкування дітей з дорослими, переводити її від спілкування за допомогою жестів і міміки до спілкування доступними мовними засобами (звукосполучень і слів); вчити відповідати на найпростіші запитання, виконувати нескладні доручення. Розвивати ініціативну мову дітей і мову-відповідь. До 1 року 6 місяців спонукати дітей до вимовляння двослівних речень.

Від 1 року 6 місяців до 2 років

Розвиток розуміння мови. Розширити запас слів, що їх розуміє дитина і які означають людей відповідного віку і статі (дівчинка, хлопчик, тьотя, дядя, бабуся, дідусь); предмети, що є в кімнаті і за її межами (у саду, дворі, на вулиці); деяких тварин і рослин, їх частини і властивості; дії людей і тварин; живі і неживі об'єкти, що їх спостерігають діти.

Вчити розуміти назви кімнат жилого приміщення (передпокій, спальня, туалет і т.д.) і вільно орієнтуватися в них, знати їх призначення.

Формувати розуміння ситуацій, які можна передати за допомогою прийменників і прислівників (на, в, тут, там і т.д.). Наприклад: «Чашка стоїть на столі»; «Молоко в чашці»; «Тут кубики, а там кульки». (Звертати увагу дітей на різноманітні якості предметів, називати їх розмір (великий, маленький), колір.

Привчати уважно слухати дорослого, розуміти його вказівки, що стосуються поведінки в групі (не тільки «можна», «не можна», а й «треба»), взаємовідносин з іншими дітьми (не заважай, допоможи, посунься, віддай іграшку і т.д.), вчити запам'ятовувати і виконувати доручення, що складаються з 2–3 взаємопов′язаних за змістом дій.

Продовжувати формувати уміння об'єднувати предмети за найбільш істотними ознаками (кубики, м'ячі, машини і т.д.), розрізняти схожі за формою (кулі, м'ячі), за звучанням їх назв (шарф, шапка, шубка), за призначенням.

Розвиток активної мови. З 1 року 6 місяців приділяти особливу увагу розвитку активної мови. Спонукати дитину відтворювати за наслідуванням не тільки слова, а й фрази, що промовляє дорослий, проспівувати і проговорювати їх, слухаючи пісеньки, примовки, вірші.