Сторінка
6

Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників

У психолого-педагогічній лiтературi можна зустрiти рiзноманiтні класифікації творчих завдань, але ще i досi немає єдиної, загальноприйнятої.

Розуміння сутності і подана класифікація творчих завдань у працях Я.Пономарьова, на наш погляд, фактично відповідає розумінню типології творчих завдань, які можна поділити (за Я.Пономарьовим) на два класи: у завданнях першого класу в ході попереднього аналізу з допомогою відомих засобів творче завдання перетворюється на нетворче, їх рішення настає після i на основі повного, адекватного засвоєння вихідних умов задачі. Отримані внаслідок рішення знання немов входять у логіку вже наявної системи; у завданнях другого класу повне, адекватне засвоєння задачі настає після та на основі вже отриманого інтуїтивного рішення. Отримані в результаті рішення знання не входять у логіку вже наявної системи, а потребують її перегляду, перетворення.

Л.Буркова подає типологiю завдань для розвитку пiзнавальної активностi старших дошкільників. У ній автор визначає серед пiзнавальних завдань творчi, показує, що вони є пiдкласом пiзнавальних. У розробленій типології до творчих завдань віднесено завдання: на вибір засобів, необхідних для досягнення відомої мети; на стимулювання пізнавальної мотивації без визначеної конкретної мети; на самостійне пояснення сутності явищ.

Як підкреслюють автори досліджень (З.Друзь, І.Лернер, М.Поддьяков та інші), творчі завдання дають широкі можливості для впровадження диференційованого навчання з урахуванням індивідуальних можливостей пізнавальної діяльності кожної дитини. Це робить навчальний процес не тільки цікавим та посильним для кожного учня, але й дає можливість дорослому якомога ефективніше працювати на визначеному рівні складності як з усім дитячим колективом в цілому, так і з кожною дитиною окремо, коригуючи і спрямовуючи її розвиток так, щоб підвищити рівень її пізнавальної активності.

Проведене вивчення наукових праць дає змогу стверджувати, що розвиток творчих здібностей дитини дошкільного віку неможливий без організації вирішення дошкільниками найрізноманітніших завдань у зростанні пізнавальних можливостей особистості. Але на жаль, у роботах вітчизняних педагогів не досить чільне місце займає розробка творчих завдань для стимулювання пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Розглянемо й ті роботи, в яких подаються різні види розподілу завдань, що не визначаються авторами як творчі. Серед них можна виділити такі, що перспективно можуть впливати на:

розвиток пізнавальних здібностей: завдання на заміщення предметів; завдання на аналіз будови предметів; завдання на визначення просторових відношень; завдання на використання логічних відношень; завдання на створення нових образів;

на розвиток інтелектуальних здібностей (А.Зак): завдання на розвиток уміння аналізувати; комбінувати; міркувати; планувати.

Виходячи з аналізу психолого-педагогічних аспектів проблеми творчих завдань, а також враховуючи особливості розвитку пізнавальної активності дитини дошкільного віку, зробимо спробу створити власну класифікацію творчих завдань. При цьому будемо враховувати притаманні дошкільникам види діяльності, які передбачають прояв ними творчості (зображувальна, словесна, музична, математична). Таким чином, отримаємо такі види творчих завдань:

Зображувальні творчі завдання: на малювання різними матеріалами; на різну техніку виконання малюнку; на закінчення розпочатого малюнку (коли задається певний набір ліній); на малювання із закритими очима; на конструювання.

Музичні творчі завдання: на вигадування поспівок; на проспівування пісеньок “різними голосами”; на вигадування танців під музику; на пантомімічне передання образів; типу “незвичні танці” (вигадування танців нехарактерних персонажів, або під невластиву певному образу музику); у шумовому оркестрі.

Словесні творчі завдання: на добір рими, складання початку чи закінчення вірша; на фонетичне розрізнення звуків та добір варіантів їх застосування; завдання у віршах-діалогах; завдання-загадки.

Логіко-математичні завдання варіативного характеру: з формами; кольорами; величинами; числами.

Творчі завдання комбінованого типу. Наприклад, на слухання “чарівних звуків” та їх подальшу інтерпретацію у рухах, словесній чи зображувальній діяльності.

Представлена класифікація передбачає різні рівні виконання творчих завдань (від простого до більш складного), що дозволятиме пропонувати їх для вирішення дітьми, з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дошкільників.

Проведений аналіз психолого-педагогічної літератури, визначення сутності, видів творчих завдань для дошкільників, які відповідають видам діяльності дитини в дошкільному навчальному закладі, дозволяють вказати на такі особливості творчих завдань стосовно дітей дошкільного віку: творчі завдання враховують вікові можливості розвитку дошкільників; зміст творчих завдань передбачає їх вирішення на різних рівнях складності; для вирішення творчих завдань у дітей необхідно сформувати уміння і навички у різних видах діяльності (малювання, конструювання, співи, музично-ритмічні рухи, мовлення, математика та інші); творчі завдання мають декілька варіантів розв’язання; під час вирішення творчих завдань у дошкільників стимулюються пізнавальні інтереси, дослідницькі пізнавальні дії, самостійний варіативний пошук досягнення результату, відкриття нового; творчі завдання пожвавлюють пізнавальну діяльність, позитивно впливають на пізнавальну активність дітей.

Отже, відчувається необхідність створення модифікацій творчих завдань для всiх вiкових груп дошкiльних навчальних закладiв та відповідної розвивальної методики підвищення рiвня розвитку пiзнавальної активностi для особистісного зростання, реалізації своїх можливостей, елементарної самореалізації і самоактуалізації. Висвітленню цього питання буде присвячено наступний підрозділ дослідження.

Виявлення рівня пізнавальної активності старших дошкільників

З метою виявлення рівня пізнавальної активності старших дошкільників було проведено педагогічний експеримент, який проходив у дошкільному навчальному закладі № 5 “Усмішка” м. Дунаївці.

Усього у експерименті взяло участь 50 дітей старшого дошкільного віку (група № 1 та № 2) та 4 вихователів. Педагогічний експеримент проходив у три етапи: констатувальний, формувальний і контрольний. Метою констатувального етапу експерименту було виявлення рівнів пізнавальної активності старших дошкільників.

У зв’язку з метою роботи необхідним стало виконання таких експериментальних завдань:

Виявити рівні розвитку пізнавальної активності старших дошкільників, а також чинники, що здійснюють вплив на ці рівні.

Здійснити аналіз результатів, отриманих у процесі обстеження дітей, визначити контрольні та експериментальні групи для проведення формувального етапу експерименту.

Нами проводилися нетривалі заняття з метою встановлення доброзичливого позитивного емоційного контакту з дітьми; спостереження за ними у різних видах діяльності з метою виявлення рівня розвитку пізнавальної активності дошкільників, а також ряду чинників, що впливають на цей рівень.