Сторінка
12

Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників

У кінці роботи на першому етапі було створено зрізову ситуацію “Подорож навколо світу”, що покликана дати більш чітку та повну картину пізнавальної активності дошкільників.

Мета: перевірка ефективності роботи на першому етапі з формування пізнавальної активності старших дошкільників.

Творче завдання пропонувалося кожній дитині індивідуально. Прослухавши певну послідовність записаних на магнітофонну плівку звуків природи (голоси тварин і птахів, звуки лісу, струмку, шум моря), діти отримували завдання скласти розповідь про пригоди Пізнайки навколо світу.

Показниками переведення дитини на вищий рівень розвитку пізнавальної активності в цьому завданні стали такі особливості виконання завдання:

майже всі діти (98,2%) виявили інтерес до звуків, які вони прослухали. Знайомі “голоси” тварин, птахів, звуки транспорту більшість з них впізнавали одразу, називаючи, що це звучить. Дошкільники демонстрували знання про різноманітність представників фауни, їх спосіб життя і пристосування до середовища, в якому вони проживають; гуманне ставлення до живого; уявлення про екологічні системи;

пропозиція скласти розповідь про пригоди Пізнайка у більшості випадків (97,2%) зустрічала позитивний відгук. Але переважна більшість дітей (33,5%) просто перераховувала персонажів, чиї голоси почула. Таким чином більшість складених розповідей носила констатуючий характер (Каріна Б., Костя К., Альоша П., Артем Л., Дмитро С., Поля В. та інші);

переважна більшість дітей (67%) не могла виконати завдання самостійно, потребувала стимулюючої допомоги з боку дорослого (Оля К., Ксюша Ч., Денис С., Каріна К., Аліна М. та інші);

лише окремі розповіді дітей (Катя М., Сашко О.) відзначилися оригінальністю ідей, творчими знахідками (8,9%). Ці діти навіть відходили від заданої послідовності звуків, вигадуючи цікаві пригоди та застосовуючи свій пізнавальний досвід (розмаїття рослинного та тваринного світу, уявлення про систему їх потреб, зовнішніх проявах стану, особливості догляду за ними).

Таким чином, у процесі виконання дітьми цього завдання ми мали змогу прослідкувати позитивне зростання пізнавальної активності, визначити перспективи подальшої експериментальної роботи.

Перехід на другий етап забезпечили результати аналізу виконання дітьми різних видів творчих завдань та зрізової ситуації, що дала можливість конкретизувати дані про стан пізнавальної активності кожного дошкільника.

Другий етап – вирішення творчих завдань в умовах взаємодії дитини з дорослим та групою однолітків.

На підставі динаміки розвитку пізнавальної активності дітей на першому етапі стало можливим забезпечення дошкільників засобами (предмети, посібники, символічні засоби, іграшки, технічні засоби навчання; відповідне мікросередовище) та способами (інверсія, збільшення або зменшення об’єкта, прискорення чи уповільнення рухів, аналогія, комбінування, заміна та інші) вирішення творчих завдань у різних видах діяльності. Особливу увагу приділяли стимулюванню проявів пізнавальної активності кожної дитини в умовах підгрупи (4-7 осіб). Дітей об’єднували у підгрупи залежно від пізнавальної активності, особливостей пізнавальної діяльності, самооцінки, статусу в групі однолітків, тому кожна окрема дитина могла бути у різних підгрупах. На другому етапі формувального експерименту окремим завданням було допомогти кожній дитині зайняти сприятливу для розвитку її пізнавальної активності позицію у колективі однолітків (знайти друзів, об’єднати дітей на підставі спільності пізнавальних та ігрових інтересів або схильності до відповідної діяльності: малювання, ручна праця, конструювання, читання та інших). У зв’язку з цим організовувалось педагогічне середовище (предметно-ігрове, матеріальне, комунікативне), що перш за все передбачало створення позитивного мікроклімату у групах дошкільників, з якими працював експериментатор.

Метою формування пізнавальної активності дошкільників на другому етапі стало становлення навичок активного пізнання в умовах взаємодії дитини з дорослим і групою однолітків. Передбачуваний результат формування пізнавальної активності на цьому етапі – набуття дітьми самостійності, збагачення кола їх пізнавальних інтересів, розширення та поглиблення пізнавальної орієнтації при вирішенні творчих завдань. Хід формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку на другому етапі – спільні дії дорослого та дитячої підгрупи при вирішенні творчих завдань.

Організація пізнання на цьому етапі передбачала створення відповідних умов для пізнавальної взаємодії дитини з дорослим та групою однолітків (зацікавлення дітей їх минулим і майбутнім, емоційними станами; формування уміння усвідомлювати зв’язок між настроєм дорослих і поведінкою дітей, їх успіхами; уміння обирати правильну лінію поведінки, виражати гуманне ставлення як до дітей, так і до дорослих) при вирішенні різноманітних творчих завдань. Ці завдання включались у нетривалі заняття пізнавального циклу з природознавства та математики, підготовки дітей до засвоєння грамоти, з розвитку рідної мови, художньо-продуктивної діяльності та музично-ритмічних здібностей.

У організації пізнавального середовища дошкільників на другому етапі було використано засоби, серед яких: матеріали для різних видів діяльності: малювання, ліплення, аплікації, ручної праці, праці в природі, експериментування, театрально-ігрової та інших; розвивальні ігри та іграшки, технічні іграшки, трансформери, різні види конструкторів; пізнавальна книга, ілюстрації з цікавим змістом, фотографії, технічні засоби.

Діяльність вихователя на другому етапі мала на меті зближення дітей між собою, забезпечення засобами та способами вирішення творчих завдань дитячою підгрупою у різних видах діяльності з метою розвитку пізнання дітей. Враховуючи мету, вихователь вирішував завдання визначення перспектив кожної дитини у позитивному зростанні пізнавальної активності через вирішення творчих завдань:

вплив на пізнавальну діяльність дітей (розширення кола спільних пізнавальних інтересів; збагачення образних форм пізнання світу новими способами; закріплення самостійного використання різних способів і прийомів пізнання);

педагогічне стимулювання активного самостійного вирішення творчих завдань кожною дитиною, прояву нею ініціативи, неповторності, оригінальності в умовах дитячої підгрупи;

вплив на соціальний статус окремих дітей у групі однолітків та сім’ї;

здійснення педагогічної рефлексії.

Діяльність батьків в умовах взаємодії з вихователем передбачала створення вдома позитивного емоційного клімату, надання можливостей застосування різних засобів (енциклопедій, пізнавальної літератури, малювання, конструювання, технічних засобів та інших) з метою стимулювання пізнавальної активності дошкільників. Для цього батькам надавались відповідні консультації, поради, пропонувалася педагогічна література.

Діяльність дітей передбачала вирішення творчих завдань у дитячій підгрупі, метою яких є: розвиток пізнавальної діяльності дошкільників (уміння думати, розмірковувати, порівнювати, встановлювати зв’язки, робити відповідні висновки та інше); активізація пізнання через зближення дітей у підгрупі (впізнавання, розпізнавання один одного, партнерство, співробітництво); накопичення пізнавального досвіду, умінь і навичок самостійної роботи у підгрупі; закріплення адекватної самооцінки.