Сторінка
19

Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників

У результаті широкого впровадження пізнавального пошуку і реалізації творчих задумів у дітей закріплювалися позитивні тенденції пізнавальної активності: збагатилась пізнавальна орієнтація старших дошкільників; діти виявляли стійкий інтерес до пізнавальної діяльності як з дорослими, так і з однолітками; уміння дітей самостійно ініціювати та організовувати пізнавальну діяльність сприяло їх об’єднанню за інтересами і спільному прояву допитливості; одержання задоволення від спілкування з оточуючими у пізнавальній діяльності сприяло виникненню у дошкільників оригінальних ідей, нестандартних підходів до розв’язання різноманітних завдань.

Про ефективність проведеного експериментального дослідження впливу творчих завдань на пізнавальну активність дітей старшого дошкільного віку будемо судити після проведення контрольного етапу експерименту і виявлення динаміки показників пізнавальної активності.

Аналіз результатів проведеного експериментального дослідження на контрольному етапі

Після здійснення визначених умов було проведено контрольний етап педагогічного експерименту за тією методикою, що й констатувальний із застосуванням подібних завдань та ситуацій. Аналіз виконання дітьми експериментальної і контрольної груп спеціально сконструйованих завдань показав основні тенденції становлення пізнавальної активності старших дошкільників.

Завдання 1. “Заєць-цікавець”.

Мета: виявлення показників пізнавальної активності старших дошкільників (незалежність дитини, радість, подив, уміння дати пояснення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, зацікавленість, бажання виконати завдання) на контрольному етапі педагогічного експерименту, порівняння з даними констатуючого етапу. Завдання було подібним до того, що проводилося на констатуючому етапі дослідження. Нами було змінено головний персонаж, кількість фрагментів малюнку збільшено до п’яти. Аналіз виконання дітьми завдання дозволяє зазначити, що:

26,5% дітей № 1 і 10,7% дітей № 2 самостійно виконали завдання, оригінально коментуючи варіанти розвитку подій, вигадуючи імена персонажів, даючи їм характеристики, виявляючи позитивні пізнавальні емоції, захопленість при складанні розповіді;

53,2% дітей № 1 і 26,8% дітей № 2 пропонували декілька варіантів розвитку подій, виявляючи при цьому компетентність, допитливість, уміння помічати дрібні деталі, вигадувати, фантазувати, пропонуючи декілька варіантів розвитку подій;

22% дітей № 2 і 37,5% дітей № 1 давали один варіант розвитку подій. При наданні дошкільникам деякої допомоги з боку дорослого, вони могли передбачити інший варіант, змінивши місцями дві картки із запропонованих п’яти;

11,5% дітей № 2 і 25% дітей № 1 самостійно визначили один варіант розвитку подій. При цьому вони виявили впевненість у тому, що цей варіант є єдиним можливим і правильним.

Завдання 2. “Місто-сад”.

Мета: виявлення показників пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку (незалежність, сміливість, зацікавленість, бажання виконати завдання, уміння застосовувати свої знання у практичній діяльності, старанність), порівняння з даними констатуючого етапу дослідження.

Завдання було подібним до того, що пропонувалося дітям під час констатуючого етапу дослідження.

Спостереження за конструктивною діяльністю дошкільників дало змогу виявити такі особливості виконання завдання:

15% дітей № 1 і 14,2% дітей № 2 із задоволенням прийняли пропозицію розпочати конструктивну діяльність. Слід вказати на те, що діти експериментальних груп під час конструювання більш широко користувалися різними деталями конструкторів, а також допоміжними матеріалами, що різнило дитячі будинки міцністю, функціональністю, елементами дизайну, творчими знахідками. У дітей експериментальних груп виникло дуже багато ідей, конструкторських знахідок, оригінальних пропозицій. Дошкільники не просто конструювали, а створювали споруди, піклуючись про естетику, міцність і корисність будівель;

53,2% дітей № 1 і 23,2% дітей № 2 демонстрували самостійність, уміння планувати і організовувати власну роботу, контролювати досягнення результату. Дошкільники застосовували наявний у них досвід роботи з різними видами конструкторів, знання про роботу будівельників, про різне функціональне призначення будівель;

споруди 9,6% дітей № 1 та 31,2% дітей № 2 можна охарактеризувати як продукт ігрової діяльності. Цих дошкільників захоплював сам процес гри з конструктором, діти не підпорядковували свій задум якійсь ідеї, а просто грали.

Завдання 3. “Домалюй і розкажи”.

Мета: виявити показники пізнавальної активності дошкільників (гнучкість мислення, сміливість, кмітливість, радість, зацікавленість) на контрольному етапі дослідження, порівняти з даними констатуючого етапу.

Аналіз дитячих малюнків показав, що:

27,5% дітей № 1 12,5% дітей № 2 знаходили оригінальні ідеї при виконанні завдання. Дитячі роботи різнилися широкою тематикою: світ дитини та її захоплень, ігри, товаришування, казки, космічні пригоди, мандрівки та інші. Середній бал за оригінальність по цьому завданню становив: № 1 – 29,8 бали, № 2 – 30,4 бали.

57,5% дітей № 1 і 30,4% дітей № 2 виконували завдання самостійно, не відволікаючись, проявляючи ознаки зосередженості, уваги;

14,1% дітей № 1 і 32,1% дітей № 2 під час малювання намагались знайти у оточуючому предмети, схожі на запропоновані для малювання геометричні фігури, передати сюжет із навколишнього, яке вони повсякденно спостерігають, підкріплюючи свою діяльність запитаннями до дорослого, коментуванням і розмірковуванням вголос;

9,7% дітей № 1 і 25% дітей № 2 у своїх малюнках просто “перетворювали” геометричні фігури на знайомі предмети, не намагаючись об’єднати їх у певний сюжет.

При виконанні дошкільниками цих трьох завдань виявилось значне розширення пізнавальної орієнтації вихованців усіх груп, збагачення знань про оточуюче довкілля, набуття досвіду застосування у своїй діяльності різних матеріалів. Діти частіше проявляли допитливість, позитивні пізнавальні емоції, бажання спілкуватися з дорослими та однолітками. Однак, слід вказати на те, що більш чітко названі якості проявлялися у старших дошкільників експериментальних груп.

Діти, з якими у процесі формувального етапу експерименту застосовувалися творчі завдання, проявляли допитливість, схильність до нових завдань та оригінальні погляди на явища, часто ініціювали організацію пізнавальної діяльності підгрупами, намагалися відшукувати і пропонувати декілька варіантів вирішення пізнавальних проблем, їх запитання були спрямовані не тільки на предмет і явище, але й на причину, наслідки, принципи функціонування та інше; дошкільники творчо застосовували набутий ними досвід при вирішенні різноманітних завдань, відходили від шаблонів, штампів.

Результати виконання дітьми завдань 1-3 на контрольному етапі експерименту та їх порівняльний аналіз з даними констатувального етапу представлено в таблицях 2.2 та 2.3.

Таким чином, проведений аналіз показує можливість і доцільність визначених умов формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань.