Сторінка
9
до завищеного рівня самооцінки було віднесено дітей, які зображують себе такими, якими вони хотіли б себе бачити (у казкових платтях принцес, капітаном на кораблі і таке інше);
до реального рівня самооцінки віднесено дітей, що зображують себе у їх реальному оточенні, передаючи деталі повсякденного одягу;
до заниженого рівня самооцінки віднесено дітей, які малюнком підкреслювали свої недоліки або не домальовували частини свого тіла (діти з яскраво намальованими довгими руками чи ногами, з відкритим ротом, діти з палками чи іншими предметами агресії та інше);
до низького рівня самооцінки було віднесено дітей, які малювали себе схематично, без бажання. Цей факт став предметом особливої уваги з боку дорослих (експериментатора, вихователів, батьків). З цими дітьми, їх батьками та вихователями груп проводилася індивідуальна робота, спрямована на виявлення та усунення недоліків у вихованні дошкільників як у сім’ї, так і в межах дошкільного закладу.
Особливу увагу було звернено на кольори малюнків, які яскраво свідчать про психічний стан дитини на даному етапі розвитку.
Отримані дані про характер самооцінки дітей старшого дошкільного віку було узагальнено і представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Характер самооцінки дітей старшого дошкільного віку на констатувальному етапі експерименту
Характер самооцінки |
Якісна характеристика самооцінки дітей |
Кількісний склад дітей, % | |
Групи | |||
1 |
2 | ||
Низький |
Негативно оцінює себе, не мотивує оцінку, часто спирається на оцінку дорослих або загальне уявлення про себе. |
23,6 |
24,1 |
Занижений |
Не впевнена в собі, сором’язлива, часто принижує свою значущість, оцінює себе нижче, ніж є насправді. При підтримці дорослого може оцінювати себе вище. |
23,6 |
24,1 |
Реальний |
Оцінює себе, спираючись на досвід власної діяльності; ставить мету, яку може досягти; в ситуації невдачі знижує рівень вимог до себе, а при успіхові – підвищує; усвідомлює власні уподобання; мотивує самооцінку, називаючи свої здібності, уміння, моральні якості. |
18,2 |
22,5 |
Завищений |
Завжди оцінює себе позитивно; проявляє егоїстичність, немотивовано перебільшує власні досягнення. |
34,6 |
29,3 |
Дані малюнків будуть використані при доборі умов та методів, що сприятимуть підвищенню рівня пізнавальної активності дітей.
Отримані експериментальні дані дали змогу визначити: експериментальною групу № 1, з якою буде проведено роботу, спрямовану на формування пізнавальної активності дошкільників та контрольною групу № 2, в якій подібна робота буде проводитися за звичайною програмою виховання та навчання дітей старшого дошкільного віку. З дітьми експериментальної групи робота буде проводитися за спеціально визначиними умовами для стимулювання пізнавальної діяльності та активності дітей цієї групи.
Умови формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань
Аналіз наукової літератури та дані констатувального етапу експерименту було взято за основу для визначення умов розвитку пізнавальної активності старших дошкільників.
Основною метою формувального етапу експерименту було визначено реалізацію умов формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань:
- створення позитивної атмосфери, де панує гуманність, взаємодовіра, взаємодопомога, де кожна дитина почуває себе безпечно;
- матеріально-ігрового середовища, спрямованого на перспективне зростання пізнавальної активності дітей
- перехід від пасивності до активних способів пізнання в умовах індивідуальної взаємодії дитини з дорослим;
- взаємодія дорослих та дітей, створення перспективи та перехід на якісно вищий рівень пізнавальної активності у процесі використання позитивної педагогічної оцінки, самооцінки вихователів і окремих дітей;
- підвищення активності батьків дітей були проведені індивідуальні бесіди, консультації з питань особливостей пізнавальної діяльності, дитячої творчості, пропонувались комплекси розвивальних ігор для проведення в сім’ї;
- Підготовчими іграми-вправами, що сприяли зближенню дітей один з одним через впізнавання, розпізнавання, співробітництво, партнерство, були “Знайомство”, “Магазин іграшок”, “Бабуся Маланка”, “Відгадай, чий голосок” та інші;
- використання завдань на активізацію творчості у пізнанні;
- введення творчих завдань в усі знайомі притаманні дітям дошкільного віку види діяльності та наданні їм можливості проявити здібності у пізнанні через ті види діяльності, якими вони опановують (навчально-ігрова, навчальна, експериментування, моделювання та інші). Зупинимось більш докладніше на розкритті умов формування пізнавальної активності старших дошкільників засобами творчих завдань, яка проходить три умовні етапи взаємодії дитини з дорослим при вирішенні творчих завдань:
перший етап – вирішення творчих завдань в умовах індивідуальної взаємодії дорослого і дитини;
другий етап – вирішення творчих завдань в умовах взаємодії дитини з дорослим та групою однолітків;
третій етап – широке впровадження пізнавального пошуку і реалізації творчих задумів.
Організація педагогічного середовища з метою формування пізнавальної активності старших дошкільників на першому етапі дослідження передбачала створення позитивної атмосфери, де панує гуманність, взаємодовіра, взаємодопомога, де кожна дитина почуває себе безпечно.
У межах створеного педагогічного середовища метою формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку на першому етапі експериментальної роботи став перехід від пасивності до активних способів пізнання в умовах індивідуальної взаємодії дитини з дорослим. Передбачуваний результат формування пізнавальної активності дітей на цьому етапі – набуття дітьми активних самостійних способів пізнавальної діяльності, виникнення позитивних емоційних проявів та інтересу до пізнання навколишніх предметів, явищ природи, інших людей та самого себе. Хід формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку на першому етапі – взаємодія дорослих та дітей, створення перспективи та перехід на якісно вищий рівень пізнавальної активності у процесі використання позитивної педагогічної оцінки, самооцінки вихователів і окремих дітей.
Організація пізнання на першому етапі передбачала створення позитивного психологічного клімату в умовах індивідуальної взаємодії дитини з дорослим. Вихователь спонукав дитину до спілкування з приводу пізнавальних потреб та проблем, які хвилювали дошкільників, що сприяло поглибленню пізнавальних інтересів та активності дітей. Поряд з цим дорослий обговорював з дітьми питання, пов’язані з емоційним, моральним світом людей, їх вчинками, переживаннями. Діти мали можливість ділитися своїми планами, враженнями, думками, що допомагало їм усвідомлювати зміст подій, які відбувалися навколо, розвивали пізнавальну активність дошкільників. Також педагогом забезпечувалося матеріальне предметно-ігрове, розвивальне, комунікативне середовище (пропонування дошкільникам творчих завдань у різних видах діяльності з урахуванням пізнавальних інтересів кожної дитини: зображувальних, словесних, музичних, логіко-математичних варіативного характеру, комбіновані).
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Методика вивчення законів збереження в шкільному курсі фізики
Диференційований контроль навчальних досягнень учнів основної школи
Проблема формування індивідуального стилю діяльності майбутнього педагога
Формування позитивної мотивації на уроках англійської мови
Роль колективу у формуванні особистості