Сторінка
7

Творчі завдання як засіб формування пізнавальної активності старших дошкільників

Оцінювання рівня розвитку пізнавальної активності дітей проводилося згідно з критеріями та показниками прояву пізнавальної активності старших дошкільників: пізнавальна орієнтація (уявлення, пізнавальні уміння та навички); ініціатива; допитливість; самостійність у різних видах діяльності; оригінальність. Також було враховано особливості розвитку пізнавальної активності дитини дошкільного віку, визначені рівні пізнавальної активності старших дошкільників.

Результати обстеження кожної дитини фіксувалися у спеціальних картках індивідуального розвитку, приклад якої представлено у додатку Б.

Для розкриття методики виявлення рівнів розвитку пізнавальної активності дітей зупинимось на характеристиці конкретних завдань констатувального етапу експерименту.

Завдання 1. “Давайте познайомимося!” (за методикою Суржанської В. А).

Програмовий зміст: Познайомитися з групою дітей, встановити позитивний емоційний відгук дітей на експериментатора i роботу, яку він буде проводити. Познайомити дітей з можливостями звукозаписувальної та звуковідтворювальної техніки (магнітофон, програвач); формувати уміння не відволікатися на присутність працюючого магнітофону в групі під час проведення різних видів робіт. Розвивати культуру спілкування дітей з дорослими та однолітками. Виховувати взаємоповагу, шанобливе ставлення до думки іншого, вміння співчувати i розуміти емоційний стан одне одного.

У першій частині заняття було проведено бесіду з метою розширення знань дітей у галузі звукозаписувальної та звуковідтворювальної техніки, пропонувалося відгадати звукові загадки (ними були фрагменти пісень, вступні музичні заставки улюблених передач “Поле чудес”, “Вгадай мелодію”, “На добраніч!” та інші).

Після проведення роботи з музичним матеріалом дітям пропонувалося познайомитися з експериментатором та його “помічником” (магнітофоном). Необхідно було голосно назвати своє iм’я, коли експериментатор торкнеться плеча чи голівки дитини. Під час називання імен магнітофон знаходиться в робочому стані “запис”. Після того, як усі імена названі, експериментатор пропонує послухати, чи усіх дітей почув і запам’ятав помічник магнітофон.

Ця робота сприяла встановленню позитивного емоційного контакту з дітьми, привчала дошкільників до того, що їх уважно слухають і чують.

У другій частині заняття дітям пропонувалося прослухати і заспівати улюблені пісні.

У ході проведення цього заняття звертали увагу на: інтерес (допитливість, спілкування з дорослими та однолітками під час виконання завдань; запитання дитини до дорослого); ініціативу дітей (виявлення бажання включитися у пізнавальну діяльність; активні дії, спрямовані на досягнення позитивного результату пізнання); емоційність під час спілкування (позитивне ставлення до пізнавальної діяльності та її результатів; зацікавленість, подив, старанність, радість); самостійність під час виконання завдань (наполегливість у досягненні мети пізнавальної діяльності, незалежність від інших, сміливість); оригінальність відповідей (при слуханні музичних загадок); бажання спілкуватися з експериментатором.

Вивчення роботи вихователів ДНЗ виявило, що загальні спостереження за видами діяльності дітей, які організовує вихователь, не дають об’єктивної картини прояву пізнавальної активності дітьми. Тому було сконструйовано серію завдань, які містять в собі ситуації, де дитина тим чи іншим способом виявляла б показники пізнавальної активності.

Розглянемо запропоновані дітям завдання. Робота проводилася в індивідуальній формі з метою запобігання дублювання.

Завдання 2. “Пригоди ведмедика”.

Мета: виявлення показників пізнавальної активності (незалежність дитини, радість, подив, уміння дати пояснення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, зацікавленість, бажання виконати завдання).

Дитині пропонувалися картинки із зображенням кумедної ситуації. Завдання дошкільника – встановити послідовність подій, розкласти картинки у порядку і скласти розповідь, причому у завданні передбачається декілька варіантів визначення послідовності подій.

Інструкція дитині: Розглянь ці малюнки і подумай, що відбувалося з ведмедиком — що було спочатку, що сталося потім, чим усе закінчилося.

Завдання 3. “Конструювання фортеці”.

Мета: виявлення показників пізнавальної активності (незалежність, сміливість, зацікавленість, бажання виконати завдання, уміння застосовувати свої знання у практичній діяльності, старанність).

Дитині пропонувалося вибрати з ігрового куточка свою улюблену іграшку. Залежно від обраної іграшки, дитина отримувала завдання збудувати споруду, в якій цю іграшку можна було б розмістити. Завдання діти виконували індивідуально. Експериментатор не обмежував дітей у кількості деталей конструктора, причому, не всі вони підходили для використання. Час виконання – 15 хвилин.

Інструкція дитині: Візьми, будь ласка з ігрового куточка свою улюблену іграшку. Так прикро, що у цієї іграшки немає власного будинку. Збудуй для своєї іграшки помешкання. Треба тільки пам’ятати, що не всі деталі конструктора стануть тобі у нагоді. Подумай, із чого і як ти будеш будувати, щоб твоїй іграшці було зручно і приємно жити в новій оселі.

Завдання 4. “Домалюй i розкажи”.

Мета: виявлення показників пізнавальної активності (гнучкість мислення, сміливість, кмітливість, радість, зацікавленість).

Заготовляємо листки паперу приблизно однакові за розміром, але різної форми з намальованими хаотично десятьма колами; простий олівець. Дитині пропонувалося пригадати, що можна намалювати за допомогою кола i, пригадавши, завершити малюнок.

Інструкція дитині: Подивись на ці кола. Давай пригадаємо, що буває круглої форми? Зараз ти перетворюєшся на маленького чарівника і повинен з допомогою чарівного олівця перетворити кола на знайомі предмети, які ти пригадаєш.

Таким чином було проведено обстеження рівнів пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку, перейдемо до аналізу результатів, отриманих у ході констатувального обстеження дітей старшого дошкільного віку.

Результати проведеного анкетування вихователів показали особливості роботи з дітьми у галузі формування пізнавальної активності старших дошкільників.

Виявлено, що вихователі мають загальне враження про пізнавальну активність дитини дошкільного віку, індивідуальні особливості розвитку дітей (на основі спостережень за ними). Причому, характеризуючи дітей, вихователі висловлюють суб’єктивні судження, які не завжди є адекватними, такими, що не в повній мірі враховують як окремі особливості (риси) індивідуальності, так і комплексні. Крім того слід зазначити, що у багатьох випадках дорослі не можуть визначити приводи пізнавальної пасивності дитини, а якщо й визначають, то це є лише їх власним передбаченням, яке не має певного науково-діагностичного підґрунтя.

Усі вихователі вказують на недостатню кількість методичних матеріалів для практичної роботи з дітьми-дошкільниками у становленні та розвитку їхньої пізнавальної активності. Педагоги висловлюють побажання ознайомлення з добіркою нескладних та невеликих за обсягом діагностичних методик, які дали б змогу визначити індивідуальні особливості дитини і враховувати їх у своїй подальшій роботі.