Сторінка
10

Шляхи стимулювання здобуття знань сучасних українських студентів

Отже, більшості студентів (40%) головне, щоб було цікаво. А 36% студентів відзначають, що їх стимулює, якщо знання необхідні для работи.16% студентів стимулює, якщо знання сприяють самореалізації. Для 8% головний стимул, якщо знання сприяють творчому розвитку.

Студенти оцінили можливість “Стимулювати навчання (викликати бажання отримати знання)” так:а) 40% - швидше так, до кожного можна знайти підхід;б) 32% - однозначно так, будь-кого можна зацікавити;в) 16% - швидше ні, все залежить від бажання людини;г) 12% - однозначно ні, якщо людина не захоче ніхто не змусить.

Отже, більшість студентів схильні думати, що стимулювати навчання можливо (40% - “швидше так” і 32% - “однозначно так”). Студенти відповіли на питання “навіщо їм диплом про вищому освіту”:а) 52% - диплом необхідний, щоб здобути хорошу роботу;б) 32% - в наш час обов’язково мати диплом, щоб зайняти бажане становище у суспільстві;в) 16% - люди, котрі мають диплом одержують заробітну плату вище, й тому він необхідний.

Отже, більшість студентів (52%) бачать у дипломі гарант хорошої роботи. 32% - як досягнення становища у суспільстві. 16% відзначають, що диплом гарантує вищу зарплатню.

Відповідаючи на запитання, “Чи є важливими оцінки в дипломі?”, студенти відповіли так:а) 36% - більш важливо, позитивні оцінки характеризують, як відповідального;б) 32% - важливо, позитивні оцінки показують глибокі знання;в) 24% - скоріш байдуже, це формальність, а істинних знань не показує;г) 8% - байдуже, ніхто на них не дивиться.

Отже, більшість студентів (36%) оцінки характеризують їх як відповідальних, а 32% розглядають оцінки як показник знань. 24% - оцінки - формальність, яка відбиває знання.

У даному опитуванні взяли участь 76% дівчат і 24% юнаків. У тому числі 60% навчаються на платній основі, і 40% на бюджетній. Загальний висновок можна зробити такий, що два основних стимули для студента - це матеріальний (стипендію так можна трактувати як стимул) і щоб знання знадобились у роботі. На жаль, такі стимули як самореалізація, творчість тощо не популярні для сучасних студентів. Можна рекомендувати студентам оказувати знання і набувати майбутню професію, а не як засіб “отримання зарплатні”, а ВНЗ як для творчої діяльності, що також сприяє самореалізації, а не тільки “одержанню диплому”. І, звісно, заохочувати будь-які творчі починання студентів.

Важливо зазначити, що в університеті є всі стимули, які значимі для студентів. Проте ще можна рекомендувати підвищити серед студентів “розуміння корисності виконуваної роботи”.

Методи і прийоми стимулювання навчальної діяльності українських студентів

Як відомо, знання, отримані без інтересу, не приносять користі особистості. Тому однією з найскладніших і найважливіших завдань залишається проблема виховання інтересу до навчання. Інтерес в працях науковців вивчений досить ретельно. Серед багатьох ідей, спрямованих на вдосконалення навчального процесу, важливе місце займає ідея формування в навчальному процесі пізнавальних інтересів студентів. Ця ідея має на меті пошук таких засобів, які б привертали увагу студента, схиляли його до спільної діяльності з викладачем, активізували б його до самостійного вивчення матеріалу, а навчальна діяльність викладача, спираючись на досвід та інтереси студентів, на їх прагнення, запити, значно сприяла значному вдосконаленню не тільки навчального процесу, але й розвитку інтересу до науково-технічної творчості.

Особливий вид інтересу - інтерес до пізнання, або, як його прийнято називати, пізнавальний інтерес. Область пізнавального інтересу пізнавальна діяльність, у процесі якої відбувається оволодіння змістом навчальних предметів і необхідними способами, вміннями і навичками, за допомогою яких студент отримує освіту.

Вважається, що насправді інтерес виступає: - як виборча спрямованість процесів людини на об’єкти та явища навколишнього світу; - як тенденція, прагнення, потреба особистості займатися саме даною галуззю явищ, даною діяльністю, яка приносить задоволення; - як потужний стимул активності особистості, під впливом якого всі процеси протікають особливо інтенсивно і напружено, а діяльність стає захоплюючою і продуктивною; - як особливе виборче (не байдуже, не індиферентне, а наповнене активними помислами, яскравими емоціями, вольовими прагненнями) ставлення до навколишнього світу, до його об’єктів, явищ, процесів. Пізнавальний інтерес - найважливіша область загального феномена інтересу. Його предметом є сама визначна властивість людини: пізнавати навколишній світ не тільки з метою біологічної та соціальної орієнтування в дійсності, але в самому істотному відношенні людини до світу - в прагненні проникати в його різноманіття, відображати в свідомості сутнісні сторони, причинно-наслідкові зв’язки, закономірності, суперечливості.

У пізнавальному інтересі спрямованому на відображення сутнісних сторін дійсності, вкладені можливості проникати в наукові істини, здобуті людством, розширяти рамки пізнання, відшукувати нові шляхи та можливості більш повного освоєння людиною обраної діяльності, області пізнання. Одночасно, пізнавальний інтерес, який є включеним у пізнавальну діяльність, більш за все пов’язаний із формуванням різноманітних особистісних відносин: вибіркового ставлення до тієї чи іншої галузі науки, пізнавальної діяльності, участі в них, спілкуванню з співучасниками пізнання. Саме на цій основі - пізнання предметного світу і ставлення до нього, науковим істинам - формується світорозуміння, світогляд, світовідчуття, активному, упередженому характеру яких сприяє пізнавальний інтерес.

Доречно зазначити, що пізнавальний інтерес, активізуючи процеси людини, на високому рівні свого розвитку спонукає особистість до постійного пошуку перетворення дійсності за допомогою діяльності (зміни, ускладнення її цілей, виокремлення в предметному середовищі актуальних і значних сторін для їх реалізації, пошук інших необхідних способів, привнесення в них творчого начала). Важливою особливістю пізнавального інтересу є також його здатність збагачувати й активізувати процес не тільки пізнавальної, але й будь-якої діяльності людини, оскільки пізнавальний початок є в кожній з них.

Пізнавальний інтерес - найважливіше утворення особистості, що формується в процесі життєдіяльності людини, розвивається в соціальних умовах його існування і жодним чином не є іманентно властивим людині від народження. Отже, проникаючи в сутність пізнавального інтересу, встановлюючи його найбільш значущі сторони, ми все більш виразно бачимо його роль у навчанні та вихованні особистості: виступаючи засобом навчання, він здатний актуалізувати найбільш важливі елементи знань, сприяти успішному оволодінню уміннями і навичками; будучи мотивом навчання і діяльності, пізнавальний інтерес сприяє тому зустрічному руху студента до викладача, який необхідний для успішного процесу навчання.

Ставши стійкою рисою характеру студента, пізнавальний інтерес сприяє формуванню особистості, необхідної нашому суспільству, - допитливої, активної, що здатна орієнтуватися у складних, соціально-економічних умовах сучасного світу. Пізнавальні інтереси розвиваються, ускладнюються, збагачуються в результаті розвитку, в процесі становлення особистості студента.