Сторінка
9

Шляхи стимулювання здобуття знань сучасних українських студентів

Звідси випливає, більшість студентів вибирають спеціальність за своїми здібностями, 24% студентів (значна частина) цікавить диплом про вищу освіту, 16% - головне працевлаштування відразу після університету, 12% відзначають, що для них головне оплата праці, а не спеціальність. Відповідаючи на запитання, “Чому студенти вибрали очну форму навчання”, отримано такі відповіді:Більшість, 64% студентів, вибрали варіант: “є можливість повністю присвятити себе навчанню й одержати якісні знання”. Варіанти: “це був вибір моїх батьків”; “я - не самостійний, неспроможний до самоосвіти, самоорганізації” - по 12%. Ще 12% опитаних вибрали варіант “інше”.

Отже, більшість студентів (64%) вибрали очну форму навчання свідомо та хочуть отримати якісні знання. Студенти, котрі вибрали варіант “інше”, відзначили:1) що вона найефективніша;2) що немає заочній форми з їхньої спеціальності;3) щоб весело здійснити студентське життя.

Відповідаючи на запитання, “Яка основна причиною вступу до ВНЗ?”, студенти відповіли так:а) 56% - бажання отримати знання, професію;б) 36% - отримати диплом;в) 4% - знайти друзів, знайомих;г) 4% - інший варіант.

Як бачимо, більшість студентів (56%) вступили до ВНЗ, щоб здобути професію. На другому місці (36%), студенти, які бажають отримати диплом. Щоб знайти друзів 4% студентів, і варіант “інше” відзначили також 4%, написавши, що “так веселіше”, тобто розглядають навчальний заклад, лише як “студентське життя”.

Студентам поставили запитання щодо оцінок, тобто яка система оцінювання подобається більше:а) 56% - зараховано/незараховано, ця система зрівнює студентів;б) 16% - диференційована оцінка (3,4,5), є можливість оцінити свій рівень знань;в) 16% - байдуже;г) 12% - диференційована оцінка (3,4,5), є стимул отримати гарну оцінку.

Звідси випливає, що більшість студентів (56%) воліє отримати “зараховано/не зараховано”, ніж реальну оцінку знань. Усього 16% розглядають диференційовану оцінку, як “можливість оцінити рівень знань”, а для 12% оцінка є стимулом. І 16% байдуже якою системі оцінюють.

У студентів поцікавилися, чи займаються вони самоосвітою:а) 64% - іноді;б) 24% - ніколи;в) 12% - майже завжди. Вочевидь, що обмаль студентів (лише 12%) знаходять бажання займатися самоосвітою. Проте, більшість студентів (64%) відзначили “іноді”, що мають позитивну динаміку і можливість перейти у групу “майже завжди” якщо докладуть бажання і вольові зусилля. Досить солідний відсоток студентів (24%) не займаються самоосвітою.

Щоб точніше визначити, чи потрібно стимулювати студентів до навчання, запропонували вибрати твердження:а) 44% - найкраще займаються, коли їх періодично стимулюють;б) 32% - досить сили волі, аби навчатися без нагадувань;в) 20% - розуміють, що навчаюся “комусь”, тобто під контролем (батьки, викладачі);г) 4% - самостійно вивчають предмети, що необхідні майбутньому фаху.

Отже, більшість студентів (44%) зізнаються, що їх потрібно періодично стимулювати. Трохи менше (32%) навпаки відзначають, що можуть навчатися без нагадувань. 20% студентів віддають собі звіт, що навчаються під примусом. 4% настільки самостійні, що кілька предметів вивчають самостійно.

Відповіді студентів на питання, “Які стимули навчання їм найбільш значимі?”, були такими:На першому місці за важливістю для студентів - матеріальне заохочення, це відзначили більшість студентів (64% - “важливо”, і 12% - “більше важливо, аніж ні”).

На другому місці, можливість застосувати знання практично (у майбутній роботі), 56% - відзначили “важливо” і 16% - “більше важливо, аніж ні”.

На третьому місці, для студентів - розуміння корисності виконуваної роботи (44% - вибрали “важливо”, 28% - “більше важливо, аніж ні”).

На четвертому місці, можливість складати іспити в спрощеній формі (40% - “важливо”, 16% - “більше важливо, аніж ні”).

Відповідь “байдуже” - вибрало більшість студентів (36%) і “скоріш байдуже” (20%) - це можливість брати участь у олімпіадах й у творчій діяльності. Студенти відзначили, які стимули існують, на їхню думку, в університеті:а) 56% - заохочення за успіхи у навчанні й творчій діяльності (стипендії, преміювання);б) 48% - можливість застосувати знання практично (у майбутній роботі);в) 48% - можливість складати іспити, заліки в спрощеної формі (“автомат”);г) 44% - використання диференційованої оцінки;д) 28% - можливість брати участь у творчій діяльності (в науково-дослідній, дослідно-конструкторській чи методичній роботах);е) 20% - можливість брати участь в олімпіадах, науково-дослідних конкурсах;є) 20% - дає змогу самоосвіти;ж) 16% - індивідуалізація завдань;з) 12% - розуміти корисність виконуваної роботи.

Студенти оцінили, “Яка організація процесу їм більше подобається”:а) 40% - лише робота на лекціях, семінарах;б) 36% - основна робота - на лекціях, семінарах, а додаткова - самоосвіта;в) 16% - лише самоосвіта;г) 8% - основна робота - самоосвіта, а додаткова - робота на лекціях, семінарах.

Отже, більшість студентів (40%) обирають працювати самостійно й більше займатися самоосвітою. Трохи менше - 36% студентів воліють основне вивчати на лекціях, а самоосвіта як доповнення.16% студентів готові займатися самоосвітою, а 8% розглядають роботу на лекціях і семінарах лише як додаткову, а основною вважають самоосвіту.

Щоб оцінити, що є стимулом, студентам запропонували вибрати твердження:а) 36% - якщо предмет нецікавий, але знання необхідні для майбутньої роботи;б) 32% - якщо предмет нецікавий, але можливо отримати “автомат”;в) 28% - якщо предмет нецікавий - не зможуть себе змусити займатися.

Звідси випливає, що через те, щоб бути компетентним, володіти потрібними знаннями більшість студентів - 36%, готові вивчати нецікавий їм предмет. Трохи менше - 32% студентів, заради “автомата” готові вчити нецікавий предмет і 28% студентів не зможуть змусити себе вивчити.

Студенти дали відповідь на питання “Чи потрібно надавати можливість складати іспити в спрощеної формі (“автомат”)?”:а) 68% - так, це завжди буде стимулом займатися краще протягом семестру;б) 20% - немає, студенти мають здавати все в однакові умовах;в) 12% - так, але за особливі заслуги (участь в олімпіадах, конференціях тощо). Отже, більшість студентів (68%) вважають стимулом нагоду отримати “автомат”, щоб старанно вчитися протягом семестру. Тільки 20% не вважають за потрібне надавати студентові можливість складати іспити в спрощеної формі, лише з рівних умов всім. І 12% студентів, розглядають лише як привілей за особливі заслуги, такі як на конференції, олімпіади.

Студенти спробували оцінити роль викладача в стимулюванні їх навчання:а) 48% - дуже важливий, тому що викладач є джерелом знань;в) 32% - немає, байдуже, головне бажання студента;в) 20% - однаково важливо роль викладача і самоосвіта студента.

Тому більшість студентів (48%), покладає на викладача стимулювання навчання. А 32% студентів відзначають, що головне бажання студента. І 20% студентів вважають, що однаково важливо стимулювання викладача і бажання студента.

Студенти відповіли на питання, “Що їх стимулює і спонукає навчатися?”:а) 40% - коли цікаво;б) 36% - якщо впевнений, що знання необхідні для роботи;в) 16% - якщо знання сприяють самореалізації;г) 8% - якщо знання сприяють творчому розвитку.