Сторінка
1

Відкриті та закриті акціонерні товариства

План

1. Ознаки, що відрізняють акціонерне товариство від інших видів товариств.

2. Загальна характеристика органів управління акціонер­ними товариствами.

3. Загальні збори акціонерів.

4. Спостережна рада акціонерного товариства.

5. Правління акціонерного товариства.

1. Ознаки, що відрізняють акціонерне товариство від інших видів товариств

Акціонерне товариство займає особливе місце серед усіх видів господарських товариств.

Відмінність акціонерного товариства від інших видів товариств передусім полягає у тому, що його статутний фонд має акціонерну природу — поділений на частки рівної номінальної вартості, що мають назву акцій. Проте акція є не тільки часткою у статутному фонді, а й цінним папером, що підтверджує участь акціонера у товаристві. Акція належить акціонерові на правах власності і може обертатися на ринку, даруватися, переходити за спадкуванням та правонаступництвом, внаслідок рішення або вироку суду, закладатися тощо. Існування акцій спрямоване на забезпечення свободи руху акціонерів, незалежності існування товариства від змін у складі акціонерів.

Саме акціонерне товариство завжди має статус емітента цінних паперів, а тому на нього поширює свою дію не лише корпоративне та загальне підприємницьке законодавство, а й значне за обсягом законодавство про цінні папери та фондовий ринок. Діяльність акціонерних товариств постійно контро­люється спеціальним органом — Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Крім того, створення, реорганізація та ліквідація акціонерного товариства, зміна його статутного фонду, рух акціонерів завжди супроводжуються певними операціями з акціями. Тому успішна діяльність товариства та реалізація акціонерами своїх прав залежать значною мірою від дій ДКЦПФР та професійних учасників фондового ринку -реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів, торговців цінними паперами, організаторів торгівлі.

Третя частина акціонерних товариств, що діють сьогодні в Україні, виникла у процесах приватизації та корпоратизації і багато з них мають певну державну частку у статутному фонді. Створення та діяльність цих акціонерних товариств має свої особливості, визначені приватизаційним законодавством України.

Акціонерному товариству (особливо відкритому) при­таманна також так звана публічність діяльності, яка полягає у тому, що інформація про створення та діяльність товариства у визначеному законодавством обсязі підлягає опублікуванню у засобах масової інформації, тобто є відкритою (загально­доступною).

Від інших форм господарських товариств акціонерне то­вариство відрізняється і за такою ознакою, як стабільність майнової бази (табл. 10.1). Майно акціонерного товариства є неподільним, оскільки за діючим законодавством ні сам акціонер, ні його кредитори або спадкоємці (правонаступники) не мають права вимагати вилучення частки акціонера з майна товариства. Така ознака притаманна лише акціонерним товариствам. Акціонерне товариство може викуповувати власні акції, але тільки за рахунок сум, шо перевищують статутний фонд, тобто викуп товариством власних акцій не призводить автоматично до зменшення його статутного фонду [84, с. 102 - 105].

Акціонерне товариство має більш складну, ніж інші товариства, систему управління, яка складається, як правило, з чотирьох органів - загальних зборів, спостережної ради, виконавчого органу (правління) та ревізійної комісії. Розподіл управлінських функцій між загальними зборами, спостережною радою та правлінням часто викликає конфлікти у сфері корпо­ративних відносин і створює певні підстави для зловживань з боку посадових осіб товариства. Усі питання діяльності в акціонерному товаристві вирішуються акціонерами не одностай­ною, а простою чи кваліфікованою більшістю голосів. Це також є джерелом численних конфліктних ситуацій у сфері корпора­тивного управління і породжує необхідність законодавчого забезпечення захисту прав меншості в акціонерних товариствах.

Таблиця 10.1

Порівняльно-правова характеристика окремих організаційно-правових форм господарських товариств

Продовження таблиці 10.1

Взагалі акціонерне товариство є найбільш складною за правовим регулюванням формою функціонування госпо­дарського товариства, яка істотно відрізняється майже за всіма параметрами від інших видів товариств. Акціонерне товариство є також і найбільш дорогою за витратами організаційно-правовою формою, а тому її доцільно використовувати лише для ведення досить великого бізнесу.

Порівняльна характеристика відкритого і закритого акці­онерних товариств

Законодавство багатьох країн розподіляє акціонерні товариства на два види — публічні і приватні; відкриті і закриті. Правове становище обох різновидів акціонерних товариств істотно відрізняється за багатьма параметрами: кількістю учасників, процедурами створення, процедурами випуску акцій тощо.

Подібний підхід був використаний і вітчизняним зако­нодавством. У ст. 25 Закону "Про господарські товариства" передбачена можливість існування двох видів акціонерного товариства:

> відкритого, акції якого можуть поширюватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах;

> закритого, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть поширюватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Відкрите і закрите акціонерне товариство різняться між собою за порядком створення і правовим статусом і є фактично двома різними організаційно-правовими формами госпо­дарського товариства. Тому при створенні акціонерного товариства його засновниками обов'язково має бути визначений вид товариства — закрите або відкрите.

Відкритим визнається акціонерне товариство, акції якого можуть вільно обертатися серед заздалегідь невизначеного кола осіб. Акції відкритого акціонерного товариства можуть про­понуватися засновниками або самим товариством до відкритої (публічної) підписки або продажу: шляхом публікації по­відомлення про підписку на акції в засобах масової інформації, обігу акцій на біржі або в позабіржовій торговельно-інформа­ційній системі.

Акції закритого акціонерного товариства розміщуються серед заздалегідь відомого, обмеженого кола осіб. За загальним правилом вони можуть вільно продаватися і купуватися, але не можуть пропонуватися для публічного продажу, що виключає можливість їх реалізації шляхом відкритої підписки або через системи біржової і позабіржової організованої торгівлі. За­конодавство забороняє продаж акцій закритих акціонерних товариств тільки на фондовій біржі. При формальному тлу­маченні цієї норми можна прийти до висновку про можливість продажу акцій цих товариств через позабіржові торговельно-інформаційні системи. Одночасно зміст інших норм чинного законодавства дозволяє тлумачити дану норму як таку, шо забороняє будь-яке публічне розміщення акцій закритих акціонерних товариств, включаючи продаж через систему позабіржової організованої торгівлі.